Головна/Публікації/Чому у Рівному зникатимуть вуличні водопровідні колонки

Чому у Рівному зникатимуть вуличні водопровідні колонки

12:21, 6 Січня 2026 177
Водопровідна колонка по вулиці Дубенській. Фото – «Четверта влада»

Републікація матеріалу «Четвертої влади» за 22 грудня 2022 року.

Через російські обстріли енергетичних об’єктів України люди залишаються не лише без світла, а й без води у кранах. В таких випадках потребу у воді можуть забезпечити водопровідні колонки. Адже в них може бути вода при низькому тиску в трубах, якого буває не вистачає, щоб доправляти воду на поверхи в багатоквартирні будинки.

Однак кількість водопровідних колонок ще з перших пострадянських часів постійно зменшується, і з часом у Рівному буде зведена до мінімуму. Щоб пояснити чому так, журналісти поспілкувалися з виконуючим обов’язки керівника «Рівнеоблводоканалу» Андрієм Грухалем.

Як водопровідні колонки з’явилися у Рівному

– Водопровідна колонка – це пристрій, який використовували мешканці, які не були приєднані до мереж централізованого водопостачання, – пояснює Андрій Грухаль.

Їхня поява в місті зумовлена історично. Бо прокладати розподільні водопровідні мережі в Рівному почали ще на початку 20 століття (орієнтовно після 1928 року). Тоді опікувалося їхньою роботою «водопровідне підприємство, яке надавало послуги в той період часу».

Це [відбувалося] за прикладом інших населених пунктів і так само європейських міст. Колись будувався магістральний водопровід, тоді і влаштовувались колонки. Від кількості тих колонок визначалася кількість споживачів на цій водопровідній лінії. Зараз технології пішли вперед: кожен індивідуально почав підключатися до мереж, тому потреба у колонках зникла.

Чому колонки збиткові для «Рівнеоблводоканалу»

Зараз у Рівному у справному стані – 23 колонки. Ще у 2018-2019 роках їх було 30. Їхнє зменшення пов’язане із тим, що все більше людей почали під’єднувати свої будинки до централізованого водопостачання.

– Жила бабуся – вона не могла дозволити собі провести трубу. Хтось викупив будинок  і захотів мати блага всередині будинку. Тобто зазвичай це пов’язано зі зміною власника будинку або тому, що люди втомилися ходити до колонки.

За цими 23 колонками загалом закріплені 146 абонентів.

Вони й платять за те, що користуються цією водою. Лічильника, який би вирахував, скільки води взяв той чи той абонент, немає. Тому при нарахуванні плати користуються нормою, що одна людина за день може спожити 55 літрів води.

Якщо помножити це на 30 днів, вийде, що споживач використовує 1,65 куба води. І платить за це 27 гривень у місяць (1,65 куба води помножити на 16,68 грн плати за один куб). Однак перевірити, скільки саме води взяв той чи той абонент – неможливо.

– Водопровідна колонка – завжди пов’язана з несанкціонованим та необлікованим водозбором. Крім споживачів, які не мають централізованого водопостачання, нею користуються й інші. Чи то машину помити, чи то набрати воду.

Це все приносить збитки підприємству. Тому практика водопровідних каналізаційних підприємств – максимально під’єднати людей до централізованого водопостачання. І як наслідок – ліквідувати максимальну кількість колонок.

Чому, коли зникає електрика, в колонках вода є, а в будинках немає

Без електрики водопровідні колонки працювати не зможуть: для їхньої праці в трубах має бути тиск, який створюють насосні станції. Проте, якщо кілька насосних станцій запустити за допомогою генераторів, вони зможуть подати воду з пониженим тиском.

– Колонка працює тоді, коли в мережах водопостачання є певний тиск. Якщо тиску недостатньо, щоб забезпечити водою, умовно, третій поверх, то для роботи колонки його цілком вистачить.

Натомість, щоб вода потрапляла до будинків, потрібно, щоб до генераторів були підключені усі насосні станції.

Система водопостачання не є простою. Щоб система працювала стало, мають працювати свердловини. Свердловини качають воду в резервуари. А вже насосні станції з резервуарів воду качають на споживачів. Система має працювати в комплексі – і тоді всі [будуть] з водою.

Де в разі блекауту можна набрати воду з колонок

Адреси 23-х діючих водопровідних колонок Рівного (станом на грудень 2022 року): 

  • вул. Біла, 61;
  • вул. В. Котика, 26;
  • вул. Гарна, 12;
  • вул. Дворецька, 71;
  • вул. Золотіївська, 7;
  • вул. Кам’янець-Подільська, 6;
  • вул. Олега Тарасюка, 9 (колишня вул. Кутузова);
  • вул. Федора Сумневича, 30 (колишня вул. Ломоносова);
  • вул. М. Лисенка, 8;
  • вул. Малорівненська, 21;
  • вул. Малорівненська, 55;
  • вул. Якова Бичківського, 7 (колишня вул Маяковського);
  • вул. Сердечна, 16 (колишня вул. Менделєєва);
  • вул. Міцкевича, 9;
  • вул. Новодвірська, 10;
  • вул. О. Олеся, 9;
  • пров. Шкільний, 11;
  • вул. Слави, 9;
  • вул. Соборна, 410;
  • вул. С Ковалевської кут вул. Яворницького;
  • вул. Тютюнника, 4;
  • вул. Шевченка, 48; 
  • вул. Шекспіра кут вул. Прохідна. 

Також «Водоканал» ремонтує ті колонки, де вже немає абонентів без централізованого водопостачання. Так, уже відновили колонку по вулиці Дубенській та до кінця року поремонтують по вулиці Залізничній.

Також – у справному стані колонка по вулиці Княжни Гальшки (стара назва Осипова). Однак зараз взяти воду з них не можна: їх підключать в час можливого блекауту.

Від протестів до рішення міської ради: «Колегіум» залишиться навчальним закладом повного циклу

18:42, 8 Червня 2026 56
4 червня під час 40-ї сесії Рівненської міської ради депутати ухвалили рішення, відповідно до якого «Колегіум» продовжить працювати як заклад повного освітнього циклу. Фото Анастасії Савлюк

Дискусія навколо майбутнього рівненського ліцею «Колегіум» тривала не один тиждень, і під час неї позиції батьків змінювалися. Проте під час сесії Рівненської міської ради, яка відбулася 4-го червня, депутати ухвалили рішення, за яким у «Колегіумі» діти навчатимуться з 1-го по 12-й класи.

Чому навколо «Колегіуму» виникла дискусія

Причиною обговорень стала реформа шкільної освіти. Як раніше пояснював начальник управління освіти Андрій Мазур, відповідно до вимог Міністерства освіти і науки України, у громадах мають сформувати мережу академічних ліцеїв для старшої профільної школи. Саме через це у Рівному обговорювали зміну структури окремих навчальних закладів, зокрема й «Колегіуму».

Управління освіти виконкому Рівненської міської ради повідомило, що хоче юридично виокремити початкову школу навчального закладу. «Колегіум» планували перетворити на академічний ліцей лише для учнів 10–12 класів. Частина батьків та педагогів виступила проти таких змін. 

2 березня батьки зареєстрували петицію з проханням зберегти у закладі навчання дітей з 1-го по 9-й клас. Це аргументували тим, що діти роками навчаються в одному середовищі, звикли до педагогів та навчального процесу.

На початку травня у Рівному відбулася й акція протесту батьків. Вони вийшли з плакатами та вимогами зробити на базі «Колегіуму» гімназію, щоб діти навчалися у ній з 1-го по 9-й клас.

А пізніше частина батьків виступала за збереження навчання дітей з 1-го по 12-й класи.

«Ми самі до цього подавали петицію про гімназію, яку до речі, і підтримали в освіті. Тоді це була повна відсутність інформації та наші кроки зберегти для дітей безперервність навчання. Не було до цього вчасно проведених зборів, не було пояснень, не було діалогу. Було лише: «самі здогадаєтеся», «прочитаєте в новинах» або «побачите в проєкті», — писала у фейсбуці щодо рішення мама однієї з учениць Аліна Кирак.

Втім, була й інша петиція — її зареєструвала Ірина Танічкіна 13 травня на платформі e-DEM. У ній жінка прохала підтримати реформу старшої школи та створити на базі «Колегіуму» академічний ліцей саме для навчання учнів 10–12 класів.

Навколо цього точилися дискусії протягом тривалого часу.

Яке рішення ухвалила міська рада

Попри протести батьків, 12 травня на сайті Рівненської міської ради управління освіти зареєструвало проєкт рішення, за яким ліцей все ж планували поетапно перетворити на академічний ліцей для учнів 10–12 класів. 

Передбачалося, що виокремити початкову школу мають до 1 вересня 2027 року і з цієї ж дати планували припинити набір дітей до 5-го класу.  Остаточно перетворити «Колегіум» на академічний ліцей збиралися з 2031 року. Заклад розглядався як профільний — з поглибленим вивченням української мови, іноземної мови, історії, математики, інформатики.

14 травня проєкт рішення розглянула постійна комісія з питань бюджету, фінансів та управління комунальною власністю і рекомендувала відкласти документ на довивчення. 

А через кілька днів, 19 травня, провели засідання постійної комісії з питань науки, освіти, культури та  туризму. На засідання цієї комісії запросили представницю ініціативної групи «Колегіуму» Ірину Трало. У результаті, комісія рекомендувала залишити Рівненський ліцей «Колегіум» трирівневим закладом загальної середньої освіти.  

4 червня під час 40-ї сесії Рівненської міської ради депутати ухвалили рішення, відповідно до якого «Колегіум» продовжить працювати як заклад повного освітнього циклу. 

Ірина Трало, мама одного з учнів «Колегіуму» розповіла, що батьків цілком влаштовує таке рішення міської ради. Задоволені й інші батьки.

«Сьогодні для нашої великої колегіумівської родини особливий день. Після багатьох тижнів хвилювань, переживань, зустрічей, обговорень, звернень та очікування рішення Рівненська міська рада підтримала збереження Рівненського ліцею «Колегіум» як закладу повного циклу навчання. Це був шлях, який об’єднав батьків, учнів, педагогів, випускників і просто небайдужих людей», — написала у день прийняття рішення й Аліна Кирак. 

А от керівник міського управління освіти не став коментувати таке рішення депутатів. 

Раніше Андрій Мазур пояснював, що формат академічного ліцею потрібен не лише через реформу старшої школи, а й через можливість отримати державне фінансування на сучасне обладнання та профільне навчання.

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку посильну для вас суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

А також підписуйтесь на канали «Міста для людей» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.