Будівля колишнього шкірно-венерологічного диспансеру на Пересопницькій, 7 у Рівному. Після рішення міської ради про продаж через аукціон триває дискусія щодо її майбутнього використання. Фото Анастасії Савлюк
Комунальне триповерхове приміщення на Пересопницькій, 7 — площею 563 квадратні метри та поряд із драмтеатром у центрі Рівного — виставлять на продаж. Таке рішення ухвалили місцеві депутати ще на початку червня. Доки ж будівлю не виставили на майданчику «Прозорро сейл», «Місто для людей» дізнавалося: чи реальна для втілення ідея створити там музей фотографії та яка ціна є ринковою для такого приміщення.
Формат державно-приватного партнерства
У приміщенні на Пересопницькій, 7 раніше працював Рівненський обласний шкірно-венерологічний диспансер. Після судового спору заклад залишив будівлю та переїхав до діагностичного центру на вулиці 16 Липня, про це раніше писали «Рівненські лікарні».
Ще на початку року міська влада розглядала можливість передати приміщення в оренду. Однак 4-го червня депутати підтримали його продаж через відкритий аукціон. За це рішення проголосували 24 депутати, троє були проти, п’ятеро утрималися.
Під час сесії начальниця Управління комунальною власністю Рівненської міської ради Олеся Смоловик пояснила, що приміщення перебуває у занедбаному стані та потребує значних вкладень.
Передавати в оренду — орендарю треба буде вкласти велику суму коштів для того, щоб привести це приміщення в нормальний стан. Тому я думаю, що це може бути чинником, який призведе до низької ціни оренди. Можливо, продаж — це найкращий варіант.
Начальниця управління комунальною власністю Рівненської міської ради Олеся Смоловик. Фото Анастасії Савлюк
Проти продажу будівлі під час сесії виступила депутатка Рівненської міської ради Галина Кульчинська. Вона закликала залишити приміщення у комунальній власності та шукати інші варіанти його використання.
Ще у березні депутатка пропонувала створити в будівлі «Дім фотографії» — простір для колекції фото рівненського фотографа Олександра Харвата.
Після ухвалення рішення про продаж цієї будівлі вона запропонувала розглянути формат державно-приватного партнерства — механізм, за якого місто залишається власником майна, а приватний інвестор вкладає кошти в його розвиток та використання.
У коментарі «Місту для людей» Галина Кульчинська зазначила, що такий механізм дозволив би залучити приватні інвестиції, але водночас зберегти за містом вплив на подальше використання будівлі.
Пересопницька, 7 — це унікальний ресурс. Якщо ми її продамо, то не зможемо повноцінно контролювати її подальшу долю та спосіб використання. І якщо через 5–10 років на її місці виросте висотка, це буде результатом цього продажу.
Депутатка Рівненської міської ради Галина Кульчинська вважає, що будівлю треба зберегти у власності громади. Фото «Четвертої влади» за квітень 2026 року
Вона також наголосила, що міська рада має право скасовувати власні рішення.
«Сесія має право відміни власних рішень, тут важливі терміни і політична воля. Зрештою, ніхто не скасовував право вето міського голови, якщо останній не погоджується з рішенням або має іншу точку зору», — сказала Кульчинська.
Про стан будівлі
Каже, що «вболіває» за цю будівлю, і підприємиця Оксана Кашевська. Вона у квітні подала заяву до міської ради. Ця заява стала підставою для підготовки проєкту рішення про приватизацію.
Кашевська — співвласниця закладів «Мила, це я» та «Чайка», які розташовані поряд із колишнім диспансером. Водночас вона каже, що не планує брати участь у купівлі приміщення.
Ліворуч — кафе «Мила, це я», праворуч — будівля колишнього шкірно-венерологічного диспансеру. Фото Анастасії Савлюк
«Це лише заява на виставлення на аукціон, ми його не купуватимемо… Грошей на купівлю у нас немає», — сказала підприємиця у коментарі «Місту для людей».
За її словами, головна проблема будівлі — її технічний стан.
«Будівля колишнього шкірно-венерологічного диспансеру в суперпоганому стані. Ми то ринву ремонтуємо своїм коштом, то гідроізоляцію робимо ззаду цього приміщення, бо нас теж підтоплює. У нас сиріє суміжна з ним стіна, цеглу знімаємо, щоб на голови гостям не впала», — розповіла Кашевська.
Вона вважає, що об’єкт потребує значних інвестицій і його відновлення буде складним завданням для майбутнього власника.
Будівля проблемна. Вболіваю за цю вулицю не менше, а може навіть більше за багатьох. Вірю, що чи не єдиний шлях, щоб її зберегти, — це сподіватися, що на аукціоні переможе хтось притомний.
Підприємиця Оксана Кашевська. Фото — з її фейсбук-сторінки
Скільки може коштувати будівля
Голова Рівненського регіонального відділення Асоціації фахівців з нерухомості України та рієлторка Інна Гребень вважає, що озвучена міською владою орієнтовна вартість будівлі — близько 7 мільйонів 100 тисяч гривень — загалом відповідає ринковим реаліям.
Якщо говорити про ринкову ціну, то за площу понад 500 квадратних метрів – орієнтовно 150 тисяч доларів. Але тут є багато факторів, які впливають на ціноутворення. Зокрема, стан приміщення та питання земельної ділянки.
Голова Рівненського регіонального відділення Асоціації фахівців з нерухомості України та практикуюча рієлторка Інна Гребень. Фото — з її фейсбук-сторінки
За її словами, нинішня вартість виглядає адекватною з огляду на потребу додаткових вкладень у реконструкцію.
«Якщо зробити модернізацію приміщення та врегулювати питання із земельною ділянкою, вартість об’єкта може суттєво зрости. Але зараз у будівлю ще потрібно вкладати кошти, тому така ціна є плюс-мінус адекватною», — зазначає Інна Гребень.
Водночас рієлторка додає, що для частини потенційних покупців ціна може здатися зависокою.
«Тут уже залежить від покупця. Хтось буде готовий купувати за таку суму, а хтось намагатиметься торгуватися і віднімати від вартості майбутні витрати на модернізацію та ремонт», — каже вона.
На думку експертки, інвестор може розглядати придбання будівлі як довгострокове вкладення, оскільки після реконструкції та за сприятливої ситуації на ринку нерухомості її вартість може зрости.
Наразі дата проведення аукціону та стартова ціна продажу будівлі — невідомі.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку посильну для вас суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
Незаконний шлагбаум, який встановили у районі ліцею №26 влада не може чи не хоче демонтувати вже рік. Відповідальний за це директор департаменту інфраструктури та благоустрою Руслан Гудима. Колаж Влада Мартинчука
У Рівному віддавна практикують перегороджувати вулиці громадського користування, щоб «не шастали кому не слід». В бідніших кварталах це роблять металевими трубами, в мажорних — сучасними електричними шлагбаумами.
У 2017 році «Четверта влада» запобігла встановленню такого шлагбауму на в’їзді в котеджний квартал, де проживав на той час міський голова Рівного Володимир Хомко.
Такі шлагбауми у 2021 році були також на вулиці Корольова, 15, Драгоманова, 32, Соборній, 112, Гайдамацькій, 10-12 тощо. Зокрема вони перешкоджали техніці рятувальників.
У 2025-2026-роках ми звернули увагу на інший мажорний котеджний квартал, в якому шлагбаумами перегородили дві вулиці.«Місто для людей» звернулося із запитаннями до міських посадовців і поліції, щоб з’ясувати чому ці конструкції перегороджують вулиці вже не один рік.
Котеджний квартал «Макарова-Прживальського»
У липні 2022 року Рівненська міська рада, в зв’язку із російською агресією, перейменувала вулицю Макарова на вулицю Кулика і Гудачека, а вулицю Прживальського на вулицю Джохара Дудаєва.
Але цей квартал багатьом став відомий ще 10 років тому саме як «Макарова-Прживальського». Знаходиться він навпроти торговельно-розважального центру «Екватор» та гіпермаркетів «Метро» й «Епіцентр».
Масив Макарова-Пржевальського на кадастровій карті
У 2016 році 24 депутати Рівненської міської ради проголосували за надання у приватизацію 117 земельних ділянок в цьому кварталі. Всього ж ділянок 225.
Напередодні голосування відбулася гостра дискусія. Депутати нагадували, що на землю претендують чимало відомих у Рівному осіб, родичів можновладців, депутатів, правоохоронців, суддів, які отримали землю в обхід земельної черги.
Як говорила у 2016 році депутатка Людмила Туровська, з 2004 по 2016 рік Рівнерада прийняла 12 рішень, які дозволили безпосередньо мешканцям Рівного збудувати масив.
Забудовували, в тому числі незаконно, багатоквартирними будинками і комерційною нерухомістю, хоча це землі для будівництва садиб. За ці ділянки у 2016-му не проголосували, але поступово вони якимось чином знаходили шлях до легалізації.
У тому ж 2016-му журналіст Юрій Дюг оприлюднив список імен тих, хто претендував на ці земельні ділянки. Хоч список і не повний, але в ньому є, для прикладу:
кілька суддів Рівненського міського суду,
колишній начальник відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів оперативного управління податкової міліції області,
батько колишнього керівника одного з відділів обласної ДАІ,
чоловік судді апеляційного адміністративного суду,
ексзаступника начальника УСБУ в Рівненській області,
посадовці міськвиконкому,
на той час народний депутат і його кум.
Шлагбаум на вулиці поруч з прокурорськими квартирами
Шлагбаум біля будинку на вулиці Івана Багряного, 1. Фото Анастасії Савлюк
Ось ще травневі фото цього шлагбаума з різних ракурсів:
Перегороджена вулиця Івана Багряного. Фото Володимира ТорбічаНа цю вулицю визирають вікна багатоповерхівки, в якій отримали від «Стограду» квартири 10 прокурорів Фото Володимира Торбіча
В департаменті муніципальної варти, яка має виявляти такі незаконні конструкції, нам сказали, що складали припис на цей шлагбаум і передали його в департамент благоустрою та інфраструктури для внесення в план демонтажу. Але доказів не надали, а вулиця перегороджена досі.
Шлагбаум поруч з ліцеєм
На вулиці Георгія Косміаді, неподалік ліцею №26, відгородили собі тупикову частину вулиці. Чому вона тупикова, якщо раніше на кадастровій карті не була такою — тема окремого матеріалу.
Шлагбаум поблизу будинку №7 на вулиці Георгія Косміаді. Фото Анастасії Савлюк
Ось ще травневе фото цього шлагбауму:
Ліворуч ліцей №26, прямо — штучно створений тупик, там можна пройти лише пішки. Таких штучних тупиків у кварталі кілька. Фото Володимира Торбіча
А це фото цієї ж вулиці за 26 вересня 2025 року:
В’їзд на тупикову вулицю перегороджений. Фото Володимира Торбіча
Ми з’ясували, що на шлагбаум поблизу ліцею №26 уже давно скаржилися. Такі звернення отримував Департамент муніципальної варти Рівненської міської ради.
— Було звернення громадян щодо шлагбауму в районі 26-го ліцею. Цей шлагбаум був переданий на примусовий демонтаж, — повідомив нам начальник управління контролю за благоустроєм департаменту муніципальної вартиВасиль Валькевич.
Василь Валькевич. Фото «Четвертої влади» 2023 року
Посадовець пояснює: після таких звернень муніципальна варта не демонтує об’єкти самостійно, бо не має на це повноважень. Тож для демонтажу підготували документи, які передали до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради.
— Департамент інфраструктури та благоустрою повинен його демонтувати, у зв’язку з тим, що люди, які встановлювали шлагбаум, не йдуть на контакт. У нас інших повноважень немає. Ми тільки готуємо лист і відправляємо до департаменту для примусового демонтажу, — каже Василь Валькевич.
Але конструкцію досі не прибрали. Тож ми додатково поцікавилися, чому шлагбаум не знесли. Надіслали запити і до департаменту муніципальної варти, і до департаменту інфраструктури та благоустрою.
Як виявилося, муніципальна варта помітила конструкцію біля ліцею ще у травні 2025 року. Відшукати її власника, а відтак винести йому припис на знесення самовільної конструкції, посадовці нібито не змогли.
Натомість 7 жовтня 2025-го муніципальна варта відправила звернення до департаменту інфраструктури та благоустрою щодо примусового демонтажу цього об’єкта. Нам надали копію звернення:
А от в департаменті інфраструктури та благоустрою відписали, що цих документів нібито не бачили.
«Протягом поточного року документи від департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради або інших виконавчих органів на примусовий демонтаж шлагбауму встановленого біля будинку №7 по вулиці Георгія Косміаді, поруч з Рівненським ліцеєм №26 на адресу департаменту інфраструктури та благоустрою не надходило», — написали у відповіді.
Хитрість цієї відповіді в тому, що в 2026-му і справді документи не надходили, бо мали надійти у 2025-му. Ми не запитували про 2026-й.
Не стали відповідати посадовці департаменту і на запитання щодо планів на демонтаж цього шлагбауму.
Тож виходить, що департамент проігнорував скарги жителів міста і припис муніципальної варти.
Як би мала діяти влада
Проаналізувати ситуацію з правової точки зору нам допомогли юристи проєкту «Свої люди» від Bihus.Info та Melnyk Law Firm.
У висновку юристи роз’яснюють: сам факт того, що міські служби не можуть встановити власника шлагбаума, не є причиною залишати його на місці. Якщо конструкцію встановили на комунальній землі без дозволів, її можуть демонтувати незалежно від того, хто саме її поставив.
Юристи також пояснюють: вулиці, дороги та проїзди у містах належать до об’єктів загального користування, а тому мають залишатися відкритими для мешканців.
Якщо ж хтось самовільно перекриває проїзд без погоджень із поліцією, ДСНС та органом місцевого самоврядування, це може вважатися самоуправством.
Юристи стверджують, що перевіряти законність встановлення таких конструкцій має і муніципальна варта, і патрульна поліція. А процедура примусового демонтажу незаконних споруд у Рівному вже існує та прописана окремим порядком.
— Аргумент про «невстановленого власника» є нікчемним. Для демонтажу об’єкта, що стоїть на комунальній землі без дозволу, ідентифікація особи власника не є обов’язковою умовою, — зазначили юристи.
У відповіді департаменту муніципальної варти від 26 травня 2026 чітко вказано, що вони зафіксували незаконний шлагбаум біля ліцею №26 та передали матеріали до департаменту інфраструктури та благоустрою ще 7 жовтня 2025 року (лист №12-01-8968/25).
Натомість у структурі рівненської міської влади є заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, який має повноваження вплинути на бездіяльність департаменту благоустрою та інфраструктури — Микола Дядюсь.
— Варто звернутися із вимогою проведення службової перевірки щодо реєстрації та розгляду листа департаменту муніципальної варти від 7 жовтня 2025 (лист № 12-01-8968/25), притягнення винних до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов’язків та надання вказівки невідкладно підготувати проєкт рішення виконкому про примусовий демонтаж шлагбаума, — стверджують юристи.
Ми цим і займемося.
Додатково начальник відділу безпеки дорожнього руху патрульної поліції Сергій Коханюк повідомив «Місту для людей», що поліція буде з’ясовувати ситуацію щодо шлагбаумів на вулицях Георгія Косміаді та Івана Багряного.
Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради провів тендер на облаштування в Гідропарку майданчика для вигулу собак. Договір на виконання цих робіт збираються підписати з …
Будинок офіцерів, неподалік перехрестя Дубенської і Соборної у Рівному, вже багато років залишається однією з найвідоміших занедбаних будівель міста. Після ліквідації у 2000-му році військової …
Наприкінці травня вулицю Драгоманова на перехресті біля Діагностичного центру частково перекрили у зв’язку з реконструкцією мереж водовідведення. Тож для тимчасової зміни руху автівок у тому …
Попри складні часи, у місті починає змінюватися підхід до висаджування дерев та догляду за ними, — вважає співзасновниця Громадської організації «Сад історій», екоактивістка, депутатка Рівнеради …
