92 гривні за куб води для рівнян? Що відбувається з тарифами у Рівному та інших містах України

У багатьох містах втрати води в дірявих мережах, за словами експерта ГО «Біоенергетична асоціація України», досягають 40-60%. Це означає, що для доставки споживачеві одного куба водоканал має підняти, очистити та прокачати 1,5-2 куби. Фото — «Рівнеоблводоканал»

Тариф на воду для рівнян поки не підвищуватимуть. Питання про нову вартість водопостачання та водовідведення, яке планували розглянути на найближчій сесії Рівненської обласної ради 25 вересня, вирішили не виносити на розгляд.

Проєкт передбачав підвищення тарифу до 92 гривень за кубометр. Його запропонував «Рівнеоблводоканал», який обслуговує Рівне та низку інших громад області. Для порівняння, з 1 липня населення та бізнес у Рівному платять за водопостачання та водовідведення 68,45 гривні за кубометр.

Чому до питання підвищення тарифу знову повертатимуться

«Після дискусії сьогодні вирішили: на вересневу сесію тарифи не виносимо», — повідомив 15 вересня голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш. — «Причина – з’явилась потреба в актуалізації розрахунків, бо від моменту подачі проєкту рішення в обласну раду вже зросла вартість розподілу електроенергії. Окрім того, сторони повідомили про необхідність перевірки складових тарифів уповноваженим органом з метою отримання компенсації за попередній період. Після того, як це відбудеться, ми повернемось до теми знову».

Карауш зазначає, що у Рівному зараз один з найнижчих тарифів не лише серед водоканалів області, а й України — 68,45 гривні (з ПДВ).

Різниця у тарифах на воду між містами України  — це не лише політичні рішення, а також фізика і хімія, пояснює консультант ГО «Біоенергетична асоціація України» Юрій Пилипенко. 

«Багато міських рад свідомо не піднімають тариф до обґрунтованого рівня, щоб не дратувати виборців. Різницю в тарифі покривають субвенціями або поповненням статутного капіталу водоканалу з місцевого бюджету. Тобто жителі все одно платять за це, але опосередковано», — консультант ГО «Біоенергетична асоціація України» Юрій Пилипенко.

Сукупна заборгованість українських водоканалів за спожиту електроенергію вже перевищує 10 мільярдів гривень, повідомляє Юрій Пилипенко. 

«Той водоканал, якому дозволили влізти в більшу частку цих 10 мільярдів, може дозволити продавати 1 куб дешевше. Коли постачальник електроенергії (YASNO, місцеві обленерго тощо) надсилає попередження про знеструмлення, міська рада зазвичай терміново збирає сесію і виділяє гроші з міського бюджету (фінансову допомогу водоканалу), щоб погасити найгострішу частину боргу й відстрочити відключення», — написав представник ГО «Біоенергетична асоціація України» на своїй фейсбук-сторінці.

Тобто місцеві споживачі все одно оплачують борги водоканалу, хоча й не напряму. 

Юрій Пилипенко за приклад взяв місто Біла Церква на Київщині, де водопостачанням займається приватний оператор ТОВ «Білоцерківвода» на умовах концесії, а також залучаються кредити Світового банку на модернізацію.

На відміну від комунального підприємства, де збитки та інвестиційні програми дотуються з місцевого бюджету, концесіонер змушений закладати реальні витрати на обслуговування кредитів, амортизацію та оновлення обладнання безпосередньо в структуру тарифу.

Порівняння цін

Таблиця з тарифами у різних містах України, яку опублікував на своїй сторінці у фейсбуці експерт Юрій Пилипенко:

Тарифи на воду по основних містах Рівненщини (вартість вказана з ПДВ):

  • Рокитне – 163,7 гривень;
  • Радивилів – 157,6 гривень;
  • Корець – 142,99 гривень;
  • Дубровиця – 139,33 гривень;
  • Млинів – 120,06 гривень;
  • Острог – 116,66 гривень;
  • Вараш – 108,29 гривень;
  • Сарни – 102,15 гривень;
  • Демидівка – 101,73 гривень;
  • Березне – 99,64 гривень;
  • Володимирець – 84,74 гривень;
  • Костопіль – 80,24 гривень;
  • Здолбунів – 77,35 гривень;
  • Дубно – 76,74 гривень (оголошене коригування до 87,14 гривень);
  • Рівне – 68,448 гривень.

Дані опублікував голова Рівненської облради Андрій Карауш.

Звідки така різниця у тарифах між містами України

Експерт називає багато сукупних причин: 

  • Джерело водозабору та технологія очищення
  • Енергоємність та рельєф логістики води
  • Успадкований стан мереж та рівень технологічних втрат
  • Обсяги споживання та щільність населення / ефект масштабу
  • Специфіка водовідведення / очисні споруди
  • Форма управління та модель інвестицій (кейс Білої Церкви)
  • Приховане субсидування з місцевих бюджетів
  • Політичний дозвіл накопичувати борги за електроенергію.

«Видобуток води з глибоких свердловин потребує мінімальної хімічної обробки. Очищення річкової води (наприклад, з річки Рось для Білої Церкви) вимагає багатоетапної фільтрації, використання дороговартісних реагентів (коагулянтів, флокулянтів, хлору/гіпохлориту) та постійного лабораторного контролю. Якщо річка цвіте або забруднена промисловими і сільськогосподарськими стоками, витрати на хімікати для доведення її до питного стандарту зростають у рази», — каже Юрій Пилипенко. 

У багатьох містах втрати води в дірявих мережах, за словами експерта, досягають 40-60%. Це означає, що для доставки споживачеві одного куба водоканал має підняти, очистити та прокачати 1,5-2 куби. Постійний латковий ремонт застарілих чавунних чи сталевих труб теж недешевий.

Це автоматично закладається у фінансовий результат, пояснює експерт.

За його словами, впливає на тариф також і кількість споживачів, яких обслуговує той чи інший водоканал.

Великі міста (Київ, Харків, Дніпро) мають мільйони споживачів і високу щільність забудови. Постійні витрати водоканалу (зарплати, обслуговування очисних споруд, адмінвитрати) діляться на колосальний обсяг проданої води, що знижує собівартість одного кубометра.

Середні та малі міста утримують таку ж за складністю інфраструктуру (очисні споруди, колектори), але обсяги реалізації води значно менші, тому фіксовані витрати суттєво підвищують тариф в перерахунку на проданий куб.

Експерт також акцентує, що часто водовідведення (каналізація) коштує дорожче за саме водопостачання. 

Зазначає: очищення стічних вод — складний біологічний та механічний процес, який вимагає цілодобової роботи аераційних систем (величезне споживання електроенергії) та утилізації осаду. Якщо очисні споруди застарілі або розраховані на радянські обсяги промисловості (яка зараз не працює у попередніх масштабах), їхнє утримання стає надзвичайно дорогим для цивільного населення.

_________

Нагадаємо, нещодавно «Місто для людей» поспілкувалося з керівником Рівнеоблводоканалу Андрієм Грухалем щодо нових тарифів, ситуації з боргами як підприємства, так і споживачів та щодо якості рівненської «води з крана». 

У «Рівнеоблводоканалі» заявляють про 23 мільйони збитків за перший квартал 2026 року та 115 мільйонів боргу населення перед підприємством. 

Про грантові кошти від Європейського Союзу на нові очисні споруди у Рівному, про дотації з обласного бюджету та серйозний кадровий дефіцит — в інтерв’ю «Ті, хто не платив по 32, не платитимуть і по 68»: керівник «Рівнеоблводоканалу» — про нові тарифи на воду (ВІДЕО)


Підписуйтесь на канали «Міста для людей» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

«Ті, хто не платив по 32, не платитимуть і по 68»: керівник «Рівнеоблводоканалу» — про нові тарифи на воду (ВІДЕО)

В.о. директора комунального підприємства «Рівнеоблводоканал» Андрій Грухаль у інтерв’ю прогнозує, що тарифи на водопостачання зростуть знову. Фото Олександри Мельничук

Тарифи на воду у Рівному з 1 липня зросли вдвічі. Населення та бізнес відтепер платять за водопостачання та водовідведення однаково — 68,45 гривні.

Прийняття нового тарифу — це навіть не про розвиток підприємства, а хоча б утримання зношених мереж у справному стані та зупинка процесу нарощування боргів, кажуть у «Рівнеоблводоканалі».

«Місто для людей» поспілкувалося з керівником «Рівнеоблводоканалу» Андрієм Грухалем щодо економіки нових тарифів, ситуацію з боргами як підприємства, так і споживачів, та щодо якості рівненської «води з крану».

А також про грантові кошти від Європейського Союзу на нові очисні споруди у Рівному, про дотації з обласного бюджету та серйозний кадровий дефіцит — в інтерв’ю далі (у відео або текстом).

— З 1 липня населення та бізнес платять за однаковими тарифами. Чому звичайні споживачі платять у таких самих пропорціях, як і комерційні структури? — журналіст.

—  До війни тариф для категорії населення і інші споживачі був однаковий, оскільки тариф — це величина, яка враховує всі витрати підприємства на підйом, транспортування, постачання води, збирання стічних вод, очистку стічних вод. Тому завжди тарифи для категорії населення і юридичних осіб були однакові.

Проте війна внесла свої корективи і всі тарифи, які нам затверджував національний регулятор, йшли з приміткою пункту 2, який обмежував застосування економічно обґрунтованих тарифів для населення.

Тому насправді економічно обґрунтований тариф по нашому розрахунку, який мав діяти з початку 2026 року, це саме 68 гривень 45 копійок.

— У «Рівнеоблводоканалі» заявляють про 23 мільйони збитків за перший квартал 2026 року та 115 мільйонів боргу населення перед підприємством. Зростання цифр у платіжках більш ніж удвічі неминуче спровокує кризу неплатежів. Чи є у вас розрахунки: яка частка споживачів перейде в категорію боржників і чи не нівелює це очікуваний фінансовий ефект від нового тарифу?

— Звичайно, ми розуміємо, що якійсь частині споживачів цей тариф буде складно оплачувати в повній мірі. Проте, ми вже подали відповідні розрахунки, тарифи до Пенсійного фонду. (…) Людям, яким необхідна допомога, які отримують субсидії, держава буде планувати їм збільшити субсидію на сплату цих послуг.

Споживачі, які не платили по 32 гривні, я не думаю, що вони почнуть платити по 68. І саме з такими споживачами ми проводимо претензійно-позовну роботу, судові справи відкриваємо для боротьби з такими злісними боржниками, які не платять послуги.

— Ви говорите за 23 мільйона (збитків — Ред.) по першому півріччі, а я вам скажу, що станом на зараз ми вже закрили півроку і ця сума складає 34,5 мільйона гривень. Тобто прийняття цього тарифу хоча би зупинить цей процес нарощування боргів.

Інше питання, яким чином ми будемо гасити борги, які ми накопичили за період війни і за період невстановлення економічного обґрунтованого тарифу для всіх споживачів. (…) Підтримка громад в цей період от сприяла тому, що за перший квартал у нас збитки склали 23 мільйона, а мали би скласти за перший квартал близько 70 мільйонів.

Відчуваєте різницю? І це була така допомога, яка поки що тримає нас на плаву.

Якщо би ми були, наприклад, на постачальнику «останньої надії» «УкрІнтеренерго», то вартість електроенергії для нас була би на 30% більшою (постачальник «останньої надії» (ПОН) — це спеціальна компанія, яка гарантовано постачає електроенергію споживачу на строк до 90 днів, якщо його попередній постачальник раптово припинив роботу або збанкрутував. В Україні функцію ПОН виконує державне підприємство ДПЗД «Укрінтеренерго» — Ред.)

А так по факту електроенергія нам виходить дешевше, ніж в постачальника універсальних послуг. Тому зараз ми прогнозуємо, що у нас зростуть надходження і ми хоча би будемо закривати операційні витрати: електроенергію, зарплати, ремонти, пальне, мастильні матеріали.

Ми розуміємо, що вартість знову десь росте і де вона зупиниться — навіть постачальники пального не можуть сказати.

— То немає конкретної плану, як вийти з боргів?

— Попередні борги ми будемо намагатися гасити за рахунок іншої діяльності, яку проводить підприємство, а також за рахунок зменшення витрат, в тому числі електроенергії на надання послуг, водопостачання, водовідведення. У нас є кілька, реальних проектів, які, плануємо, що реалізуються вже ближче до 2027 року, а деякі з них суттєво скоротять такі витрати, як електроенергія.

До прикладу, зараз співпрацюємо з данським фондом «Ейфо». У рамках позитивної реалізації проекту водоканал отримає близько 1,4 МВт сонячної генерації на об’єктах підприємства і модернізує насосне обладнання на основних насосних водопровідних станціях. За рахунок якраз скорочення оцих операційних витрат ми бачимо ресурс в тому, що в підприємство буде розраховуватися за борги попередніх періодів.

— Є якась конкретна сума, яку ви планують виділяти із збільшеного тарифу на якість води та відновлення мереж?

— В структурі тарифу там у нас є така складова витрат як ремонти, але хочу зауважити, що ця структура тарифу націлена здебільшого на покриття витрат на аварійне обслуговування мереж. Звичайно, деякі критичні ділянки ми будемо старатися замінювати для того, щоб не повертатися на ті пошкоджені місця і вже капітально відремонтувати мережі.

Проте треба свідомо розуміти, що такий тариф — це не про розвиток підприємства, це про утримання хоча б в технічно справному стані того майна, обладнання, мереж, які ми маємо на сьогоднішній день.

— Тепер, коли тарифи встановлює не НКРЕКП, а місцева влада, керівництво водоканалу опинилось в прямому підпорядкуванні політичних рішень облради. Наскільки депутати втручаються в господарську та кадрову діяльність підприємства?

— Я не назвав би це втручанням. (…) Я не назвав би це впливом. Я б назвав це контролем, напевно, з боку депутатського корпусу. А незалежно від того, чи ми були ліцензіатами нацкомісії, чи зараз нам тарифи встановлює Рівненська обласна рада, це підприємство є у власності Рівненської обласної ради по статуту.

— Які наразі витрати на утримання адміністративного персоналу підприємства?

— Якщо ви маєте на увазі, які адміністративні витрати в нас зараз закладені в тарифі, то є на сайті підприємства рішення про встановлення тарифів, структура тарифів і на сьогоднішній день вони складають менше 4%. Це не лише заробітні плати. Це утримання адміністративних будівель підприємства, це електроенергія, тепло, пально-мастильні матеріали так само.

Андрій Грухаль: «Люди хочуть бронювання, а ми його не можемо дати». Фото Олександри Мельничук

— Чи плануєте ви скорочувати штат або зарплатний фонд зменшити?

— На сьогоднішній день у нас понад 130 вакансій. Хочеться сказати, куди вже скорочувати. Тут найти спеціалістів слюсарів досить важко. А враховуючи, що в нас відсоток бронювання обмежений, то ми навіть і не можемо знайти (працівників — Ред.), бо люди хочуть бронювання, а ми його не можемо дати. Ми не можемо навіть ключові місця закрити персоналом.

Враховуючи, що в нас середній вік по підприємству далеко за 50, то кадровий дефіцит у нас, що в довоєнний період, що під час війни досить великий. І вже понад 40 працівників підприємства мобілізовані до лав Збройних сил України. І дехто знаходить кращі варіанти, враховуючи низький рівень заробітної плати на підприємстві. Тому кадровий голод ми відчуваємо постійно.

— Багато років вода з крану в Рівному вважалася одною з найкращих в Україні. Який стан води зараз?

— Нічого не змінилося. Слава Богу, в нас достатньо реагентів для знезараження питної води. Як ви знаєте, в нас вода забирається з підземних водозаборів, тому ми менше відчуваємо вплив погодніх умов, військових дій і тому подібне, ніж ті підприємства, які використовують воду з надземних водозаборів.

Тому можу запевнити кожного споживача, що якість води, яка була в довоєнний період, зараз вона не змінилася. І реагентів для зараження питної води нам вистачає.

Вже в період війни ми навпаки намагаємося відійти від монополістів по реагентах і в співпраці із «Словацькою асоціацією водоканалів» ми встановили на одному з об’єктів підприємства власну гідролізну установку, яка на сьогоднішній день повністю забезпечує роботу і потребу по знезараженні цього об’єкта. Скажем так, вона половину мешканців міста Рівного забезпечує знезараженою питною водою.

— А як споживач може перевірити якість води?

— Вони можуть набрати в ємність води і — якщо вони не довіряють аналізу водоканалу — то в будь-яку лабораторію занести і отримують висновок, протокол і самі можуть переконатися, що в нас дійсно вода відповідає Держсанпіну і споживачі отримують якісний продукт.

— Якими інфраструктурними проектами міста чи області займається водоканал зараз? 

— Ми тісно зараз намагаємося співпрацювати з данським фондом «Ейфо» по реалізації проєкту влаштування сонячних генерації і заміні ряду насосного обладнання на енергоефективне.

Крім того, хочемо подякувати ЮНІСЕФу, який надав нам п’ять нових сучасних глибинних насосів, які ми ближнім часом змонтуємо, що дасть теж економію коштів електроенергії і стабільність надання послуг.

Ми на сьогоднішній день працюємо з Європейським банком реконструкції та розвитку по реалізації проєкту будівництва нових очисних споруд в місті Рівному, а також реконструкції трьох великих каналізаційних насосних станцій.

— А чи веде водоканал якусь господарську діяльність, окрім передачі води?

— Ми на платній основі надаємо ремонтно-будівельні послуги, що стосується мереж водопостачання, водовідведення. Крім того, у нас є проєктний відділ і проєктування мереж муніципальних об’єктів, що теж приносить якийсь додатковий дохід для підприємства.

Крім того, ми виконуємо ряд різних обстежень по заявах споживачів, що теж так само дає додаткові кошти на підприємство. Зараз така ситуація, що ми стараємося знаходити інші джерела надавати послуги, які можуть так само приносити якийсь додатковий дохід для того, щоб не накопичувати борги.

— Рівне має шанс отримати 25 мільйонів євро кредиту і 12,5 мільйонів євро безповоротного інвестиційного гранту на нові очисні споруди. Розкажіть детальніше про цей проєкт. Зокрема, на яких умовах, коли саме і для чого саме нам можуть дати кошти?

— Проєкт передбачає будівництво нових очисних споруд в місті Рівному.

Ми власними очисними спорудами очищаємо лише десь приблизно половину стоків. Решта половина стоків ми змушені транспортувати і оплачувати очистку стоків для «Рівнеазоту».

Ми отримаємо нові очисні споруди з новими технологіями, з модернізованим обладнанням і саме на цьому ми робимо ставку. Крім того, цим проектом, якщо він реалізується в повній мірі, ми будемо мати такий механізм поводження з осадом, як біогаз.

Ми можемо спрямовувати цей біогаз на когенераційну установку, тим самим економлячи електроенергію на об’єкті, або, можливо, навіть і виробляти газ і скидати в газові мережі. Тому це дуже великий і — відверто — значний інфраструктурний проєкт, до якого підприємство вже кілька років йде.

Незважаючи на те, що державного фінансування в цьому проєкті немає, отримали згоду Мінфіна і вже запустили процедуру підписання кредитної угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку. Умови теж доволі хороші: банк надає час на будівництво цього комплексу і це три роки пільгового періоду, коли тіло кредиту не платиться.

Через те, що нам не треба буде платити за електроенергію, обслуговувати насосний парк, який зараз скачує стоки на «Рівнеазот», а також вивільнить нас від оплати «Рівнеазоту» за очистку цих стоків — це і буде той ресурс, який спрямовуватиметься на погашення кредитних коштів.


Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії».

«За зміст цієї публікації відповідає виключно “Четверта влада”. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та уряду Норвегії».


Підписуйтесь на канали «Міста для людей» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693