Відкриття проїзду із Соборної на 16 Липня: експерти — про можливі наслідки

Станом на 22 червня петицію про відкриття проїзду між вулицями 16 липня та Соборною підписали 30 осіб з 250 необхідних. Але управлінні архітектури кажуть, що тільки професійний цифровий розрахунок спроможний показати реальні наслідки таких змін руху транспорту в центрі. Фото — Анастасія Савлюк

Наприкінці травня вулицю Драгоманова на перехресті біля Діагностичного центру частково перекрили у зв’язку з реконструкцією мереж водовідведення. Тож для тимчасової зміни руху автівок у тому районі прибрали паркан з вулиці Соборна на 16 Липня.

Буквально одразу після того рівнянин Олег Редзюк зареєстрував електронну петицію з пропозицією відкрити проїзд між вулицями на постійній основі. Доки триває збір підписів у підтримку петиції, ми вирішили розібратися, чи вплинула би ініціатива на дорожній рух у центрі міста. Тож звернулися за коментарями до профільного експерта та поліції.

Погляд урбаніста: відкриття вулиці не розвантажить центр

Начальник відділу планування та урбаністики Управління містобудування і архітектури Рівненської міської ради Андрій Шевчук переконаний, що глобально таке рішення ніяк не вплине на денний трафік автівок у центрі. Пропускна здатність цієї частини міста обмежується на перетинах головних артерій, а не на під’їздах до них.

Начальник відділу планування та урбаністики Андрій Шевчук пояснює чому постійне відкриття проїзду із Соборної на 16 Липня не вирішить проблему з транспортом в центрі. Фото Владислава Мартинчука
«Розвантаження трафіку центральної частини міста з історично сформованою вулично-дорожньою мережею та зростаючою автомобілізацією неможливо вирішити «відкриттям» внутрішньо-житлової вулиці»

Посадовець стверджує, що центр Рівного потерпає від заторів не через транспорт місцевих жителів чи працівників навколишніх офісів. Головна проблема — автомобілі, які їдуть через центр транзитом.

Для реального розвантаження міста Шевчук пропонує вивести цей транзитний потік на об’їзні дороги, а в самому центрі натомість створити комфортні умови для громадського транспорту, пішоходів та велосипедистів. Він додає: європейські міста цей етап уже пройшли, тому Рівному варто спиратися на готові й перевірені рішення.

За словами посадовця, будь-яка поспішна дія може лише погіршити ситуацію. Тож замість того, щоб керуватися логікою «кому як зручно», необхідно запустити комп’ютерне моделювання трафіку всього центру міста.

«Тільки професійний цифровий розрахунок спроможний показати реальні наслідки таких змін», — наголошує Андрій Шевчук.

Погляд поліції: загроза для пішоходів та паралізована Соборна

Про безпекові та правові аспекти потенційного відкриття проїзду розповів нам начальник відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Рівненській області Сергій Коханюк

Він зазначає, що ідея відкриття тамтешнього проїзду — дуже ризикована.

Начальник відділу безпеки дорожнього руху Сергій Коханюк вбачає небезпеку у відкритті проїзду. Фото надав Сергій Коханюк «Четвертій владі» у 2017 році
«По-перше, там пішохідна перешкода наразі стоїть і воно унеможливлює перехід в невстановленому місці людей. А якщо там буде відкритий проїзд, то люди будуть перебігати на зупинку громадського транспорту, як це було раніше. І будуть збивати пішоходів»

Окрім небезпеки для пішоходів, зазначає Сергій Коханюк, відкриття ділянки спровокує проблеми й для водіїв. Тут з’являться вкрай ризиковані маневри — ліві повороти в обох напрямках. Спроби виконати їх створюватимуть аварійні ситуації. 

«Враховуючи, що вулиця Соборна й без того перевантажена і практично постійно стоїть у заторах, додаткове ускладнення руху може просто паралізувати цю ділянку».

Альтернативний шлях: 16 Липня як пішохідна вулиця

Еко-активісти та митці свого часу вбачали на цій території екологічний та культурний простір. Зокрема, у 2023 році на вулицях 16 Липня та Драгоманова реалізували проєкт з озеленення, профінансований коштом стипендії від польської фундації EID Ukraine.

Громадська спільнота «Сад історій» про результати звітували так:

«Замість бруківки та запаркованих автівок тут тепер росте гортензія, міскантус, піраканта, пенісетум, кизильник, вероніка колосиста, деревій звичайний. А також платани, висаджені раніше під час кампанії спільнокошту. Крім того, облаштовані зручні лави для відпочинку людей».

Обговорювали ідею перетворити цю зону на пішохідну.

Ще у 2018 році обласний осередок Національної спілки художників України спільно з архітекторами розробив відповідний проєкт розвитку вулиці. Пропонували, зокрема, перекрити рух для автомобілів на відрізку від Діагностичного центру до вулиці Соборної.

Однак до реалізації ініціативи діло так і не дійшло.

Трохи історії

Наразі ж вулиця 16 Липня має важливе екскурсійне значення. 

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека проводить тут пішохідні прогулянки, знайомлячи мешканців та гостей Рівного з його історією.

Разом із Поштовою вона є найстарішою вулицею нашого міста.

З географічної довідки Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки: 

З 1991 року вулицю Комуністичну перейменували на вулицю 16 Липня, на честь прийняття Декларації про незалежність України.

Ще раніше вулиця була Директорською, у 20–30-ті роки ХХ століття ім. польського генерала Галера, Ленінською, у роки німецької окупації її звали Кенінсберг штрасе.

Цікаву історію має будівля №18, де зараз знаходиться Рівненський державний базовий медколедж. У 30-ті роки ХХ століття там працювала Українська народна початкова школа імені Івана Мазепи, керував школою справжній патріот України Іван Сав’юк. Засновником школи був Степан Скрипник, визначний український церковний діяч, патріарх Київський і Всієї України УАПЦ.

Нотаріальна контора Петра Міцкевича знаходилася у будинку №6, де тепер знаходиться міграційно-реєстраційна служба Рівненської області. А ще там займалися приватною практикою лікарі Виноградов та Могильницький. У радянський період у цьому будинку розгорнули свою діяльність міський комітет КП(б) України, згодом міський комітет комсомолу. 

У теперішньому двоповерховому житловому будинку містилася Рівненська українська приватна гімназія (1923–1939), про що свідчить пам’ятна дошка. Першим власником і директором гімназії був Федір Пекарський. Гімназію закінчували відомі особистості — А. Демо-Довгопільський, Ніл Хасевич, В. Волошин, Н. Іщук-Пазуняк. Викладачами були — Михайло Гуцуляк, о. Юрій Шумовський, Георгій Косміаді (пам’ятник якому спорудили на вул. 16 Липня). 


«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку посильну для вас суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

А також підписуйтесь на канали «Міста для людей» у фейсбуцітелеграміінстаграмі.

Історичний будинок у центрі Рівного перетворять на молодіжний хаб з комп’ютерами

Фото – Misto.rv.ua

У Рівному за понад 1,3 мільйона гривень розробляють проєкт для будинку на вулиці 16 Липня, 59 («Русана»), який планують перетворити на мультикультурний хаб. Що саме там робитимуть – Misto.rv.ua запитали у розробників проєкту.

У Prozorro оприлюднили тендер на розробку проєктної документації для будинку на вулиці 16 Липня, 59 у Рівному. Це пам’ятка архітектури місцевого значення, яку планують пристосувати під мультикультурний об’єднавчий хаб.

У змінах до бюджету Рівненської міської територіальної громади на 2025 рік у жовтні на їреставрацію пам’ятки архітектури місцевого значення (охоронний № 3299-Рв) житлового будинку (мурованого) по вул. 16 Липня, 59 у м. Рівному з пристосуванням під мультикультурний об’єднавчий хаб, в тому числі проєктні роботи» закладали лише 200 тисяч гривень.

Переможцем тендеру стало державне підприємство «НДІпроектреконструкція» (Рівненська філія). Вартість проєктних робіт — понад 1,3 мільйона гривень.

За словами представників підприємства, роботу над проєктом почали у грудні: зараз готують архітектурні, геологічні та геодезичні рішення.

У проєктній організації зазначають: після реставрації будівлю планують використовувати як мультикультурний простір для молоді та мешканців міста: «там можна буде проводити зустрічі та дозвілля, зокрема з використанням комп’ютерів».

Новий проєкт по реставрації тепер вже пам’ятки архітектури на 16 Липня, 59 – за умовами договору – Рівне має отримати до кінця травня.

_________

Нагадаємо, суди навколо статусу будівлі на вулиці 16 Липня, 59 розпочалися ще у березні 2020 року. 

Детальніше – «Хто розробляє проєкт мультикультурного хабу в історичному приміщенні на 16 Липня, 59»

________

До теми також: 

Верховний Суд поламав плани забудовникам: «Русані» закріпив статус об’єкта культурної спадщини

Судді апеляційного адмінсуду у Львові посприяли спробі знищити історичну будівлю на 16 Липня у Рівному

Боротьба із забудовниками за найстаріший будинок Рівного