У трагічній смертельній ДТП на залізничному переїзді у Квасилові 2 липня загинуло четверо людей, ще 11 отримали важкі травми. Поліція затримала водія маршрутки, яка належить ТОВ «УКР-ПАС-ТРАНС», та регулювальника переїзду «Укрзалізниці», повідомивши їм про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб.
«Місто для людей» звернулося за консультацією до юристів проєкту «Свої люди» від Bihus.Info: хто тепер має відшкодовувати шкоду постраждалим, чи залежить це від того, кого визнають винним у аварії, та що потрібно зробити, аби отримати компенсацію. Далі — роз’яснення від адвоката Юрія Мельника.
Чи можуть постраждалі пасажири отримати компенсацію
Так, можуть.
Пасажири рейсового автобуса мають право на відшкодування шкоди, якщо внаслідок ДТП постраждали їхнє життя, здоров’я або майно.
Юрист пояснює, що окремо підписувати жодних документів для цього не потрібно. Відповідно до статті 915 Цивільного кодексу України, договір перевезення виникає автоматично, коли людина купує квиток або просто сідає до автобуса.
Це означає, що перевізник бере на себе обов’язок безпечно доставити пасажира до місця призначення.
Якщо ж під час поїздки сталася аварія, пасажир має право вимагати відшкодування шкоди.
Як зазначає юрист, стаття 12 Закону України «Про автомобільний транспорт» зобов’язує всіх перевізників, які перевозять пасажирів, укладати договір страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів.
Саме тому в більшості випадків компенсацію виплачує страхова компанія, з якою перевізник уклав договір страхування.
Водночас перевізник повинен повідомити пасажирів, у якій саме страховій компанії застрахована його відповідальність.
За словами Юрія Мельника, ця інформація має бути зазначена у квитку, розміщена на інформаційних стендах у салоні автобуса або в інших документах, передбачених законодавством. Там повинні бути вказані назва страхової компанії, її контакти, номер договору страхування та розмір страхової суми.
Саме до цієї страхової компанії постраждалі можуть звертатися за виплатами.
Якщо ж перевізник працював без чинного договору страхування або нелегально, це не позбавляє пасажирів права на компенсацію.
У такому разі, пояснює юрист, усю відповідальність за відшкодування шкоди нестиме сам перевізник — фізична особа-підприємець або юридична особа, яка обслуговує маршрут.
Чи відповідає перевізник, якщо винним визнають не водія автобуса
Перевізник відповідає перед пасажирами незалежно від того, хто зрештою буде визнаний винуватцем аварії, каже Юрій Мельник.
Він пояснює: відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України автобус належить до джерел підвищеної небезпеки. Тому особа або підприємство, яке ним володіє, несе цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну пасажирам.
Це означає, що навіть якщо розслідування встановить, що аварія сталася через несправність шлагбаума, технічний збій обладнання або помилку регулювальника, перевізник однаково відповідає перед своїми пасажирами.
Винятком можуть бути лише випадки, коли шкода виникла внаслідок непереборної сили або умисних дій самого потерпілого.
Водночас це не означає, що відповідальність нестиме лише перевізник.
Якщо слідство встановить, що до ДТП призвели дії кількох сторін, вони можуть відповідати спільно.
За словами адвоката, відповідно до статті 1188 Цивільного кодексу України особи, які спільно завдали шкоди, повинні її відшкодувати незалежно від ступеня вини кожного з них.
Тому постраждалі пасажири або родини загиблих можуть вимагати відшкодування як від автоперевізника, так і від АТ «Укрзалізниця», якщо під час розслідування буде встановлено підстави для такої відповідальності. Також вони можуть звернутися з вимогами до обох сторін одночасно.
Куди звертатися постраждалим та родинам загиблих
Адвокат радить не чекати завершення розслідування, а розпочати захист своїх прав одразу.
Перш за все потрібно звернутися до страхової компанії перевізника або безпосередньо до самого перевізника із заявою про відшкодування шкоди.
Контакти страхової компанії повинні бути зазначені у квитку або розміщені в салоні автобуса.
Якщо цієї інформації немає, її можна отримати, звернувшись до Укртрансбезпеки або Національної поліції.
За словами юриста, одним із головних доказів того, що людина перебувала в автобусі, є квиток. Однак навіть якщо він загубився або його взагалі не видавали, це не означає, що людина втратила право на компенсацію.
Факт перебування в автобусі можуть підтвердити списки пасажирів, матеріали кримінального провадження, протоколи огляду місця події, показання свідків або інші докази, які зберуть правоохоронці під час розслідування.
Крім того, постраждалим та родинам загиблих варто звернутися до слідчого із заявою про визнання їх потерпілими у кримінальному провадженні.
Як пояснює адвокат Юрій Мельник, після смертельної ДТП відкривається кримінальне провадження за статтею 286 Кримінального кодексу України або статтею 276 Кримінального кодексу України — залежно від встановлених обставин аварії. Статус потерпілого дозволяє знайомитися з матеріалами справи, отримувати результати експертиз, брати участь у процесуальних діях та офіційно заявляти про завдані збитки.
Якщо страхова компанія відмовить у виплаті або сума відшкодування не покриє всіх збитків, після завершення досудового розслідування потерпілі можуть подати цивільний позов у межах кримінального провадження.
За словами юриста, у такому позові можна вимагати компенсацію матеріальної шкоди — наприклад, витрат на лікування чи поховання, — а також моральної шкоди, завданої пережитими стражданнями або втратою близької людини.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 50 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693
А також підписуйтесь на канали «Міста для людей» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.
