«Острів серед бетону» — дерев’яні конструкції з мобільним озелененням, які встановили на Театральній площі у Рівному ще у 2021 році, — восени цього року планують перенести на територію Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Там дерева висадять у відкритий ґрунт, а сам простір стане частиною екологічного класу.
Територія, яка мала стати екоокрасою міста, внаслідок недбалого догляду перетворилась на занедбаний клаптик площі.
«Місто для людей» намагалося з’ясувати, чому так сталося та чи зробили з цього якісь висновки екоактивісти та міські посадовці.
Від грантового проєкту до дерев, які не витримують спеку
«Острів серед бетону» з’явився перед Рівненським обласним академічним музично-драматичним театром у червні 2021 року. Простір створили в межах грантового проєкту «Місто шумить інакше». Його вартість становила 220 тисяч гривень, що за тодішнім курсом — близько восьми тисяч доларів.
У коментарі «Місту для людей» депутатка Рівненської міської ради, координаторка громадської ініціативи з озеленення міста «Сад історій в Рівному» та одна зі співавторок проєкту «Острів посеред бетону» Оксана Майборода розповіла, що ці 220 тисяч гривень були грантовими коштами Українського культурного фонду.
Каже: громадська ініціатива «Сад історій» долучалася до проєкту лише як партнер, який відповідав за екологічну складову, і не була розпорядником грантових коштів. Але самих розпорядників депутатка не називає.
Автори проєкту пояснювали, що центральна частина Театральної площі розташована над перекриттям підземного торгового центру «Центральний», тому висадити дерева безпосередньо у ґрунт там неможливо.
Саме тому обрали мобільне озеленення — великі дерев’яні контейнери, у яких висадили катальпи, кущі та інші рослини.
Ініціаторка проєкту Вікторія Власюк у коментарі Суспільному тоді пояснювала, що головною метою було показати, як навіть простір, де неможливо висадити дерева у ґрунт, можна зробити більш комфортним для людей.
Водночас ще під час відкриття автори не виключали, що конструкції можуть перенести в інше місце, якщо така потреба виникне.
Реакція містян із самого початку була неоднозначною. Дерев’яні конструкції перед драмтеатром активно обговорювали у соціальних мережах.
Частина жителів підтримувала ідею додаткового озеленення центральної площі. Інші ж критикували насамперед зовнішній вигляд конструкцій та їхнє розташування перед будівлею театру. Дехто вважав, що площа має залишатися відкритою, а встановлення конструкцій відбулося без достатнього обговорення з громадою.
Серед тих, хто висловлював свою позицію, був і співініціатор реконструкції рівненського Гідропарку Олександр Гребенюк. У своєму коментарі Суспільному він підтримував ідею озеленення простору, однак зазначав, що саме рішення щодо розміщення контейнерів біля театру видається дискусійним і, можливо, потребує іншого формату.
Дерева в контейнерах кілька років ростуть на Театральній площі над підземним торговим центром, де висадити їх у ґрунт неможливо. Фото Анастасії Савлюк
Восени мобільну зелену зону перенесуть
За словами Оксани Майбороди, рішення про перенесення вже ухвалили. Перевезення конструкцій та пересадження дерев не фінансуватимуть з міського бюджету. Роботу планують виконати за підтримки приватного бізнесу та людей, які погодилися допомогти.
Новою локацією стане територія Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти на вулиці Вʼячеслава Чорновола.
«Будуть створювати екологічний клас, де будуть проводити різні тематичні заходи, майстер-класи. Я була на тому місці. Дерева, озеленення якраз гарно впишуться, це буде хороше доповнення до наявного озеленення», — каже Оксана Майборода.
Контейнери також залишаться на території інституту. За словами депутатки, наразі немає ресурсів створювати нові подібні мобільні об’єкти у центрі міста, тому зусилля планують спрямувати на розвиток багаторічного озеленення.
В інституті ж контейнерне озеленення стане частиною майбутнього екологічного простору.
Оксана Майборода додає: мобільне озеленення ніколи не розглядали як постійне рішення:
«Дерева на два-три роки, ну, десь на чотири — залежно від виду дерева, але вони тимчасові. Завжди в таких контейнерах — це тимчасовий вид озеленення. І для того, щоб дерево далі продовжувало розвиватися, рости, то його треба все-таки перемістити, посадити в ґрунт. І зазвичай отак в світі і роблять, періодично замінюють».
«Це був експеримент, який викликав багато хейту»
Ініціаторка проєкту Вікторія Власюк у коментарі «Місту для людей» сказала, що сьогодні вважає проєкт успішним, хоча його реалізація виявилася значно складнішою, ніж очікували автори.
«Мабуть, перший висновок — місту не можна робити сюрпризи. Ми думали, що це буде вау-ефект, але натомість отримали багато хейту. Перед реалізацією ми радилися з архітекторами, містобудівниками, фахівцями з озеленення, театром, міською радою, але цього виявилося недостатньо. Треба було більше говорити з громадою ще до встановлення конструкцій», — каже Власюк.
Вона пригадує, що через затримку із завезенням ґрунту та висадкою рослин у соцмережах навіть з’явилися припущення, що біля театру встановлюють торговельні кіоски.
«Поки стояли лише дерев’яні конструкції, почали писати, що це якісь МАФи, що зараз тут щось продаватимуть. Потім довелося багато пояснювати, що це експеримент із мобільним озелененням».
Водночас, каже Власюк, досвід Рівного зацікавив фахівців з інших міст України:
«Нам неодноразово телефонували з різних міст, брали цей кейс у свої методичні матеріали як приклад мобільного озеленення бетонних просторів. Для експертного середовища цей проєкт був дуже цікавим».
«Ми не хотіли покинути цей простір»
За словами Вікторії Власюк, після відкриття автори проєкту ще кілька років фактично самостійно підтримували простір.
«Коли конструкції пошкоджували, ми їх ремонтували разом із підрядником. Коли потрібно було, підсаджували рослини, прополювали, обрізали дерева, поливали. Просто цього ніхто не бачив».
Каже, частина конструкцій була пошкоджена ще у перші роки використання.
«На них стрибали зі скейтами, ламали дерев’яні дошки. Ми це ремонтували. Але цього року свідомо вирішили відійти від постійного догляду, щоб побачити, чи включиться місто. На жаль, побачили, що без системного догляду простір почав занепадати», — додає ініціаторка проєкту.
За словами Власюк, саме тому громадська ініціатива погодилася передати мобільне озеленення Рівненському інституту післядипломної освіти, який готовий забезпечити постійний догляд.
«Ми відповідальні за те, що створили. Нам було шкода дивитися, як цей простір поступово занепадає. Якщо знайшлося місце, де готові за ним доглядати, то це краще, ніж залишити все як є».
Байдужість і безвідповідальність міської влади
Поки дерева продовжують рости на Театральній площі, чіткої відповіді, хто має їх доглядати, так і немає. Як і не було її раніше.
Ще в середині червня редакція Misto.rv.ua звернулася до Рівненської міської ради із запитом хто ж відповідальний за догляд цього простору.
Нас цікавило, хто є балансоутримувачем конструкцій, хто відповідає за їх утримання, хто має забезпечувати полив дерев та які подальші плани щодо об’єкта.
Керівниця відділу комунікацій Рівненської міської ради Яна Євтушок повідомила, що коментувати ситуацію міська рада не буде, зазначивши, що вони не зобов’язані надавати коментар і що «немає кому коментувати» це питання.
У Тресті зеленого господарства на наш запит повідомили, що конструкції не перебувають на балансі підприємства, хоча озеленення там працівники тресту періодично поливають.
Читайте також: Озеленення в час спеки: чому місту потрібна «суцільна крона» та відмова від однорічних квітів
Депутатка Рівнеради Оксана Майборода каже, що фактично цим займалися «всі потроху»:
«Але, бачите, цей догляд був несистемний. Ми з нашої ініціативи там досаджували якісь рослинки, щось поливали. Театр теж за можливості якесь сміття прибирав, поливав. Іноді заїжджав Трест зеленого господарства, коли там свої квіти поливали».
За її словами, зараз вдалося домовитися, що до осені уваги рослинам приділятимуть більше.
На уточнювальне запитання журналістки, чи йдеться про полив силами комунальних служб, театру та авторів проєкту, Оксана Майборода відповіла: «Так, так, комунальні служби, театр та ми будемо…».
Володимир Петрів, керівник Рівненського академічного обласного українського музично-драматичного театру, розповів, що після демонтажу конструкцій залишиться порожня Театральна площа. На його думку, там краще нічого не встановлювати.
Майбутні плани на озеленення
За словами Вікторії Власюк з громадської ініціативи «Сад історій у Рівному», активісти й надалі планують працювати над озелененням міста: висаджуватимуть дерева та шукатимуть фінансування для нових просторів. Однак очікують більшої участі міста.
«Ми можемо знаходити ідеї, гранти, партнерів, волонтерів. Але дуже хочеться, щоб після створення таких просторів місто казало: «Добре, ми беремо це на баланс і будемо розвивати далі».
На її думку, у найближчі роки Рівне має більше уваги приділяти природоорієнтованим рішенням — висаджуванню дерев, створенню зелених коридорів, затінених громадських просторів та іншому озелененню, яке допомагає місту адаптуватися до зміни клімату.
«Хотілося б, щоб місто більше орієнтувалося на природоорієнтовані рішення. Бо це вже не питання естетики, це питання того, як міста житимуть у майбутньому».
Подібні рішення в європейських містах
Мобільне озеленення давно використовують у багатьох європейських містах як спосіб зробити комфортнішими площі та вулиці, де неможливо висадити дерева у відкритий ґрунт.
Директорка Агенції журналістських розслідувань «Четверта влада» Антоніна Торбіч під час перебування на професійній конференції у французькому Марселі також зафіксувала приклади такого озеленення в громадських просторах міста.
Там великі контейнери з деревами та кущами використовують для створення затінку й зон відпочинку серед щільної міської забудови.
Нагадаємо, у Рівному вже завершили закупівлю послуг із озеленення територій та утримання зелених насаджень за кошти міського бюджету.
Десятки саджанців, догляд за трояндами, корчування дерев та обслуговування біотуалетів — на це і не тільки готові виділити 18 мільйонів 550 тисяч гривень з бюджету Рівненської громади.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 50 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693
А також підписуйтесь на канали «Міста для людей» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.
