Вулиці, де живуть суддя, колишній народний депутат та депутат Рівненської облради, намагалися закрити від чужих автомобілів двома шлагбаумами. От тільки земля, де їх поставили — комунальна, а дозволів на встановлення конструкцій місто не давало.
Йдеться про два шлагбауми на вулиці Івана Багряного та Георгія Косміаді, що у мажорному кварталі «Макарова-Пржевальського».
Жителі вулиці Івана Багряного, на якій встановлений один з таких шлагбаумів, кажуть, що ідея його встановлення була спільною. Причиною називають безпеку дітей та проблеми з паркуванням.
Але земля під шлагбаумами належить Рівненській територіальній громаді. Після нашого попереднього матеріалу поліція перевірила обидва шлагбауми та з’ясувала, що погоджень на їх встановлення немає.
Зрештою конструкцію на вулиці Івана Багряного прибрали, а на вулиці Георгія Косміаді демонтували частково.
Ми з’ясували, хто живе в будинках, в’їзд до яких хотіли загородити шлагбаумами, та чи є серед них впливові люди. А також запитали в екстрених служб, чи можуть такі конструкції заважати їм вчасно потрапити до людей, яким потрібна допомога.
«Це ціла вулиця так хотіла»: що кажуть жителі про ці шлагбауми
Щоб з’ясувати, хто встановив шлагбаум на вулиці Івана Багряного, ми поспілкувалися з мешканцями тамтешніх будинків.
Підприємиця Наталія Самковська розповіла, що дала згоду на встановлення шлагбаума. За її словами, це була спільна ініціатива жителів вулиці, зокрема через безпеку дітей.
«Це ціла вулиця так хотіла. Це не хтось один, це всі підтримали, і встановили через це», — сказала вона, відповідаючи на запитання, чи була це ініціатива конкретної людини.
Олександр Чиж — теж підприємець. Він також підтвердив, що дав згоду на встановлення шлагбаума. Пояснив, що рішення було спільним і пов’язане зі збільшенням швидкості руху автомобілів вулицею. За його словами, кошти на це збирали з мешканців, а також збирали підписи, потрібні для погодження встановлення шлагбаума. Хто саме займався оформленням відповідного дозволу, каже, не знає.
Директорка стоматологічної клініки «Crystal Smile» Юлія Полюхович теж розповіла, що мешканці долучилися до встановлення шлагбаума фінансово. Причиною вона називає інтенсивний рух автомобілів, які їздили до розташованої поряд дев’ятиповерхівки.
«І з цієї дев’ятиповерхівки постійно люди їздять туди-сюди, діти не можуть вийти на вулицю, бо вони просто літають. І ставлять тут авто», — каже Юлія Полюхович.
За її словами, мешканці приватних будинків мали проблеми з проїздом і паркуванням, тому встановлення шлагбаума було спільним рішенням.
«Ба більше, я думаю, що його треба було поставити ще з одної сторони», — сказала жінка.
Співзасновник ПП «Віліс» Сергій Жабчик каже, що заселився на вулицю пізніше за інших мешканців, тому безпосередньо до встановлення шлагбаума не долучався. Сам він не вважає себе прихильником таких обмежень, однак користувався шлагбаумом, оскільки отримав брелок після заселення.
Проте не всі мешканці підтримують встановлення шлагбаума.
Керівник ТОВ «Аделатекс» та підприємства «Аквакор» Дмитро Пластунов, який живе у п’ятиповерхівці на Івана Багряного, 15, сказав, що згоди на встановлення не давав, оскільки конструкція з’явилася ще до того, як він заселився.
Пластунов вважає, що шлагбаум там не потрібен: «Це територія загальна. Думаю, що він там не потрібен. Для тих, хто у приватних будинках живе, може, і треба, але там же дорога наскрізна, могли б їздити всі».
Такої ж думки дотримується і керівник ОСББ «Багряне» Андрій Хіц, який живе у тому ж багатоквартирному будинку №15. Він також не давав згоди на встановлення шлагбаума, оскільки той уже був до того, як він заїхав у будинок.
Хіц вважає, що шлагбаум зайвий, оскільки, за його словами, він створював проблеми для проїзду пожежних машин.
«Пожежники приїжджали кілька разів, то просто виламували його, бо не мали доступу», — розповів він.
Шлагбаум на Георгія Косміаді
Окремо ми поспілкувалися із керівником обслуговуючого кооперативу «Макарова-2010» Сергієм Забужком. Частина території, яку обслуговує цей кооператив, розташована на вулиці Георгія Косміаді, де також встановлений шлагбаум.
Забужко пояснив, що дороги та проїзди на цій території є міською землею.
«Я не знаю, хто його самовільно встановив, але шлагбаум постійно був відкритий», — сказав він.
Земля під шлагбаумами належить громаді
Щоб перевірити, кому належить земля під конструкціями, ми звернулися до Управління земельних відносин Рівненської міської ради.
У відповіді на наш інформаційний запит управління підтвердило: обидва шлагбауми встановлені на землі, що належить Рівненській територіальній громаді.
Йдеться про земельну ділянку площею майже 13 гектарів з кадастровим номером 5610100000:01:020:0598. Вона охоплює територію, зокрема, вулиць Георгія Косміаді та Івана Багряного.
Поліція перевірила шлагбауми і не знайшла погоджень
Управління патрульної поліції в Рівненській області після нашого звернення повідомило, що перевірило обидві локації: шлагбаум біля будинку №5 на вулиці Георгія Косміаді та шлагбаум біля будинків №1 та №2 на вулиці Івана Багряного.
Поліція звернулася до Департаменту інфраструктури та благоустрою міської ради, щоб з’ясувати, чи є на цих вулицях затверджена схема організації дорожнього руху та чи погоджували встановлення штучних перешкод.
У департаменті відповіли, що відповідної схеми на вказаних ділянках немає, а звернення щодо погодження встановлення шлагбаумів до них не надходили.
Начальник відділу безпеки дорожнього руху патрульної поліції Сергій Коханюк у коментарі «Місту для людей» розповів, що визначити конкретних осіб, які причетні до встановлення шлагбаумів на вулицях Георгія Косміаді та Івана Багряного, не вдалося.
Суддя та його брат-нотаріус
На вулиці Івана Багряного, доступ до якої обмежував шлагбаум, є 16 приватних ділянок.
В одному з котеджів живе суддя Рівненського міського суду Олександр Тимощук. У цьому ж котеджному кварталі мешкає його брат Андрій Тимощук, який, за даними «YouControl», нині працює нотаріусом.
Олександр Тимощук — суддя з багаторічним стажем. Його кандидатуру кілька разів не підтримувала Верховна Рада під час спроб обрати його суддею безстроково. Під час розгляду його кандидатури депутати пригадували кілька резонансних історій.
Проте у 2012 році Олександра Тимощука все ж обрали суддею безстроково.
Ми намагалися дізнатися позицію Тимощука щодо шлагбаума, але редакція не змогла знайти його контакти. Натомість ми звернулися до секретаря Олександра Тимощука — Олексія Ковальчука — із проханням повідомити суддю про наші наміри поспілкуватися із ним. Секретар наше повідомлення переглянув та проігнорував.
Колишній народний депутат та його батько
У цьому ж масиві будинки Юрія Вознюка та його батька Володимира Вознюка.
Юрій Вознюк — колишній депутат Рівненської міської ради та народний депутат України двох скликань. У 2020 році він також балотувався на посаду міського голови Рівного. Його батько Володимир — засновник будівельної компанії «Екорембуд ЛТД».
Із житловим масивом «Макарова-Пржевальського» родина Вознюків була пов’язана ще на етапі його формування. Як розповідав колишній начальник міського управління капітального будівництва, у 2013 році першою чергою там планували звести 16 будинків для працівників «Екорембуду ЛТД».
А управління земельних відносин повідомляло «Четвертій владі», що у 2016 році землю в цьому районі отримали Юрій Вознюк, його батько Володимир, сестра Тетяна та троє людей із родини Почтаренків, яка також була пов’язана з «Екорембудом ЛТД».
Юрій Вознюк у телефонній розмові розповів, що до шлагбаума ставиться негативно. На питання, чи відомо йому, хто був ініціатором та організатором встановлення шлагбаума, відповів, що не знає.
Володимир Пилипчук — депутат Рівненської облради та начальник УЖКГ
Ще один власник будинку на вулиці Івана Багряного — Володимир Пилипчук.
Він був головою Рівненської районної ради, головою Рівненської районної державної адміністрації, начальником управління транспорту та зв’язку Рівненської міської ради, а з 2020 року очолює управління житлово-комунального господарства Рівного. Володимир Пилипчук також депутат Рівненської обласної ради.
Із 2012 року Пилипчук був помічником нардепа Юрія Вознюка на громадських засадах, а сам Вознюк називав Пилипчука своїм кумом.
Пилипчук отримав земельну ділянку на вулиці Івана Багряного у 2018 році. За його словами, землю він отримав безкоштовно від міста, а оплачував лише проведення комунікацій до будинку.
Редакція звернулася до Володимира Пилипчука, щоб дізнатися його думку про шлагбаум, який встановлений поблизу його будинку. На наші запитання у вотсапі депутат не відповів, а лише написав, що шлагбаум демонтували.
Шлагбауми демонтували не повністю
20 квітня 2026 року патрульна поліція видала припис на примусовий демонтаж обох шлагбаумів, припис спрямували Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради.
Цього разу справа не залишилася лише на папері.
Як відповіли на наш запит у патрульній поліції, згодом департамент повідомив їм, що шлагбаум на вулиці Івана Багряного вже повністю демонтували.
Проте ми помітили, що на місці шлагбаума залишилися залишки з обох сторін. Дивіться на фото.
На вулиці Георгія Косміаді конструкцію демонтували частково: залишився механізм приводу, який перебуває під напругою.
Патрульна поліція у відповіді на наш запит також повідомила, що перевіряла, чи департамент виконав вимоги щодо демонтажу шлагбаумів.
Щоб зʼясувати, коли ж саме департамент інфраструктури та благоустрою демонтував шлагбауми, ми звернулися до нього із запитом на доступ до публічної інформації. Проте у відповіді департамент вказав, що шлагбауми він не демонтовував.
У чому потенційна небезпека шлагбаумів
Окремо ми звернулися до Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та екстреної медичної допомоги, щоб з’ясувати, чи можуть шлагбауми перешкоджати їхній роботі та що вони роблять, якщо не можуть проїхати.
Головне управління ДСНС у Рівненській області повідомило, що окремого обліку випадків, коли шлагбауми перешкоджали проїзду пожежно-рятувальної техніки, не ведуть. Також зазначили, що не фіксували, щоб саме на вулицях Івана Багряного та Георгія Косміаді їхні підрозділи демонтовували або примусового відкривали шлагбауми.
Водночас додали: якщо під час виїзду на пожежу чи іншу надзвичайну ситуацію шлагбаум перекриває проїзд і немає можливості його відкрити або об’їхати, рятувальники можуть демонтувати або зрізати конструкцію.
ДСНС зазначила, що для цього підрозділи забезпечені спеціальними різаками. Універсальних ключів для відкривання шлагбаумів у пожежних автомобілях немає.
У ДСНС наголошують: правила пожежної безпеки вимагають, щоб дороги, проїзди та проходи до будівель і пожежних гідрантів залишалися вільними.
А під час прибуття пожежно-рятувальних підрозділів має бути забезпечений безперешкодний доступ на територію об’єкта.
Заступник директора Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Олег Ушкевич пояснив, що якщо закритий шлагбаум неможливо відкрити, медики змушені залишати автомобіль і йти до пацієнта пішки.
За його словами, випадки, коли закриті шлагбауми або ворота заважають доїзду бригад, трапляються. Водночас називати їх частими він не береться.
«Сказати “часто” було б неправдою з мого боку. Але такі випадки бувають. Закриті шлагбауми — перешкода для своєчасного прибуття бригад», — пояснив Ушкевич.
Ушкевич також навів приклад із Вараша, де доступ до території, на якій був шлагбаум, хотіли дати конкретним автомобілям спецслужб. Проте, за його словами, це не вирішує проблему, оскільки до пацієнта може приїхати не лише бригада з найближчого підрозділу, а й екіпаж з іншого населеного пункту.
«Ми не можемо дати номери всіх автомобілів, щоб вони зробили пропуск без перешкод. Це питання не продумане, але все-таки проблема є», — сказав Олег Ушкевич.
Як з’явився квартал «Макарова-Пржевальського»
А тепер трохи історії. Котеджний квартал, про який мова, розташований навпроти торговельно-розважального центру «Екватор» та гіпермаркетів «Метро» й «Епіцентр».
У липні 2022 року Рівненська міська рада перейменувала вулицю Макарова на вулицю Кулика і Гудачека, а вулицю Пржевальського — на вулицю Джохара Дудаєва. Водночас сам квартал багато рівнян досі знають як район «Макарова-Пржевальського».
У 2016 році 24 депутати Рівненської міської ради проголосували за приватизацію 117 земельних ділянок у цьому масиві. Загалом там було 225 ділянок.
Перед голосуванням депутати обговорювали, хто претендує на землю. Тоді звучали твердження, що серед претендентів є відомі у Рівному люди, родичі посадовців, депутати, правоохоронці та судді.
Як говорила у 2016 році депутатка міської ради Людмила Туровська, з 2004 по 2016 рік Рівнерада ухвалила 12 рішень, які дозволили жителям Рівного збудувати цей масив.
Журналіст Юрій Дюг у 2016 році оприлюднив список людей, які претендували на земельні ділянки в цьому районі. Список, за його словами, був неповним. У ньому, зокрема, були судді Рівненського міського суду, колишні та чинні посадовці, правоохоронці, родичі посадовців, депутат Рівнеради та на той час народний депутат.
Частину ділянок згодом забудували багатоквартирними будинками та комерційною нерухомістю, хоча йшлося про землі для будівництва приватних будинків.
Питання легалізації забудови ділянок, щодо яких у 2016 році депутати не проголосували, вирішували вже пізніше.
Підписуйтесь на канали «Міста для людей» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693
А також підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці. Вдячні за ваші коментарі в соцмережах та поширення матеріалів.
