Головна/Публікації/Чому у Рівному зникатимуть вуличні водопровідні колонки

Чому у Рівному зникатимуть вуличні водопровідні колонки

12:21, 6 Січня 2026 325
Водопровідна колонка по вулиці Дубенській. Фото – «Четверта влада»

Републікація матеріалу «Четвертої влади» за 22 грудня 2022 року.

Через російські обстріли енергетичних об’єктів України люди залишаються не лише без світла, а й без води у кранах. В таких випадках потребу у воді можуть забезпечити водопровідні колонки. Адже в них може бути вода при низькому тиску в трубах, якого буває не вистачає, щоб доправляти воду на поверхи в багатоквартирні будинки.

Однак кількість водопровідних колонок ще з перших пострадянських часів постійно зменшується, і з часом у Рівному буде зведена до мінімуму. Щоб пояснити чому так, журналісти поспілкувалися з виконуючим обов’язки керівника «Рівнеоблводоканалу» Андрієм Грухалем.

Як водопровідні колонки з’явилися у Рівному

– Водопровідна колонка – це пристрій, який використовували мешканці, які не були приєднані до мереж централізованого водопостачання, – пояснює Андрій Грухаль.

Їхня поява в місті зумовлена історично. Бо прокладати розподільні водопровідні мережі в Рівному почали ще на початку 20 століття (орієнтовно після 1928 року). Тоді опікувалося їхньою роботою «водопровідне підприємство, яке надавало послуги в той період часу».

Це [відбувалося] за прикладом інших населених пунктів і так само європейських міст. Колись будувався магістральний водопровід, тоді і влаштовувались колонки. Від кількості тих колонок визначалася кількість споживачів на цій водопровідній лінії. Зараз технології пішли вперед: кожен індивідуально почав підключатися до мереж, тому потреба у колонках зникла.

Чому колонки збиткові для «Рівнеоблводоканалу»

Зараз у Рівному у справному стані – 23 колонки. Ще у 2018-2019 роках їх було 30. Їхнє зменшення пов’язане із тим, що все більше людей почали під’єднувати свої будинки до централізованого водопостачання.

– Жила бабуся – вона не могла дозволити собі провести трубу. Хтось викупив будинок  і захотів мати блага всередині будинку. Тобто зазвичай це пов’язано зі зміною власника будинку або тому, що люди втомилися ходити до колонки.

За цими 23 колонками загалом закріплені 146 абонентів.

Вони й платять за те, що користуються цією водою. Лічильника, який би вирахував, скільки води взяв той чи той абонент, немає. Тому при нарахуванні плати користуються нормою, що одна людина за день може спожити 55 літрів води.

Якщо помножити це на 30 днів, вийде, що споживач використовує 1,65 куба води. І платить за це 27 гривень у місяць (1,65 куба води помножити на 16,68 грн плати за один куб). Однак перевірити, скільки саме води взяв той чи той абонент – неможливо.

– Водопровідна колонка – завжди пов’язана з несанкціонованим та необлікованим водозбором. Крім споживачів, які не мають централізованого водопостачання, нею користуються й інші. Чи то машину помити, чи то набрати воду.

Це все приносить збитки підприємству. Тому практика водопровідних каналізаційних підприємств – максимально під’єднати людей до централізованого водопостачання. І як наслідок – ліквідувати максимальну кількість колонок.

Чому, коли зникає електрика, в колонках вода є, а в будинках немає

Без електрики водопровідні колонки працювати не зможуть: для їхньої праці в трубах має бути тиск, який створюють насосні станції. Проте, якщо кілька насосних станцій запустити за допомогою генераторів, вони зможуть подати воду з пониженим тиском.

– Колонка працює тоді, коли в мережах водопостачання є певний тиск. Якщо тиску недостатньо, щоб забезпечити водою, умовно, третій поверх, то для роботи колонки його цілком вистачить.

Натомість, щоб вода потрапляла до будинків, потрібно, щоб до генераторів були підключені усі насосні станції.

Система водопостачання не є простою. Щоб система працювала стало, мають працювати свердловини. Свердловини качають воду в резервуари. А вже насосні станції з резервуарів воду качають на споживачів. Система має працювати в комплексі – і тоді всі [будуть] з водою.

Де в разі блекауту можна набрати воду з колонок

Адреси 23-х діючих водопровідних колонок Рівного (станом на грудень 2022 року): 

  • вул. Біла, 61;
  • вул. В. Котика, 26;
  • вул. Гарна, 12;
  • вул. Дворецька, 71;
  • вул. Золотіївська, 7;
  • вул. Кам’янець-Подільська, 6;
  • вул. Олега Тарасюка, 9 (колишня вул. Кутузова);
  • вул. Федора Сумневича, 30 (колишня вул. Ломоносова);
  • вул. М. Лисенка, 8;
  • вул. Малорівненська, 21;
  • вул. Малорівненська, 55;
  • вул. Якова Бичківського, 7 (колишня вул Маяковського);
  • вул. Сердечна, 16 (колишня вул. Менделєєва);
  • вул. Міцкевича, 9;
  • вул. Новодвірська, 10;
  • вул. О. Олеся, 9;
  • пров. Шкільний, 11;
  • вул. Слави, 9;
  • вул. Соборна, 410;
  • вул. С Ковалевської кут вул. Яворницького;
  • вул. Тютюнника, 4;
  • вул. Шевченка, 48; 
  • вул. Шекспіра кут вул. Прохідна. 

Також «Водоканал» ремонтує ті колонки, де вже немає абонентів без централізованого водопостачання. Так, уже відновили колонку по вулиці Дубенській та до кінця року поремонтують по вулиці Залізничній.

Також – у справному стані колонка по вулиці Княжни Гальшки (стара назва Осипова). Однак зараз взяти воду з них не можна: їх підключать в час можливого блекауту.

Понад 160 службових квартир за час повномасштабної війни: працівникам яких структур їх надали у Рівному

17:16, 21 Вересня 2026 3209
Службове житло призначене для осіб, які через характер трудових відносин чи проходження служби повинні проживати безпосередньо за місцем роботи або поблизу нього. Адреса такого житла стає офіційним місцем проживання одержувача, а ордер — єдиною законною підставою для вселення. Колаж на основі стоп-кадру з ютуб-відео компанії «Стоград» та штучного інтелекту

Виконавчий орган Рівненської міської ради у період з 2022 року по серпень 2026 року видав 161 ордер на вселення у службові житлові приміщення. Про це «Місту для людей» стало відомо з відповіді міського відділу по обліку та розподілу житла на запит. Житло надавали за клопотаннями органів безпеки і оборони, правопорядку, а також комунальних підприємств та установ.

Найбільше ордерів видали за клопотанням Головного управління ДСНС у Рівненській області — 51 особі.

Також службове житло отримали:

  • 33 особи — за клопотанням Управління СБУ в Рівненській області;
  • 32 особи — за клопотанням військових частин Збройних сил України;
  • 24 особи — за клопотанням територіальних підрозділів Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації;
  • 13 осіб — за клопотанням Рівненської обласної прокуратури;
  • 6 осіб — за клопотанням Головного управління Нацполіції в Рівненській області;
  • по 1 особі — за клопотаннями Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг та КНП «Центральна міська лікарня».

Зі 161 наданого приміщення 15 перебували у комунальній власності громади, а 146 об’єктів належали до державної власності органів безпеки і оборони України.

Службове житло надається відповідно до Закону України «Про основні засади житлової політики» та Положення, затвердженого ще постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 №37. 

Воно призначене для осіб, які через характер трудових відносин чи проходження служби повинні проживати безпосередньо за місцем роботи або поблизу нього. Адреса такого житла стає офіційним місцем проживання одержувача, а ордер — єдиною законною підставою для вселення.

Чому не розкривають дані про СБУ, ДСНС та інших

Попри загальну статистику, міська рада не оприлюднила персональні дані й точні адреси щодо службовців сектору безпеки і оборони України, а також правоохоронців. 

Обмеження, вказали, застосовується в інтересах національної безпеки: розголошення таких даних в умовах воєнного стану може демаскувати місця проживання співробітників силових структур і створити пряму загрозу їхній безпеці.

Кому надали службові квартири від прокуратури

А ось щодо працівників Рівненської обласної прокуратури, то у відповіді на наш запит міська рада розкрила дані, надавши рішення виконкому з конкретними прізвищами прокурорів, адресами та параметри наданого їм житла.

Десятеро працівників прокуратури отримали квартири у ЖК «Сімейний» на вулиці Бориса Квашенка, 2:

ПІБКімнатПлощаСклад сімʼї
Ковальчук Сергій Антонович228,6 м²4 особи
Прищепа Олена Миколаївна115,4 м²1 особа
Лис Неллі Василівна116,9 м²2 особи
Дмитрієв Юрій Володимирович228,7 м²4 особи
Козлов Віталій Вікторович228,5 м²4 особи
Потапчук Руслан Богданович231,1 м²4 особи
Юдкін Віталій Леонідович229,2 м²4 особи
Михайліченко Євгеній Іванович231,1 м²3 особи
Демчук Поліна Миколаївна115,0 м²2 особи
Лозинський Максим Ярославович114,8 м²1 особа

Ще двоє працівниць обласної прокуратури — Іщук Світлана Святославівна та Ткачук Світлана Федорівна — отримали однокімнатні квартири на вулиці Олени Теліги, 18.

Рішення виконкому щодо ще одного прокурора міська рада не надала. 

Звідки взялися квартири на Бориса Квашенка

У 2021 році міська рада передала Рівненській обласній прокуратурі трохи більше одного гектара землі на вулиці Корольова у Рівному під будівництво службового житла. Прокуратура оголосила конкурс, який виграло ТОВ «Вербуд-Рівне» — компанія, повʼязана з групою «Стоград». За умовами конкурсу, забудовник мав передати не менше 13 квартир, частину з яких дозволялося отримати достроково в уже готовому будинку — ЖК «Сімейний» на вулиці бориса Квашенка.

У червні 2022 року виконком міськради передав десять квартир конкретним працівникам прокуратури. Журналісти встановили, що ринкова вартість цього житла — від 34 з половиною до 46 тисяч доларів за квартиру.

Як встановила «Четверта влада», частина отримувачів мала у власності інше майно — включно з частками квартир, гаражами та навіть майновими правами на котедж площею 166 м² в елітному кооперативі «Айворі». 

При цьому міськрада та прокуратура тривалий час відмовлялися розкривати прізвища отримувачів, посилаючись на загрозу нацбезпеці — аж поки суд не зобовʼязав оприлюднити ці дані.

Деальніше в розслідуванні: «Прокурори, які «не можуть жити на вулиці»: хто отримав службові квартири у Рівному».

Хто ще отримав службове житло

Окрім імен прокурорів, міська рада вказала також імена працівників комунальних підприємств, яким видали службове житло.

Так, у 2025 році кімнату у гуртожитку на вулиці Льонокомбінатівській, 15 отримав працівник ШЕУ Андрій Римар. А лікар Центральної міської лікарні Тарас Тригуб з родиною — двокімнатну квартиру на вулиці Директорії, 4. 

Підписуйтесь на канали «Міста для людей» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693