Як міська влада ігнорує самовільні шлагбауми в мажорному кварталі

Незаконний шлагбаум, який встановили у районі ліцею №26 влада не може чи не хоче демонтувати вже рік. Відповідальний за це директор департаменту інфраструктури та благоустрою Руслан Гудима. Колаж Влада Мартинчука

У Рівному віддавна практикують перегороджувати вулиці громадського користування, щоб «не шастали кому не слід». В бідніших кварталах це роблять металевими трубами, в мажорних — сучасними електричними шлагбаумами.

У 2017 році «Четверта влада» запобігла встановленню такого шлагбауму на в’їзді в котеджний квартал, де проживав на той час міський голова Рівного Володимир Хомко.

Такі шлагбауми у 2021 році були також на вулиці Корольова, 15, Драгоманова, 32, Соборній, 112, Гайдамацькій, 10-12 тощо. Зокрема вони перешкоджали техніці рятувальників.

У 2025-2026-роках ми звернули увагу на інший мажорний котеджний квартал, в якому шлагбаумами перегородили дві вулиці. «Місто для людей» звернулося із запитаннями до міських посадовців і поліції, щоб з’ясувати чому ці конструкції перегороджують вулиці вже не один рік.

Котеджний квартал «Макарова-Прживальського»

У липні 2022 року Рівненська міська рада, в зв’язку із російською агресією, перейменувала вулицю Макарова на вулицю Кулика і Гудачека, а вулицю Прживальського на вулицю Джохара Дудаєва.

Але цей квартал багатьом став відомий ще 10 років тому саме як «Макарова-Прживальського». Знаходиться він навпроти торговельно-розважального центру «Екватор» та гіпермаркетів «Метро» й «Епіцентр».

Масив Макарова-Пржевальського на кадастровій карті

У 2016 році 24 депутати Рівненської міської ради проголосували за надання у приватизацію 117 земельних ділянок в цьому кварталі. Всього ж ділянок 225.

Напередодні голосування відбулася гостра дискусія. Депутати нагадували, що на землю претендують чимало відомих у Рівному осіб, родичів можновладців, депутатів, правоохоронців, суддів, які отримали землю в обхід земельної черги.

Як говорила у 2016 році депутатка Людмила Туровська, з 2004 по 2016 рік Рівнерада прийняла 12 рішень, які дозволили безпосередньо мешканцям Рівного збудувати масив.

Забудовували, в тому числі незаконно, багатоквартирними будинками і комерційною нерухомістю, хоча це землі для будівництва садиб. За ці ділянки у 2016-му не проголосували, але поступово вони якимось чином знаходили шлях до легалізації.

У тому ж 2016-му журналіст Юрій Дюг оприлюднив список імен тих, хто претендував на ці земельні ділянки. Хоч список і не повний, але в ньому є, для прикладу:

  • кілька суддів Рівненського міського суду,
  • колишній начальник відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів оперативного управління податкової міліції області,
  • батько колишнього керівника одного з відділів обласної ДАІ,
  • чоловік судді апеляційного адміністративного суду,
  • мати депутата Рівнеради,
  • суддя Рівненського окружного адміністративного суду,
  • родичка ексголови Рівненської ОДА,
  • кілька ексзаступників голови Рівненської ОДА,
  • ексзаступника начальника УСБУ в Рівненській області,
  • посадовці міськвиконкому,
  • на той час народний депутат і його кум.

Шлагбаум на вулиці поруч з прокурорськими квартирами

Шлагбаум біля будинку на вулиці Івана Багряного, 1. Фото Анастасії Савлюк

Ось ще травневі фото цього шлагбаума з різних ракурсів:

Перегороджена вулиця Івана Багряного. Фото Володимира Торбіча
На цю вулицю визирають вікна багатоповерхівки, в якій отримали від «Стограду» квартири 10 прокурорів Фото Володимира Торбіча

Цю історію описала «Четверта влада» у матеріалі: Прокурори, які «не можуть жити на вулиці»: хто отримав службові квартири у Рівному

В департаменті муніципальної варти, яка має виявляти такі незаконні конструкції, нам сказали, що складали припис на цей шлагбаум і передали його в департамент благоустрою та інфраструктури для внесення в план демонтажу. Але доказів не надали, а вулиця перегороджена досі.

Шлагбаум поруч з ліцеєм

На вулиці Георгія Косміаді, неподалік ліцею №26, відгородили собі тупикову частину вулиці. Чому вона тупикова, якщо раніше на кадастровій карті не була такою — тема окремого матеріалу.

Шлагбаум поблизу будинку №7 на вулиці Георгія Косміаді. Фото Анастасії Савлюк

Ось ще травневе фото цього шлагбауму:

Ліворуч ліцей №26, прямо — штучно створений тупик, там можна пройти лише пішки. Таких штучних тупиків у кварталі кілька. Фото Володимира Торбіча

А це фото цієї ж вулиці за 26 вересня 2025 року:

В’їзд на тупикову вулицю перегороджений. Фото Володимира Торбіча

Ми з’ясували, що на шлагбаум поблизу ліцею №26 уже давно скаржилися. Такі звернення отримував Департамент муніципальної варти Рівненської міської ради.

— Було звернення громадян щодо шлагбауму в районі 26-го ліцею. Цей шлагбаум був переданий на примусовий демонтаж, — повідомив нам начальник управління контролю за благоустроєм департаменту муніципальної варти Василь Валькевич.

Василь Валькевич. Фото «Четвертої влади» 2023 року

Посадовець пояснює: після таких звернень муніципальна варта не демонтує об’єкти самостійно, бо не має на це повноважень. Тож для демонтажу підготували документи, які передали до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради. 

— Департамент інфраструктури та благоустрою повинен його демонтувати, у зв’язку з тим, що люди, які встановлювали шлагбаум, не йдуть на контакт. У нас інших повноважень немає. Ми тільки готуємо лист і відправляємо до департаменту для примусового демонтажу, — каже Василь Валькевич.

Але конструкцію досі не прибрали. Тож ми додатково поцікавилися, чому шлагбаум не знесли. Надіслали запити і до департаменту муніципальної варти, і до департаменту інфраструктури та благоустрою.

Як виявилося, муніципальна варта помітила конструкцію біля ліцею ще у травні 2025 року. Відшукати її власника, а відтак винести йому припис на знесення самовільної конструкції, посадовці нібито не змогли.

Натомість 7 жовтня 2025-го муніципальна варта відправила звернення до департаменту інфраструктури та благоустрою щодо примусового демонтажу цього об’єкта. Нам надали копію звернення:

А от в департаменті інфраструктури та благоустрою відписали, що цих документів нібито не бачили.

«Протягом поточного року документи від департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради або інших виконавчих органів на примусовий демонтаж шлагбауму встановленого біля будинку №7 по вулиці Георгія Косміаді, поруч з Рівненським ліцеєм №26 на адресу департаменту інфраструктури та благоустрою не надходило», — написали у відповіді.

Хитрість цієї відповіді в тому, що в 2026-му і справді документи не надходили, бо мали надійти у 2025-му. Ми не запитували про 2026-й.

Не стали відповідати посадовці департаменту і на запитання щодо планів на демонтаж цього шлагбауму.

Тож виходить, що департамент проігнорував скарги жителів міста і припис муніципальної варти.

Як би мала діяти влада

Проаналізувати ситуацію з правової точки зору нам допомогли юристи проєкту «Свої люди» від Bihus.Info та Melnyk Law Firm.

У висновку юристи роз’яснюють: сам факт того, що міські служби не можуть встановити власника шлагбаума, не є причиною залишати його на місці. Якщо конструкцію встановили на комунальній землі без дозволів, її можуть демонтувати незалежно від того, хто саме її поставив.

Юристи також пояснюють: вулиці, дороги та проїзди у містах належать до об’єктів загального користування, а тому мають залишатися відкритими для мешканців.

Якщо ж хтось самовільно перекриває проїзд без погоджень із поліцією, ДСНС та органом місцевого самоврядування, це може вважатися самоуправством.

Юристи стверджують, що перевіряти законність встановлення таких конструкцій має і муніципальна варта, і патрульна поліція. А процедура примусового демонтажу незаконних споруд у Рівному вже існує та прописана окремим порядком.

— Аргумент про «невстановленого власника» є нікчемним. Для демонтажу об’єкта, що стоїть на комунальній землі без дозволу, ідентифікація особи власника не є обов’язковою умовою, — зазначили юристи.

У відповіді департаменту муніципальної варти від 26 травня 2026 чітко вказано, що вони зафіксували незаконний шлагбаум біля ліцею №26 та передали матеріали до департаменту інфраструктури та благоустрою ще 7 жовтня 2025 року (лист №12-01-8968/25).

Натомість у структурі рівненської міської влади є заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, який має повноваження вплинути на бездіяльність департаменту благоустрою та інфраструктури — Микола Дядюсь.

— Варто звернутися із вимогою проведення службової перевірки щодо реєстрації та розгляду листа департаменту муніципальної варти від 7 жовтня 2025 (лист № 12-01-8968/25), притягнення винних до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов’язків та надання вказівки невідкладно підготувати проєкт рішення виконкому про примусовий демонтаж шлагбаума, — стверджують юристи.

Ми цим і займемося.

Додатково начальник відділу безпеки дорожнього руху патрульної поліції Сергій Коханюк повідомив «Місту для людей», що поліція буде з’ясовувати ситуацію щодо шлагбаумів на вулицях Георгія Косміаді та Івана Багряного.

Десять демонтованих будиночків з «Містечок незламності» віддали «Вересу» і фонду нардепа Дмитра Соломчука

Модульні будиночки в «Містечку незламності» на Щасливому у 2022 році. Голова наглядової ради благодійної організації «Жнива Перемоги», нардеп Дмитро Соломчук. Колаж Владислава Мартинчука на основі власного фото і фото Рівненської облдержадміністрації

Після демонтажу «Містечок незламності» у Рівному 228 модульних будиночків (з 290) передали іншим користувачам — переважно військовим і правоохоронним структурам, але серед них є дві цивільні організації.

Громадська організація «Верес» і благодійний організація “Міжнародний благодійний фонд «Жнива Перемоги»”. Обидві структури отримали разом 10 модульних будиночків на підставі рішень Рівненської міської ради. У «Вересі» розповіли для чого їм будиночки. У благодійній організації, з прогнозованим бюджетом на 2025-й рік понад 3 мільярди не розповіли.

Що відомо про передачу будиночків

Рішення про демонтаж модульних будиночків ухвалили у травні 2025 року. Упродовж кількох років «Містечка незламності» так і не задіяли для людей.

Після демонтажу модульні будиночки розподілили між різними отримувачами.

Зокрема, громадській організації «Верес» передали шість модульних будиночків, благодійному фонду «Жнива Перемоги» — чотири.

Куди поїхали шість будиночків для «Вереса»

Громадська організація «Верес» письмово відповіла нам, що отримали шість модульних будинків від Департаменту соціальної та ветеранської політики.

Частину будиночків уже встановили на навчально-тренувальній базі клубу на вулиці Захисників Маріуполя.

Решту планують змонтувати з настанням сприятливих погодних умов. У період сильних морозів монтажні роботи, відповідають у «Вересі», були неможливими з технічних причин.

У фонді «Жнива Перемоги» проігнорували

Благодійний фонд «Жнива Перемоги», якому передали чотири модульні будиночки, ігнорує.

Упродовж кількох днів представники фонду не відповідали на телефонні дзвінки на номер телефону, який вказаний у них на сайті. Після звернення за цим номером в месенджері Telegram повідомлення переглянули, однак відповіді на запит так і не надали. Згодом акаунт журналістки заблокували.

Директорка Фонду «Жнива Перемоги» Юлія Залознєва.

Вона працювала помічницею народного депутата України від «Слуги народу» Дмитра Соломчука, який і очолює наглядову раду фонду.

Скрин із сайту фонду

У 2020 році Юлія Залознєва була членкинею Ради Рівненської обласної організації політичної партії «Слуга народу».

Фото з фейсбук-сторінки Юлії Залознєвої за 19 листопад 2020 року.

Організацію заснували 9-го травня 2022 року. На своєму сайті фонд вказує, що працює з малими та середніми фермерськими господарствами, які постраждали через повномасштабну війну, та допомагає їм із технікою й польовими роботами.

Діяльність фонду фінансується за підтримки американського The Howard G. Buffett Foundation, який з 2022 року реалізує гуманітарні проєкти в Україні.

Бюджети фонду, за інформацією з аналітичної системи opendatabot.ua, у 2024-му – понад 350 мільйонів гривень. Прогноз на 2025-й – понад 3 мільярди гривень.

Спробуємо дізнатися у народного депутата Дмитра Соломчука що за проблеми з комунікацією у фонді і нащо їм будиночки.