Кіоски біля «Сільпо» – це 10 тимчасових споруд, які поставили в сквері, у незаконний спосіб перетворилися на 14 об’єктів нерухомості загальною площею 249,7 квадратів. Колаж – «Четверта влада»
РЕпублікація матеріалу «Четвертої влади» від 24 березня 2023 року
Кіоски на вулиці Київській у Рівному, навпроти «Сільпо», які мали бути тимчасовими спорудами, зареєстрували як нерухомість, яка належить підприємцю Олександру Сачевчичу. Сталося це у вересні 2022 року. Згідно з витягом з реєстру прав на нерухоме майно, нині у власності підприємця – 14 торгово-офісних приміщень загальною площею 249,7 квадратів.
Раніше Сачевчич запевняв, що його споруди – тимчасові. Адже саме на встановлення тимчасових споруд він отримав дозвіл від на той час заступника начальника управління містобудування та архітектури Андрія Юркова.
Згідно із законодавством, тимчасові споруди не можуть бути нерухомістю. Однак з підтримкою державної реєстраторки з Корнина підприємець зробив крок до подальшої схеми захоплення землі громади: отримав документ про те, що кіоски – це буцімто нерухомість.
Розповідаємо, що можна ще зробити, щоб міська громада отримала шанс повернути землю у своє управління.
Чи можна кіоски реєструвати як нерухомість
Про те, що кіоски зареєстрували як нерухомість, «Четвертій владі» розповів депутат Рівнеради Святослав Клічук, який давно відстежує цю тему і намагався зупинити спробу захоплення комунальної землі. Перетворення кіосків на нерухоме майно він побачив у витягу, який взяв щодо майна підприємця Сачевчича.
Ось як виглядає у витягу реєстрація одного з кіосків:
На Київській, поблизу «Сільпо», зареєстрували 14 подібних «об’єктів нерухомості»
Решта схожих споруд зареєстровані за схожими адресами:
14 схожих адрес на кіоски як на нерухомість
Звідки взялися ці адреси – поки що невідомо. Адже, за інформацією керівника відділу генплану Управління архітектури та містобудування Рівного Андрія Шевчука, управління не присвоювало цих адрес. Хоч саме це управління має такі повноваження.
Тож хоча чіткої локації цих адрес на карті немає, однак Київська 77 знаходиться біля «Сільпо», тож робимо висновок що ці адреси якимось чином зареєстрували саме за згаданими кіосками.
10 тимчасових споруд, які поставили в сквері, у незаконний спосіб перетворилися на 14 об’єктів нерухомості
Ця реєстрація є незаконною, робить висновок фахівець, до якого «Четверта влада» звернулася за консультацією.
– Тимчасові споруди за визначенням не є нерухомістю і реєстрація прав власності в державному реєстрі за законодавством неможлива теоретично, бо це [відбувається] лише для нерухомого майна – каже експерт із земельного законодавства Георгій Могильний.
Додає: для того, щоб «законно зареєструвати подібні об’єкти, потрібні документи про введення їх в експлуатацію».
– Є пряма норма закону, що право може набуватись для об’єктів, що мають бути введені в експлуатацію лише після отримання документу про готовність до експлуатації. Тобто мали бути документи на землю (в оренді, власності) під забудову, [внесені] документи в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва про готовність до експлуатації об’єктів. Технічний паспорт вже вторинний, він подається в процесі при реєстрації, – пояснює експерт.
Депутат Рівнеради Святослав Клічук каже, що Олександру Сачевчичу землю під будівництво не виділяли.
– Такого документа в Сачевчича немає, бути не може, тому що це земля – міста і він не отримував ніяких на неї прав користування чи оренди, чи будь-чого. Він або підробив це, або не знаю, які документи він подав, – зазначає депутат.
Поговорити з підприємцем, як та основі яких документів кіоски зареєстрували нерухомістю, «Четвертій владі» не вдалося. Почувши наше питання, він пообіцяв зателефонувати «в кінці дня», не зателефонував. А наступного дня слухавки від журналістки вже не взяв.
Не поговорили ми і з реєстраторкою у Корнинській сільській раді Анастасією Левандовською, яка зареєструвала це право: номер, що ми знайшли, виявився недісним.
Натомість Георгій Могильний каже, що дії державного реєстратора має досліджувати антирейдерська комісія при Мін’юсті. І «місцева влада має туди звернутися з вимогою скасувати незаконну реєстрацію прав на нерухомість».
– Ця комісія досить швидко розглядає питання. Проблема в чому? Якщо почнеться судовий спір: чи то прокуратура, чи то місцева захоче подати в суд, вони вже не зможуть звернутися в антирейдерську комісію і швидко вирішити питання, – пояснює експерт.
Бізнес підприємця Сачевчича на захопленій землі міста, без сплати за оренду землі, процвітає завдяки сприянню у місцевій владі
Як влада сприяла або бездіяла у питані захоплення скверу
Будівництво кіосків напроти «Сільпо» одразу почалося зі скандалів. Адже замість тимчасових споруд, які мали бути без фундаменту, підприємець фактично почав зводити капітальні. Сам Сачевчич наявність фундаменту заперечував і запевняв, що споруди – тимчасові.
Так само зробили офіційний висновок, що споруди тимчасові, і посадовці Управління державного архітектурного-будівельного контролю Рівненської міської ради, опираючись на висновок експертизи, яку самі й замовили.
Міська влада могла перешкодити Сачевчичу будуватися: підприємець почав зводити кіоски пізніше, ніж мав це зробити. Та й почав влаштувати не 10 «тимчасових споруд», на які отримав дозвіл, а 14.
Однак головний архітектор Рівного Дмитро Котляров не поспішав скасовувати дозвільну документацію підприємцю. А коли це зробив – на вимогу рішення Рівнеради – суд відновив дозвіл. Один з аргументів – його скасували неправильно.
Ще один метод захисту землі від майбутньої забудови пропонували депутати від «Голосу». Вони наполягали, що ділянку міг би також захистити статус скверу. Проте Рівненський міський трест зеленого господарства не поспішав звертатися у Рівнераду з відповідною заявою.
А згодом ми знайшли давні політичні зв’язки підприємця з керівником тресту Ігорем Романчуком. Захищав це захоплення землі і телеканал місцевого забудовника Романа Куриса.
4 червня під час 40-ї сесії Рівненської міської ради депутати ухвалили рішення, відповідно до якого «Колегіум» продовжить працювати як заклад повного освітнього циклу. Фото Анастасії Савлюк
Дискусія навколо майбутнього рівненського ліцею «Колегіум» тривала не один тиждень, і під час неї позиції батьків змінювалися. Проте під час сесії Рівненської міської ради, яка відбулася 4-го червня, депутати ухвалили рішення, за яким у «Колегіумі» діти навчатимуться з 1-го по 12-й класи.
Чому навколо «Колегіуму» виникла дискусія
Причиною обговорень стала реформа шкільної освіти. Як раніше пояснював начальник управління освіти Андрій Мазур, відповідно до вимог Міністерства освіти і науки України, у громадах мають сформувати мережу академічних ліцеїв для старшої профільної школи. Саме через це у Рівному обговорювали зміну структури окремих навчальних закладів, зокрема й «Колегіуму».
Управління освіти виконкому Рівненської міської ради повідомило, що хоче юридично виокремити початкову школу навчального закладу. «Колегіум» планували перетворити на академічний ліцей лише для учнів 10–12 класів. Частина батьків та педагогів виступила проти таких змін.
2 березня батьки зареєстрували петицію з проханням зберегти у закладі навчання дітей з 1-го по 9-й клас. Це аргументували тим, що діти роками навчаються в одному середовищі, звикли до педагогів та навчального процесу.
На початку травня у Рівному відбулася й акція протесту батьків. Вони вийшли з плакатами та вимогами зробити на базі «Колегіуму» гімназію, щоб діти навчалися у ній з 1-го по 9-й клас.
А пізніше частина батьків виступала за збереження навчання дітей з 1-го по 12-й класи.
«Ми самі до цього подавали петицію про гімназію, яку до речі, і підтримали в освіті. Тоді це була повна відсутність інформації та наші кроки зберегти для дітей безперервність навчання. Не було до цього вчасно проведених зборів, не було пояснень, не було діалогу. Було лише: «самі здогадаєтеся», «прочитаєте в новинах» або «побачите в проєкті», — писала у фейсбуці щодо рішення мама однієї з учениць Аліна Кирак.
Втім, була й інша петиція — її зареєструвала Ірина Танічкіна 13 травня на платформі e-DEM. У ній жінка прохала підтримати реформу старшої школи та створити на базі «Колегіуму» академічний ліцей саме для навчання учнів 10–12 класів.
Навколо цього точилися дискусії протягом тривалого часу.
Яке рішення ухвалила міська рада
Попри протести батьків, 12 травня на сайті Рівненської міської ради управління освіти зареєструвало проєкт рішення, за яким ліцей все ж планували поетапно перетворити на академічний ліцей для учнів 10–12 класів.
Передбачалося, що виокремити початкову школу мають до 1 вересня 2027 року і з цієї ж дати планували припинити набір дітей до 5-го класу. Остаточно перетворити «Колегіум» на академічний ліцей збиралися з 2031 року. Заклад розглядався як профільний — з поглибленим вивченням української мови, іноземної мови, історії, математики, інформатики.
14 травня проєкт рішення розглянула постійна комісія з питань бюджету, фінансів та управління комунальною власністю і рекомендувала відкласти документ на довивчення.
А через кілька днів, 19 травня, провели засідання постійної комісії з питань науки, освіти, культури та туризму. На засідання цієї комісії запросили представницю ініціативної групи «Колегіуму» Ірину Трало. У результаті, комісія рекомендувала залишити Рівненський ліцей «Колегіум» трирівневим закладом загальної середньої освіти.
4 червня під час 40-ї сесії Рівненської міської ради депутати ухвалили рішення, відповідно до якого «Колегіум» продовжить працювати як заклад повного освітнього циклу.
Ірина Трало, мама одного з учнів «Колегіуму» розповіла, що батьків цілком влаштовує таке рішення міської ради. Задоволені й інші батьки.
«Сьогодні для нашої великої колегіумівської родини особливий день. Після багатьох тижнів хвилювань, переживань, зустрічей, обговорень, звернень та очікування рішення Рівненська міська рада підтримала збереження Рівненського ліцею «Колегіум» як закладу повного циклу навчання. Це був шлях, який об’єднав батьків, учнів, педагогів, випускників і просто небайдужих людей», — написала у день прийняття рішення й Аліна Кирак.
А от керівник міського управління освіти не став коментувати таке рішення депутатів.
Раніше Андрій Мазурпояснював, що формат академічного ліцею потрібен не лише через реформу старшої школи, а й через можливість отримати державне фінансування на сучасне обладнання та профільне навчання.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку посильну для вас суму наволонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
