Кіоски біля «Сільпо» стали торгово-офісними приміщеннями, їх незаконно зареєстрували як нерухомість

Кіоски біля «Сільпо» – це 10 тимчасових споруд, які поставили в сквері, у незаконний спосіб перетворилися на 14 об’єктів нерухомості загальною площею 249,7 квадратів. Колаж – «Четверта влада»

РЕпублікація матеріалу «Четвертої влади» від 24 березня 2023 року

Кіоски на вулиці Київській у Рівному, навпроти «Сільпо», які мали бути тимчасовими спорудами, зареєстрували як нерухомість, яка належить підприємцю Олександру Сачевчичу. Сталося це у вересні 2022 року. Згідно з витягом з реєстру прав на нерухоме майно, нині у власності підприємця – 14 торгово-офісних приміщень загальною площею 249,7 квадратів.

Раніше Сачевчич запевняв, що його споруди – тимчасові. Адже саме на встановлення тимчасових споруд він отримав дозвіл від на той час заступника начальника управління містобудування та архітектури Андрія Юркова.

Згідно із законодавством, тимчасові споруди не можуть бути нерухомістю. Однак з підтримкою державної реєстраторки з Корнина підприємець зробив крок до подальшої схеми захоплення землі громади: отримав документ про те, що кіоски – це буцімто нерухомість.

Розповідаємо, що можна ще зробити, щоб міська громада отримала шанс повернути землю у своє управління.

Чи можна кіоски реєструвати як нерухомість

Про те, що кіоски зареєстрували як нерухомість, «Четвертій владі» розповів депутат Рівнеради Святослав Клічук, який давно відстежує цю тему і намагався зупинити спробу захоплення комунальної землі. Перетворення кіосків на нерухоме майно він побачив у витягу, який взяв щодо майна підприємця Сачевчича.

Ось як виглядає у витягу реєстрація одного з кіосків:

На Київській, поблизу «Сільпо», зареєстрували 14 подібних «об’єктів нерухомості»

Решта схожих споруд зареєстровані за схожими адресами:

14 схожих адрес на кіоски як на нерухомість

Звідки взялися ці адреси – поки що невідомо. Адже, за інформацією керівника відділу генплану Управління архітектури та містобудування Рівного Андрія Шевчука, управління не присвоювало цих адрес. Хоч саме це управління має такі повноваження.

Тож хоча чіткої локації цих адрес на карті немає, однак Київська 77 знаходиться біля «Сільпо», тож робимо висновок що ці адреси якимось чином зареєстрували саме за згаданими кіосками.

10 тимчасових споруд, які поставили в сквері, у незаконний спосіб перетворилися на 14 об’єктів нерухомості

Ця реєстрація є незаконною, робить висновок фахівець, до якого «Четверта влада» звернулася за консультацією.

– Тимчасові споруди за визначенням не є нерухомістю і реєстрація прав власності в державному реєстрі за законодавством неможлива теоретично, бо це [відбувається] лише для нерухомого майна – каже експерт із земельного законодавства Георгій Могильний.

Додає: для того, щоб «законно зареєструвати подібні об’єкти, потрібні документи про введення їх в експлуатацію».

– Є пряма норма закону, що право може набуватись для об’єктів, що мають бути введені в експлуатацію лише після отримання документу про готовність до експлуатації. Тобто мали бути документи на землю (в оренді, власності) під забудову, [внесені] документи в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва про готовність до експлуатації об’єктів. Технічний паспорт вже вторинний, він подається в процесі при реєстрації, – пояснює експерт.

Депутат Рівнеради  Святослав Клічук каже, що Олександру Сачевчичу землю під будівництво не виділяли.

– Такого документа в Сачевчича немає, бути не може, тому що це земля – міста і він не отримував ніяких на неї прав користування чи оренди, чи будь-чого. Він або підробив це, або не знаю, які документи він подав, – зазначає депутат.

Поговорити з підприємцем, як та основі яких документів кіоски зареєстрували нерухомістю, «Четвертій владі» не вдалося. Почувши наше питання, він пообіцяв зателефонувати «в кінці дня», не зателефонував. А наступного дня слухавки від журналістки вже не взяв.

Не поговорили ми і з реєстраторкою у Корнинській сільській раді Анастасією Левандовською, яка зареєструвала це право: номер, що ми знайшли, виявився недісним.

Натомість Георгій Могильний каже, що дії державного реєстратора має досліджувати антирейдерська комісія при Мін’юсті. І «місцева влада має туди звернутися з вимогою скасувати незаконну реєстрацію прав на нерухомість».

– Ця комісія досить швидко розглядає питання. Проблема в чому? Якщо почнеться судовий спір: чи то прокуратура, чи то місцева захоче подати в суд, вони вже не зможуть звернутися в антирейдерську комісію і швидко вирішити питання, – пояснює експерт.

Бізнес підприємця Сачевчича на захопленій землі міста, без сплати за оренду землі, процвітає завдяки сприянню у місцевій владі

Як влада сприяла або бездіяла у питані захоплення скверу

Будівництво кіосків напроти «Сільпо» одразу почалося зі скандалів. Адже замість тимчасових споруд, які мали бути без фундаменту, підприємець фактично почав зводити капітальні. Сам Сачевчич наявність фундаменту заперечував і запевняв, що споруди – тимчасові.

Так само зробили офіційний висновок, що споруди тимчасові, і посадовці Управління державного архітектурного-будівельного контролю Рівненської міської ради, опираючись на висновок експертизи, яку самі й замовили.

Міська влада могла перешкодити Сачевчичу будуватися: підприємець почав зводити кіоски пізніше, ніж мав це зробити. Та й почав влаштувати не 10 «тимчасових споруд», на які отримав дозвіл, а 14. 

Однак головний архітектор Рівного Дмитро Котляров не поспішав скасовувати дозвільну документацію підприємцю. А коли це зробив – на вимогу рішення Рівнеради – суд відновив дозвіл. Один з аргументів – його скасували неправильно.

Ще один метод захисту землі від майбутньої забудови пропонували депутати від «Голосу». Вони наполягали, що ділянку міг би також захистити статус скверу. Проте Рівненський міський трест зеленого господарства не поспішав звертатися у Рівнераду з відповідною заявою.

А згодом ми знайшли давні політичні зв’язки підприємця з керівником тресту Ігорем Романчуком. Захищав це захоплення землі і телеканал місцевого забудовника Романа Куриса.

Рівнерада відхилила заборону гучномовців УПЦ (МП)

Заборонити використовувати звукопідсилювальну техніку в церкві Рівнерада не може, але звертається до різних органів, щоб стежили за рівнем гучності. Фото зі сторінки Свято-Воскресенський собор Рівненська єпархія УПЦ

Рівненська міська рада відповіла на електронну петицію щодо заборони використання звукопідсилювальної техніки під час богослужінь Української православної церкви (московського патріархату) у Рівненській громаді.

У відповіді зазначили: орган місцевого самоврядування не має повноважень запроваджувати таку заборону, однак може реагувати на порушення відповідно до законодавства.

Міська влада наголосила, що відповідно до Конституції України кожному гарантується свобода світогляду і віросповідання, а релігійні організації мають право проводити богослужіння за умови дотримання законодавства.

Водночас використання звукопідсилювальної техніки регулюється нормами щодо рівня шуму та правил благоустрою. У разі їх порушення передбачена адміністративна відповідальність. У міській раді підкреслили, що вони не можуть встановлювати окремі обмеження для конкретних релігійних організацій поза межами законів.

Для реагування на ситуацію міська рада направила звернення до Держпродспоживслужби, поліції та Нацгвардії з проханням контролювати дотримання вимог щодо тиші та громадського порядку. 

Окремий лист також скерували до Рівненської єпархії УПЦ (МП) з вимогою дотримуватися законодавства при використанні гучномовців.

У відповіді зазначено, що за наявною інформацією релігійна організація вже забезпечила виконання цих вимог. 

У міській раді вважають, що питання, порушене у петиції, може бути врегульоване через дотримання чинних норм, без запровадження додаткових заборон.

Передісторія

Дискусія навколо використання гучномовців УПЦ (МП) у Рівному загострилася в середині березня. Поштовхом став допис журналістки Інни Білецької, яка звернула увагу на трансляцію богослужінь через колонки в центрі міста – біля Свято-Воскресенського собору.

Згодом журналіст «Рівне онлайн» Максим Коломис зареєстрував електронну петицію із вимогою повністю заборонити використання звукопідсилювальної техніки під час богослужінь цієї церкви. Менш ніж за добу вона зібрала необхідні 250 підписів.

До релігійної організації міська влада звернулася з вимогою не перевищувати допустимі норми та не порушувати тишу, зокрема під час загальнонаціональної хвилини мовчання.

Секретар Рівненської єпархії УПЦ (МП) Віктор Земляний у коментарі для «Суспільне. Рівне» пояснив використання гучномовців тим, що це дає змогу чути богослужіння людям, які не перебувають у храмі. Він заявив про готовність реагувати на зауваження та обмежити використання звуку у будні дні. Критично реакцію влади оцінила частина місцевих активістів. Інна Білецька назвала реакцію міської ради «безхребетною».


Підписуйтеся на канали «Місто для людей» у фейсбуці та телеграмі.

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку посильну для вас суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693