Чому у Рівному зникатимуть вуличні водопровідні колонки

Водопровідна колонка по вулиці Дубенській. Фото – «Четверта влада»

Републікація матеріалу «Четвертої влади» за 22 грудня 2022 року.

Через російські обстріли енергетичних об’єктів України люди залишаються не лише без світла, а й без води у кранах. В таких випадках потребу у воді можуть забезпечити водопровідні колонки. Адже в них може бути вода при низькому тиску в трубах, якого буває не вистачає, щоб доправляти воду на поверхи в багатоквартирні будинки.

Однак кількість водопровідних колонок ще з перших пострадянських часів постійно зменшується, і з часом у Рівному буде зведена до мінімуму. Щоб пояснити чому так, журналісти поспілкувалися з виконуючим обов’язки керівника «Рівнеоблводоканалу» Андрієм Грухалем.

Як водопровідні колонки з’явилися у Рівному

– Водопровідна колонка – це пристрій, який використовували мешканці, які не були приєднані до мереж централізованого водопостачання, – пояснює Андрій Грухаль.

Їхня поява в місті зумовлена історично. Бо прокладати розподільні водопровідні мережі в Рівному почали ще на початку 20 століття (орієнтовно після 1928 року). Тоді опікувалося їхньою роботою «водопровідне підприємство, яке надавало послуги в той період часу».

Це [відбувалося] за прикладом інших населених пунктів і так само європейських міст. Колись будувався магістральний водопровід, тоді і влаштовувались колонки. Від кількості тих колонок визначалася кількість споживачів на цій водопровідній лінії. Зараз технології пішли вперед: кожен індивідуально почав підключатися до мереж, тому потреба у колонках зникла.

Чому колонки збиткові для «Рівнеоблводоканалу»

Зараз у Рівному у справному стані – 23 колонки. Ще у 2018-2019 роках їх було 30. Їхнє зменшення пов’язане із тим, що все більше людей почали під’єднувати свої будинки до централізованого водопостачання.

– Жила бабуся – вона не могла дозволити собі провести трубу. Хтось викупив будинок  і захотів мати блага всередині будинку. Тобто зазвичай це пов’язано зі зміною власника будинку або тому, що люди втомилися ходити до колонки.

За цими 23 колонками загалом закріплені 146 абонентів.

Вони й платять за те, що користуються цією водою. Лічильника, який би вирахував, скільки води взяв той чи той абонент, немає. Тому при нарахуванні плати користуються нормою, що одна людина за день може спожити 55 літрів води.

Якщо помножити це на 30 днів, вийде, що споживач використовує 1,65 куба води. І платить за це 27 гривень у місяць (1,65 куба води помножити на 16,68 грн плати за один куб). Однак перевірити, скільки саме води взяв той чи той абонент – неможливо.

– Водопровідна колонка – завжди пов’язана з несанкціонованим та необлікованим водозбором. Крім споживачів, які не мають централізованого водопостачання, нею користуються й інші. Чи то машину помити, чи то набрати воду.

Це все приносить збитки підприємству. Тому практика водопровідних каналізаційних підприємств – максимально під’єднати людей до централізованого водопостачання. І як наслідок – ліквідувати максимальну кількість колонок.

Чому, коли зникає електрика, в колонках вода є, а в будинках немає

Без електрики водопровідні колонки працювати не зможуть: для їхньої праці в трубах має бути тиск, який створюють насосні станції. Проте, якщо кілька насосних станцій запустити за допомогою генераторів, вони зможуть подати воду з пониженим тиском.

– Колонка працює тоді, коли в мережах водопостачання є певний тиск. Якщо тиску недостатньо, щоб забезпечити водою, умовно, третій поверх, то для роботи колонки його цілком вистачить.

Натомість, щоб вода потрапляла до будинків, потрібно, щоб до генераторів були підключені усі насосні станції.

Система водопостачання не є простою. Щоб система працювала стало, мають працювати свердловини. Свердловини качають воду в резервуари. А вже насосні станції з резервуарів воду качають на споживачів. Система має працювати в комплексі – і тоді всі [будуть] з водою.

Де в разі блекауту можна набрати воду з колонок

Адреси 23-х діючих водопровідних колонок Рівного (станом на грудень 2022 року): 

  • вул. Біла, 61;
  • вул. В. Котика, 26;
  • вул. Гарна, 12;
  • вул. Дворецька, 71;
  • вул. Золотіївська, 7;
  • вул. Кам’янець-Подільська, 6;
  • вул. Олега Тарасюка, 9 (колишня вул. Кутузова);
  • вул. Федора Сумневича, 30 (колишня вул. Ломоносова);
  • вул. М. Лисенка, 8;
  • вул. Малорівненська, 21;
  • вул. Малорівненська, 55;
  • вул. Якова Бичківського, 7 (колишня вул Маяковського);
  • вул. Сердечна, 16 (колишня вул. Менделєєва);
  • вул. Міцкевича, 9;
  • вул. Новодвірська, 10;
  • вул. О. Олеся, 9;
  • пров. Шкільний, 11;
  • вул. Слави, 9;
  • вул. Соборна, 410;
  • вул. С Ковалевської кут вул. Яворницького;
  • вул. Тютюнника, 4;
  • вул. Шевченка, 48; 
  • вул. Шекспіра кут вул. Прохідна. 

Також «Водоканал» ремонтує ті колонки, де вже немає абонентів без централізованого водопостачання. Так, уже відновили колонку по вулиці Дубенській та до кінця року поремонтують по вулиці Залізничній.

Також – у справному стані колонка по вулиці Княжни Гальшки (стара назва Осипова). Однак зараз взяти воду з них не можна: їх підключать в час можливого блекауту.

Лелеки без крил і косулі після ДТП: чому Рівненський зоопарк не може прийняти всіх травмованих тварин 

Багато з птахів, які пройшли реабілітацію, в природі вижити вже не зможуть, тому що птах без крила в природі жити не буде. І тому вони залишаються у зоопарку. «І це геометрична прогресія. В нас просто не вистачає приміщень і вольєрів», – кажуть спеціалісти закладу. Усі фото — Анастасії Савлюк

До Рівненського зоопарку щодня звертаються люди, які знаходять травмованих диких тварин і птахів. У середньому працівники отримують до 10–15 таких дзвінків на день. Однак допомогти всім не можуть: бракує приміщень, кормів і місця для карантину. До того ж частина врятованих тварин уже не може повернутися в дику природу й залишається в зоопарку назавжди.

Через це потреба в нових приміщеннях стає дедалі гострішою. Зокрема, у Рівненському зоопарку планують збудувати комплекс вольєрів для птахів і приматів із приміщенням для зимового утримання. Проєкт, який розробили ще у 2020 році, після перерахунку коштуватиме 12 мільйонів 200 тисяч гривень. Частину коштів — 25% — зоопарк планує профінансувати самостійно. На інші кошти шукають інвестора.

Редакція «Міста для людей» поспілкувалася із заступницею директора Рівненського зоопарку із зоологічної частини Іриною Оліферук про те, яких тварин найчастіше привозять до закладу, чому не всіх вдається врятувати, як відбувається їхня реабілітація та для чого зоопарку новий комплекс.

Щодня до зоопарку телефонують до 15 разів

— Як часто до Рівненського зоопарку звертаються люди, які знаходять травмованих диких тварин і птахів? Чи всім ви можете допомогти?

— У нас за день до 10, а то й 15 дзвінків має бути. Це реабілітація диких тварин і птахів. Це взагалі не є функцією зоопарку. Але наразі, тому що в Рівненській області немає жодного реабілітаційного центру такого, звертаються до нас. 

Дуже часто ми відмовляємо. Тому що, в першу чергу, в нас не вистачає приміщень. В другу чергу, не завжди в нас вистачає кормів на тих тварин і птахів, які до нас потрапляють.

— Ми рекомендуємо звертатись, можливо, в якісь інші клініки ветеринарні, там, де можуть зробити складну операцію.

— Якщо людина взяла на себе відповідальність, вона того птаха взяла з природи і хоче його врятувати, хай трошки люди також проявлять якоїсь ініціативи, не просто привести і підкинути під касу зоопарку. Такі випадки у нас також трапляються. Ми, приходячи вранці на роботу, знаходимо біля каси зоопарку коробочку, в якій сидить якийсь птах. Інколи навіть уже, на жаль, не живий.

Чому лелеки залишаються в зоопарку

Одні з найчастіших пацієнтів зоопарку — білі лелеки. Їх привозять переважно навесні, влітку та на початку осені. За словами Ірини Оліферук, серед них є як пташенята, які випали з гнізд, так і дорослі птахи з травмованими крилами.

— Як відбувається реабілітація таких птахів після того, як їх привозять до зоопарку?

— Ми зараз знаходимося з вами біля вольєру, в якому ми розміщуємо лелек. Лелека білий, мешканець нашого регіону. І от в періоди весна, літо і початок осені, коли вони в нас – в природному середовищі – перебувають. Починаючи з періоду гніздування (це весна), коли випадають маленькі пташенята.

— Трапляються такі випадки, коли батьки не хочуть: бачать, що вони не можуть вигодувати таке велике потомство, – можуть частково дітей своїх просто скидати. Така, на жаль, природа. Ось і ми розміщуємо після карантинування. Обов’язково, коли тварина чи птах потрапляє на територію зоопарку, вона мусить пройти 30-денний карантин.

— Наші ветеринарні лікарі проводять огляд даних особин, дивляться, чи немає якихось захворювань. Зазвичай, якщо є захворювання, воно протягом 30 днів показується. Після проходження карантинування (в даний момент ми говоримо про лелек білих) ми поміщаємо в цей вольєр.

— Ми навіть написали спеціальну табличку, що це реабілітаційний вольєр, тому що всі птахи всі з цілими ногами, але, мабуть, кілька тільки з цілими крилами. У всіх фактично травмовані крила. Ми в частини лелек, де можна, ампутуємо крила. Частину там стараємося якусь гіпсову прив’язочку наложити. Витрачаємо на це свої і людські ресурси, і фінансові ресурси.

— Прогодувати таку масову колекцію складно, чесно кажучи. Тому бувають певні періоди, коли немає на даний момент місця, щоби посадити їх окремо. Тобто карантинник переповнений.

Проблема не закінчується навіть після лікування. За словами заступниці директора, більшість птахів, які потрапляють до зоопарку з травмами крил, уже не можуть самостійно вижити в природі. Тому їх залишають у закладі.

— Проблема розміщення на карантині і проблема розміщення у вольєрах. Ці птахи, які пройшли реабілітацію, – багато з них в природі вижити не зможе, тому що птах без крила в природі жити не буде. І тому вони залишаються у нас. І це геометрична прогресія. В нас просто не вистачає приміщень і вольєрів, де ми цих птахів маємо тримати. Тому наразі така проблема виникла.

Люди часто забирають пташенят, яким не потрібна допомога

Окрема проблема — люди, які забирають із природи здорових пташенят. Йдеться про злетків — молодих птахів, які вже залишають гніздо та вчаться літати, але ще перебувають під наглядом батьків.

— Чи часто люди привозять до зоопарку таких пташенят, яким насправді не потрібна допомога?

— Дуже часто привозять нам злетків птахів. Коли батьки уже їх вигодовують і вони починають уже вчитися літати, і випадають з гнізд. Нам привозять таких птахів. Ми стараємося проводити таку просвітницьку діяльність — розповідати, що якраз-то злетків чіпати не потрібно, тому що це не травмований птах і його підгодовують батьки. Ми це висвітлюємо постійно — щороку на наших, на нашому сайті, в соціальних мережах.

Знаєте, цього року вже менше було таких пташенят. Я надіюся, що люди до цього дослухаються і вже починають щось розуміти, а не хапати будь-кого, хто сидить десь під кущем, і нести в зоопарк.

Яких птахів і звірів найчастіше привозять до зоопарку

— Лебеді-шипуни, білі лелеки і різного роду сови і соколоподібні. Тобто канюки, луні, потім підорлики. От такого плану. Боривітри, таких найчастіше.

Ви розумієте, що 80% тих птахів, яких привозять, — вони гинуть. Тому що мало того, що в нього травма чи якесь інше захворювання, потім його хапанули, дикого птаха, який, в принципі, неручний, який боїться людини. Його хапанули з травмою, запихнули в коробку і привезли в зоопарк.

— Потім зміна обстановки і зміна харчування — це додає ще стресу і на фоні цієї всієї картини птахи, (які, в принципі, є дуже стресовими тваринами), дуже часто гинуть. Тому 80% того, що потрапляє в зоопарк, на жаль, гине, не виживає.

— Яких ще травмованих тварин привозять до зоопарку?

— Цього року до нас потрапляло багато косулят, косуль. Машини, транспорт збивають … У нас вижила тільки одна косуля. А привозили, мабуть, косулі чотири за цей рік, а то й п’ять. 

— Вижила одна. Причому робили операцію, там був перелом бедра, вставляли пластину спеціальну. Не наші ветеринари — ми зверталися в ветеринарну клініку міста Рівного. Там ставили операцію, все славно. Це маленьке косюлятко було. І молодий організм — дуже добре зростаються кістк и. 

— До сих пір воно живеньке, їсть молочко і гарненько бігає. Це слава Богу.

Також у зоопарку зараз утримують лосеня, яке отримало укуси від собак на території приватного господарства. За ним працівники закладу їздили самостійно після звернення зоозахисної організації з Києва.

— Ще в нас є лосеня, яке також привезли, навіть ми самі по нього їздили. Це звернулася зоозахисна організація з Києва: що в Рівненській області на господарство одного чоловіка забігло лосенятко і його собаки кинулись на нього. Він від своїх собак відбив, але в нього (в лосеняти – Ред.) кусані рани. В даної організації просто не було місця. Вони під Києвом, там також свої нюанси. Ми їздили, забирали це лосеня. Годуємо молоком, до сих пір воно росте, ранки заживають, уже фактично зажили.

— Такі в нас дітлахи. Також минулого року лисеня підкинули нам. Тварин менше. В основному це косулі.

Новий комплекс має вирішити проблему нестачі місця

Один із запланованих об’єктів, який має допомогти з розміщенням тварин, — комплекс вольєрів із зимовим приміщенням. Його планують збудувати на місці тимчасового вольєра, де зараз утримують мунтжаків. За словами Ірини Оліферук, ідея облаштувати цю територію виникла ще у 2020 році. Спочатку там хотіли створити експозицію для фламінго та інших птахів.

— Що саме планують збудувати на цій території?

— Власне, ми прийшли до місця, де має, ну, якби розміщуватися оцей комплекс. Це тимчасовий вольєр, ми його маємо демонтувати. Тут в нас зараз мунтжаки на даний живуть.

— В 2020 році в нас виникла думка, як якимось чином забудувати, створити експозицію. Тут було пусто, тут нічого не було. Це центральна частина зоопарку. Зробити щось гарне.

Це великий будинок з зеленим дахом, причому з таким похилим, круглим таким дахом. Воно дерев’яне, воно забезпечується всім необхідним: там і електрика, і водопостачання, і водовідведення. Насправді це грандіозний, як для нас, проект.

— Наш зоопарк не має великих будівель, великих споруд, великих павільйонів. В нас все-таке невеличке, але ми стараємося це все дуже лаконічно вписати в природне середовище. І саме цей проект, ця будівля і навколишні три вольєри, які мають прилягати до цієї будівлі, вони дуже органічно тут вписуються. Ми консультувалися з багатьма колегами з різних зоопарків, як краще зробити.

— Він у нас називався проект «Фламінго» на той час. Ми мріяли про фламінго, про таких птахів дивовижних. Це була наша мрія в 2020 році. В 2026 році у нас мрія врятувати тих птахів, тих створінь, які до нас потрапляють, і ми не можемо це розмістити. Ну, про фламінго ми також мріємо, але, можливо, пізніше.

— На даний момент нам потрібні приміщення, нам потрібні об’єми, в яких ми триматимемо ту колекцію, яку маємо.

У комплексі передбачили три експозиційні вольєри. Два з них призначені для птахів, ще один — для японських макак, яких у зоопарку утримують уже давно.

— Другий вольєр, тут має бути доріжечка, по якій відвідувачі мають проходити до будинку і через оглядові вікна спостерігати за тим, як птахи утримуються в зимовий період. Будинок сам з трьох частин складається, де мають експонуватися японські макаки. Мавпи — це велика руйнівна сила. Вже той їхній вольєр старий, він вже в аварійному стані.

І якщо ми не хочемо бігати за японськими макаками по місту і відловлювати їх, їм потрібно новий нормальний сучасний вольєр.

— Тобто будинок з трьох частин, три експозиційних вигули. Два з них — для пташок і один — для приматів.

Окремо за будівлею планують облаштувати господарську зону з водоймою. Там мають утримувати птахів, які проходять лікування та реабілітацію, але через травми вже не можуть бути частиною звичайної експозиції.

— За будинком в нас тут велика територія з водоймою. В проекті називається «Господарська зона», де маємо зробити вольєри для утримання отих птахів, які знаходяться на лікуванні, реабілітації і потім залишаються у нас.

У вольєрах передбачили опалення та вентиляцію

Новий комплекс має забезпечити тваринам умови для утримання не лише в теплу пору року, а й узимку. У проєкті передбачили необхідні інженерні комунікації та систему підтримання мікроклімату.

— Які умови будуть створені у вольєрах для тварин, зокрема взимку?

— Сам будинок передбачає електрообігрів, передбачає водопостачання і каналізацію, також водовідведення. Також вентиляційні отвори і примусово інсталяція передбачені у вольєрі. Тобто мікроклімат необхідний для птахів буде реалізовано там. Так само і для приматів. Кількість тварин, які зможуть одночасно перебувати в комплексі, залежатиме від їхнього виду та розміру. Наприклад, у вольєрі для фламінго планували утримувати до десяти птахів. Якщо ж його використовуватимуть для інших видів, кількість може бути більшою.

Чому зоопарк повернувся до проєкту через шість років

Ідея будівництва комплексу з’явилася ще до повномасштабного вторгнення. Однак реалізацію проєкту відклали спочатку через пандемію коронавірусу, а згодом через війну. Тепер, за словами Ірини Оліферук, будівництво потрібне не лише для розвитку експозиції, а й для розв’язання проблеми з розміщенням тварин.

— Чому потреба в будівництві такого комплексу виникла саме зараз?

— Потреба у будівництві такого комплексу виникла ще у 2020 році, коли у нас виникла мрія. Але, на жаль, спочатку ковід, потім повномасштабне вторгнення, але ж мрії не можна зраджувати, правда? І тому ми мріємо. Дуже добре, якщо вдасться зробити, виконати цей проект, це додасть родзинки нашому зоопарку, тому що це центр, центральна частина зоопарку. Це залучить додаткову кількість відвідувачів, відповідно — додаткову кількість коштів в наш зоопарк. Тому що хто до нас приходить, вони завжди питають: «А що у вас нового?» А нового, на жаль, нема, тому що нам потрібно покращувати, розширяти умови утримання тих тварин.

Заступниця директора Рівненського зоопарку із зоологічної частини Ірина Оліферук

— Повірте, це не настільки грандіозно, як будують інші зоопарки. Це дуже невелика сума порівняно, які витрачають Київський зоопарк, Черкаський зоопарк, Миколаївський зоопарк на реконструкції. Це дуже небагато. Тим більше, що ми ж і залучаємо і свої кошти: ми економили, ми відкладали, ми, можливо, щось десь не купили, а щоб відкласти ці гроші на це будівництво.

Така мрія і в даний момент, крім мрії, ще й потреба.

Підписуйтесь на канали «Міста для людей» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693