Мама загиблого Тараса Людмила Давидюк каже, що Віктор Вдовиченко просив її вплинути на ОСББ. Колаж Влада Мартинчука на основі фото автора статті
Републікація матеріалу «Четвертої влади» за 12 грудня 2025 року.
Мурал на честь загиблого військового, пластуна, журналіста та громадського активіста Тараса Давидюка після довгих суперечок та мораторію міської ради у центрі Рівного так і не з’явився. Стіна будинку, де мав бути портрет Героя, досі порожня. А під нею так і стоять кіоски з вуличною їжею.
«Четверта влада» вирішила повернутися до цієї історії, бо вона важлива: вона про вшанування пам’яті, про повагу до загиблих захисників та їхніх рідних. У першій частині цієї історії ми розповіли, чому мурал Тарасові Давидюку так і не з’явився у Рівному.
У цьому матеріалі – про містечковий цинізм: як мурал намагалися використати для легалізації кіосків колишнього голови судової адміністрації Рівненщини Віктора Вдовиченка, як ці кіоски взагалі стали нерухомістю, а земля під ними – приватною.
«Згідні при одночасному проведенні реконструкції павільйонів»
Ще 30 березня 2025 року ОСББ будинку на Соборній, 15 – саме на нього планували нанести мурал – провело збори співвласників. Судячи з протоколу, більшість учасників зборів проголосували за створення муралу.
Виняток – фірма «Віган В», яка володіє в будинку комерційними приміщеннями. Фірмі належить понад 500 квадратів із майже 3500 загальної площі. Галина Вдовиченко, власниця підприємства, написала: «Згідні при одночасному проведенні [реконструкції] діючих павільйонів».
«Віган В» погодилося на мурал за умови реконструкції «діючих павільйонів». Фрагмент протоколу зборів ОСББ
Галина Вдовиченко – це дружина колишнього голови Територіального управління Державної судової адміністрації у Рівненській області Віктора Вдовиченка, про якого «Четверта влада» досить багато писала.
«Діючі павільйони», про які йдеться, – це три кіоски, розміщені безпосередньо під стіною, де мав бути мурал. Річ у тім, що для нанесення малюнка потрібно було поставити риштування, а споруди заважали це зробити.
Ось проєкт реконструкції павільйонів, який запропонувала фірма:
Перший проєкт «реконструкції» павільйонів. Фото надав представник ОСББ Ігор Вільчинський
ОСББ на цей проєкт не погодилося.
Мама Тараса Людмила Давидюк каже, що Віктор Вдовиченко просив її вплинути на ОСББ: щоб воно дозволило «реконструкцію». На думку Людмили, Вдовиченко вирішив скористатися муралом для просування своїх інтересів. Так само вважає член правління ОСББ Ігор Вільчинський, з яким ми спілкувалися.
Віктор Вдовиченко мені спроби впливу і не підтвердив, і не заперечив.
«Не підтримуйте, будь ласка, Леніна»
На певному етапі в ситуацію включилася міська влада, провівши кілька офіційних та неофіційних зустрічей. Я побував на трьох із них.
Одна із зустрічей, організованих міською владою. Зліва направо: Віктор Вдовиченко, начальник відділу планування та урбаністики Андрій Шевчук, заступник міського голови Євгеній Іванішин
Інтереси фірми дружини представляв сам Віктор Вдовиченко. Також на цих зустрічах були мама Тараса Людмила Давидюк, керівниця ГО «Рівне-Такмед», яке мало співфінансувати створення муралу, Тетяна Воронцова та представник ОСББ Ігор Вільчинський.
18 серпня 2025 року було засідання комісії з містобудування. Головував начальник відділу планування та урбаністики Андрій Шевчук.
Комісія рекомендувала підвищити художню цінність муралу, забезпечити збереження панно, а також – звернутися до виконкому для розробки положення про створення об’єктів монументального мистецтва.
Загалом міська влада зайняла «миротворчу» позицію: закликала до компромісу з одного боку Віктора Вдовиченка, з іншого – Людмилу Давидюк, Тетяну Воронцову, а з третього – ОСББ.
Але на зустрічах сторони часто переходили на емоції.
Наприклад, у якийсь момент Тетяна Воронцова сказала, що поставить риштування незалежно від згоди Віктора Вдовиченка. Він відповів:
– У нас іде війна, але не соціалістична революція. Націоналізації, думаю, не буде. І ви не підтримуйте, будь ласка, Леніна, бо це є приватна власність, яку потрібно охороняти.
Зрештою Віктор Вдовиченко запропонував дещо «скромніший» проєкт, на який ОСББ усе одно не погодилося. Представник ОСББ Ігор Вільчинський підкреслив, що мешканці згодні на перебудову лише в межах розмірів кіосків, а проєкт усе одно «завеликий».
Другий проєкт реконструкції павільйонів. Фото автора
Продаж дітям, перепродаж мамі
У 2009 році ці три кіоски (які на топ фото) офіційно стали нерухомістю. Фірма Галини Вдовиченко «Віган В» викупила ці споруди у 2007 році у двох співвласників. Один із них – син Вдовиченків Андрій. Другий, також Андрій, – син Миколи Захарука, бізнес-партнера Галини Вдовиченко.
Але про все за порядком.
Син Вдовиченків та син Миколи Захарука стали співвласниками кіосків у 1999 році. Як випливає з біржового контракту, на той час вони були неповнолітніми. А інтереси дітей, ідеться в документі, представляли матері.
За цим контрактом власниками кіосків стали неповнолітні. Скриншот частини документа
Продало павільйони дітям товариство «Орієнтир-3». За даними із аналітичної системи «YouControl», у різний час засновниками підприємства були Віктор Вдовиченко, його дружина Галина Вдовиченко, Микола Захарук та фірма «Віган»(без «В» в кінці).
Засновники ТОВ «Орієнтир-3». Скриншот із системи YouControl
У 2007 році син Вдовиченків та син Миколи Захарука продали кіоски фірмі «Віган В»(уже з «В» в кінці):
Договір про продаж кіосків фірмі «Віган В». Скриншот частини документа
Схоже, що споруди просто двічі перепродали у дружньо-родинному колі.
«Фундаменти бетонні, стрічкові»
У 2008 на замовлення фірми «Віган В» комунальне підприємство міської ради «Рівненський архітектурно-будівельний нагляд» підготувало технічний висновок про стан конструкцій «торгових павільйонів».
Зокрема у висновку вказано: «Фундаменти будівлі бетонні стрічкові, монолітні. Цоколь – бетонний».
Ось так нині виглядають фундаменти кіосків. Фото автора
Виконавці звіту – інженер Кучерук М.А. та начальник відділу Гергелюк В.М. Також на документі – підпис тодішнього начальника КП «Рівненський архітектурно-будівельний нагляд» Миколи Дядюся. Нині він – заступник міського голови Рівного.
Легалізація від третейського суду
Як випливає з рішення третейського суду при асоціації «Діловий Захід» у січні 2008-го, син Вдовиченка та син Захарука нібито не передали фірмі «Віган В» технічний паспорт на будівлю павільйону.
Третейський суд зобов’язав чоловіків надати фірмі документи.
Заодно – визнав за «Віган В» право власності на будівлю торгового павільйону, побудовану «на монолітному бетонному фундаменті з енергопостачанням, водопостачанням та каналізацією, з електричним опаленням».
На підставі цього рішення міське бюро технічної інвентаризації зареєструвало право власності на нерухоме майно. За словами експерта, то була незаконна операція, але про це – трохи нижче.
Право власності зареєстрували в лютому 2009 року. На рік раніше за об’єктом закріпили окрему адресу – Соборна, 15-А.
ішення третейського суду. Скриншот частини документа
Як «порішали» землю
Ділянку під кіосками фірма «Віган В» викупила в міста аж у 2015 році. На яких підставах вона користувалася землею до купівлі, незрозуміло. Схоже, ні на яких.
Принаймні в міському управлінні земельних відносин жодної інформації про це не мають. Так управління повідомило у відповіді на запит.
Відповідь управління земельних відносин. Скриншот документа
Як випливає з рішення Рівненської міської ради №3555, у 2013 році це була земля запасу житлової та громадської забудови. Цим рішенням рада дозволила фірмі «Віган В» розробити проєкт землеустрою на 100 м² на вул. Соборній, 15-А. Також фірмі дозволили викупити цю землю «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».
Як підстава вказується все те ж рішення третейського суду при асоціації «Діловий Захід» від 8 січня 2008 року.
З-поміж документів, які стосуються кіосків та землі під ними, до мене потрапив лист УМВС у Рівненській області до начальника рівненського міського БТІ Давидчука – від лютого 2009 року. Із нього випливає, що УБОЗ проводило перевірку щодо набуття права власності на кіоски.
Лист із міліції. Скриншот документа
«Це звичайні тимчасові споруди»
Щоб розібратися, наскільки законними були встановлені кіоски та їх реєстрація як нерухомості, я поспілкувався з експертом із питань земельного законодавства Георгієм Могильним.
На думку Могильного, кіоски на Соборній, 15-А – це звичайні тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності:
«За законодавством, вони мають встановлюватися без улаштування фундаменту, але зазвичай за цим ніхто не слідкує.
Принципова відмінність кіосків від будівель полягає в процедурі їх встановлення. Для будівель обов’язковим є відведення земельної ділянки у власність чи користування, отримання дозвільних документів на будівництво та введення в експлуатацію», – каже Георгій.
Як пам’ятаємо, земельну ділянку фірма «Віган В» отримала в 2015-му – через шість років після реєстрації кіосків як нерухомості.
Або самочинне будівництво, або звичайне шахрайство
За словами експерта Георгія Могильного, в операціях із біржами все відповідає букві закону, оскільки і в 1999-му, і в 2007 році продавалися й купувалися павільйони, які не були нерухомим майном.
Проте, каже Могильний, третейський суд не мав права визнати право власності на павільйони як на нерухоме майно за покупцем:
«Головне те, що рішення третейського суду обов’язкове виключнодля сторін розгляду. Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону “Про третейські суди” (в редакції на момент розгляду справи і подальших дій), виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа», – пояснює експерт.
«Тобто на підставі рішення третейського суду ані присвоєння адреси, ані реєстрації права власності, ані дозволу на розробку проєкту землеустрою не могло бути без додаткового рішення вже звичайного державного суду.
Але після державної реєстрації права власності на нерухоме майно це право вже стало підставою для наступної купівлі землі без конкурсу».
Експерт додає:
«Якщо якимось чином в проміжку між 1999 роком і 2007 роком павільйони перетворилися на нерухоме майно в результаті перебудови, то йдеться про самочинне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці. Якщо перебудови не було, то йдеться про звичайне шахрайство».
Знайти архівні фото, на яких було б видно, як кіоски виглядали до 1999 року, а також до 2007-го, ми не змогли. Нині ж схоже на те, що фундаменту ці павільйони не мають.
Як (не) склалося спілкування з Віктором Вдовиченком
Я спробував поставити Віктору Вдовиченку декілька запитань. Спочатку він сказав, що у відрядженні й не може говорити. Запропонував зустрітися за кілька днів.
Я зателефонував в обумовлений день. Вдовиченко попросив мене «зорієнтувати», якими будуть питання. Я скинув головні з них у телеграмі. Зокрема спитав, чи була перебудова кіосків між 1999-м та 2007-м. Також – щó він може розповісти про ТОВ «Орієнтир-3», яке продало кіоски неповнолітнім хлопцям.
Відповідь отримав, письмову. Проте не на свої питання:
«ПП Фірма ”ВІГАН-В” на законних підставах володіє об’єктами нерухомості за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 15-А. Зокрема, торговим павільйоном та земельною ділянкою. Вказані об’єкти не входять та [не] можуть входити до ОСББ, а лише є поряд із житловим будинком на Соборній, 15.
Питання реконструкції торгового павільйону було ініційоване власником перед управлінням архітектури ще в 2017 році – з виготовленням необхідних документів. На розгляд загальних зборів ОСББ це питання не виносилось […]».
Віктор Вдовиченко (ліворуч) каже, що фірма «Віган В» володіє «об’єктами нерухомості» на законних підставах. Посередині на фото – представник ОСББ Ігор Вільчинський. Праворуч – заступник міського голови Євгеній Іванішин. Фото автора
Через два дні Вдовиченко написав знову. Здебільшого – про внутрішні проблеми ОСББ. Ними я вирішив не займатися.
Чи може місто демонтувати павільйони й повернути собі землю
Експерт із нерухомості Георгій Могильний каже, що демонтаж павільйонів сам по собі вже не має жодного значення, адже земля тепер у приватній власності.
За його словами, повернути ділянку в комунальну власність – дуже складне завдання:
«По-перше, пропущені строки звернення до суду. При цьому органи місцевого самоврядування давно знали про ситуацію, а міська рада навіть відвела земельну ділянку.
Наявний в матеріалах лист від УМВС в Рівненській області є доказом, що правоохоронці та прокуратура ще в 2009 році знали про незаконну реєстрацію прав на нерухомість за рішеннями третейських судів».
Втім, каже Георгій, дуже сумнівно, що наразі правоохоронці відкриють провадження за старими фактами, бо строк притягнення до кримінальної відповідальності вже сплив.
Разом із тим, «якщо на цій ділянці розпочнеться нове будівництво, яке буде загрожувати розташованому впритул багатоквартирному будинку, то його мешканці мають шанс довести, що порушення їхніх прав унаслідок незаконної реєстрації прав власності і наступної передачі комунальної землі під самобудом виникло з моменту початку будівництва.
Тим самим вони можуть обґрунтувати своє право на звернення до суду для скасування цих рішень».
Загалом же, за словами експерта Георгія Могильного, схема з третейським судом є спадком від досить далеких часів і вже понад 16 років не існує: з 31 березня 2009 року спори про нерухомість не підсудні третейським судам.
Проте додає, що аналогічна схема тепер розповсюджена через звичайні суди загальної юрисдикції чи «чорних нотаріусів».
«Будуть вжиті заходи претензійно-позовного характеру»
Тим часом група прихильників муралу на честь Тараса подала до Рівненської міської ради петицію про демонтаж вдовиченківських павільйонів. Петиція набрала потрібну для розгляду кількість голосів, і міська рада на неї відповіла.
У відповіді за підписом заступника міського голови Миколи Дядюся, зокрема, йдеться:
«Повідомляємо вас про підтримку електронної петиції, та з метою недопущення порушення прав та законних інтересів Рівненської міської територіальної громади Рівненською міською радою будуть вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо порушеного у вашій петиції питання».
Микола Дядюсь і Тетяна Воронцова на одній із зустрічей. Фото автора
Проте ці заходи, як пояснив вище експерт Георгій Могильний, навряд чи матимуть вплив. Втім посадові особи міської ради, з якими ми говорили не під запис, розповідають, що такі судові процеси часом бувають успішними. Прогнозують, що цей процес триватиме від 2-х до 6-ти років.
Мільйон доларів за «Спорт» та конфлікт інтересів: як у Рівному дозволять 16-поверхівку біля Усті
Компанія з групи «Стоград» планує збудувати 16-ти поверхівку на набережній річки Устя. Для реалізації цього плану місто має змінити зонінг. Депутати, в тому числі один із ключових власників «Стограду», підтримали розробку нової містобудівної документації Джерело Колаж «Четвертої влади» (Владислав Мартинчук) на основі власних фото та скриншоту з передпроєктної пропозиції «С-Капіталу»
Републікація матеріалу «Четвертої влади» за 21 січня 2026 року.
Замість ресторану «Спорт» у центрі Рівного може вирости житлова 16-поверхівка. Для цього депутати Рівнеради вже дали старт розробці детального плану території, який дозволить таку висоту всупереч чинному зонінгу.
Але це рішення потенційно можна визнати таким, що втратило чинність. Один з власників фірми та депутат Рівнеради Олександр Іванов проголосував «за», повністю проігнорувавши норму закону про конфлікт інтересів.
Розповідаємо, як точкові рішення перетворюють місто на «агломерацію сіл» і чому за цей голос депутату може загрожувати корупційна адміністративна відповідальність.
Один мільйон доларів
Ресторан «Спорт» (колишня назва «Лебідь») – дочірнє підприємство обласної спілки споживчих товариств. Засноване у 2003 році, припинило діяльність у 2018-му у зв’язку із банкрутством. Попри це, виглядає, ресторан продовжував працювати – ще у червні 2023 року на сторінці ресторану в інстаграмі публікували сервіруваний весільний стіл.
Але зараз він не працює. Коли саме ресторан зачинився, невідомо, а директорка «Спорту» Ольга Галась в телеграмі не відповіла на це питання. А вже у березні 2025 року рівненські медіа писали, що ресторан «Спорт» виставили на продаж на сайті «OLX».
Оцінили ресторан в один мільйон доларів. Скриншот з сайту продажу «OLX»
Приміщення, згідно з даними реєстру нерухомості, придбала ще влітку минулого року фірма «С-Капітал», що входить в групу одного з найбільших забудовників Рівного «Стоград». Вони також орендують до квітня 2052 року ділянку площею понад 30 соток під рестораном.
Поряд з рестораном «Спорт» також будується житловий комплекс «Сentral Сity apartment» від «Стограду», а ще трохи далі над річкою вже збудовані будинки житлового комплексу «Bridge Tower». Тож, це буде не перший їхній проєкт біля Усті.
Ресторан «Спорт» (в лівому нижньому кутку) та «Сentral Сity apartment» від «Стограду». Стоп-кадр з відео «Стограду» за лютий 2025 року
Найвища багатоповерхівка у центрі Рівного
Вперше про плани будівництва 16-поверхового житла на місці ресторану стало відомо у вересні минулого року. Тоді на засіданні архітектурно-містобудівної ради Рівного «С-Капітал» презентував передпроєктну пропозицію. У будинку планують зробити 112 квартир і підземний паркінг на 41 авто.
Такий будинок планує «С-Капітал». Скриншот з передпроєктної документації
Ще дві парковки будуть наземними, на 33 та 22 авто, але вони частково виходять за межі ділянки, яку орендує фірма.
Червоним окреслена ділянка. Паркомісця (позначені маленькими прямокутниками) виходять за її межі. Скриншот з передпроєктної документації «С-Капітал»
Крім цього, згідно з передпроєктною пропозицією, замість невеликої трансформаторної підстанції планують збудувати значно більшу. Вона знаходиться на ділянці, яку орендує «Рівнеобленерго».
Згідно з проєктом, планується і в рази більша трансформаторна підстанція. Колаж Владислава Мартинчука на основі передпроєктної пропозиції «С-Капіталу»
Архітектурно-містобудівна рада підтримала концепцію такої забудови, але з умовами:
► дотримання вимог законодавства, зміна цільового призначення ділянки та комплексний благоустрій ділянки;
► зміщення будівлі вглиб ділянки, максимальне збереження зелених насаджень;
► фірма має передбачити комплексний благоустрій території між вулицями 24 Серпня, Драгоманова та стадіоном «Авангард». Має облаштувати безпечні та безбар’єрні шляхи руху, підходи до стадіону, паркувальні майданчики, тимчасові та евакуаційні виїзди від стадіону, проїзд з паркувальними місцями вздовж алеї на вулиці Драгоманова зі сполученням з вулицею Степана Бандери, зберегти пішохідну набережну від транзитного руху автотранспорту.
Тобто «С-Капітал», крім своєї ділянки, має облаштувати й комунальну територію.
Детальний план території
Оскільки, згідно з чинним зонінгом, на місці ресторану не можна будувати 16-поверхівку, то це планують змінити. Нині земля знаходиться в зоні Г-1, де дозволено максимум 19,5 метрів висоти (приблизно пʼятиповерхівка з мансардою).
Для старту змін на сесії Рівненської міської ради 20 листопада депутати розглянули проєкт рішення про розроблення детального плану території, який охоплює і ділянку під рестораном «Спорт», і прилеглу територію орієнтовною площею 70 соток в районі стадіону «Авангард» та набережної річки Усті.
Ініціатором виступив сам забудовник – ТОВ «С-Капітал». Ця ж компанія і платитиме за розробку.
31 депутат проголосував «за» розробку ДПТ на вказаній території, троє депутатів утримались від голосування.
Одним із співвласників «С-Капіталу» є депутат Рівненської міської ради з фракції «Слуга народу» та ключовий власник «Стограду» Олександр Іванов. І він теж проголосував «за» це рішення та не оголошував про конфлікт інтересів.
Співвласник «С-Капіталу» та депутат Рівнеради з фракції «Слуга народу» Олександр Іванов голосував за розробку ДПТ. Скриншот голосування із сайту Рівнеради
На момент голосування Олександр Іванов був співвласником «С-Капіталу» через Акціонерне товариство ЗНВКІФ «Стоград-Інвест». Від «Стоград-Інвесту» він, починаючи з травня 2025 року, отримував дивіденди. В листопаді, коли відбувалося голосування, загальна сума отриманих дивідендів склала 5 мільйонів 25 тисяч гривень.
А в грудні минулого року депутат напряму набув у власність частку в статутному капіталі «С-Капіталу» – 4,58% вартістю 15 мільйонів гривень. Під час підготовки матеріалу, і після нашого звернення до нього за коментарем, частка Іванова зменшилась до 1,53%.
Юрист ГО «Центр протидії корупції», адвокат Олексій Бойко каже, що Іванов мав повідомити про потенційний конфлікт інтересів:
– Щобільше, оскільки це орган місцевого самоврядування, то вони ще й НАЗК про такі речі мають повідомляти. І як мінімум, він не мав голосувати за такий проєкт рішення.
Олексій Бойко додає, що в такому випадку варто звертатись до НАЗК, щоб воно дало оцінку таким діям депутата:
– Хоча частка Іванова була незначною, однак він має стосунок до цієї компанії, тому на його голосування могло впливати не тільки інтереси служби, а і його приватний інтерес. Якраз суперечність цих інтересів і є суттю конфлікту інтересів.
Юрист додає, що депутат міг порушити вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів – стаття 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Юрист громадської організації «Центр протидії корупції» Олексій Бойко каже, що Олександр Іванов мав повідомити про конфлікт інтересів. Фото надав Олексій
Згідно з відповіддю Рівненської міської ради, депутат не заявляв про конфлікт інтересів ні усно, ні письмово. Про голосування та плани будівництва ми спитали самого депутата, але Олександр Іванов проігнорував наші питання, надіслані у Вотсап.
Директор «С-Капіталу» Назар Бобер теж не відповів, а за офіційним телефоном «С-Капіталу» з реєстру нам повідомили, що це приватний номер. Ми також продублювали питання на електронну пошту «Стограду» – відповіді теж не отримали.
На момент публікації щодо виявлених нами фактів щодо конфлікту інтересів не відповіли й у відділі з питань запобігання та виявлення корупції Рівненської міської ради.
Вплив проєкту
Розробка цього детального плану території нібито «сприятиме спрощенню процедурних питань розміщення та будівництва об’єктів, поліпшенню інвестиційного клімату в будівництві, екологічних та соціальних умов життєдіяльності населення, стану довкілля, розвитку туристичної інфраструктури», йдеться в обґрунтуванні.
Чи справді 16-поверхове житло є найкращим варіантом для набережної, ми запитали в експерта із земельного законодавства та містопланування Георгія Могильного:
– Справа не так у самому житловому будинку, як у супутніх намірах для реалізації забаганки. По-перше, проїзди для пожежної техніки і частина парковок – на землях рекреаційного призначення поза межами ділянки. Тобто, це прихована передача додаткової комунальної землі, яку зможуть потім передати без конкурсу під об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. По-друге, планують побудувати нову трансформаторну підстанцію значно більших розмірів, і вона стає дуже близько до берега.
Георгій Могильний каже, що такі плани можуть бути прихованою передачею без конкурсу комунальної землі в приватні руки. Фото з фейсбуку Георгія Могильного
Експерт також пояснює, чи законно змінювати зонінг детальними планами територій. Наприклад, у цьому випадку дозволена поверховість виросте з 5 до 16-ти.
– Верховна Рада провернула аферу, і Зеленський підписав не прийнятий законопроєкт 9549. У ньому на прохання Арахамії вставили норми про продовження до 2028 року дозволу на розробку ДПТ всупереч генплану та зонінгу. Він набрав чинності у серпні минулого року – і знову пішла хвиля афер з ДПТ. Тому вони можуть в ДПТ прописати нову зону, що дозволить будувати 16 поверхів.
За його словами, регулярна зміна зонінгу детальними планами призводить до хаотичної забудови.
– Уявіть собі, що на фабриці переплутали частини пазлів і засипали в коробку шматки від різних картин. Ціла картина з цього вийде? Зрозуміло, що ні. Так і з ДПТ всупереч генплану і зонінгу. У вас місто перетворюється із цілісного населеного пункту в таку собі агломерацію із сіл, бо кожне таке село-ДПТ не враховує те, що за його межами.
Начальник відділу планування та урбаністики управління містобудування та архітектури та член архітектурно-містобудівної ради Андрій Шевчук має іншу думку:
– Щодо використання інструменту ДПТ, внесення змін до містобудівної документації, то можу сказати, що загрозу/шкоду місту можуть спричинити не локальні містобудівні акти, а незбалансовані, нелогічні планувальні чи проєктні рішення, не комплексне будівництво, нелогічне використання. Що проявляється як в типовій реалізації містобудівної документації, так і в індивідуальній/точковій.
На його думку, це той випадок, «де архітектор обґрунтовував можливість розміщення висотної домінанти щодо навколишньої забудови»:
– Вважаю, що це той рідкісний випадок, де поява такої за висотою домінанти, при виконанні ряду вимог, може бути реалізованою, враховуючи навколишній контекст.
Начальник відділу планування та урбаністики управління містобудування Андрій Шевчук каже, що проєкт 16-ти поверхівки на березі Усті може бути реалізований. Фото з архіву «Четвертої влади»
Довідка:
Крім Олександра Іванова, зараз частки в «С-Капітал» мають: ексзаступник міського голови Рівного Андрій Філін (1,84%), ТОВ «Агентство нерухомості “Стоград”» (60,47%), АТ «Стоград-Інвест» (14,05%), АТ «Інвест-Захід» (3,79%), ТОВ «Комерц-Драйв» (18,32%).
Олександр Іванов, за даними аналітичної-платформи «YouControl», наразі володіє частками ще в чотирьох фірмах, що входять в сузірʼя «Стограду»: «Маркет-Сервіс 2», «Іква-Проект», «Комерц Ріел», «Комерц-Драйв».
Через недостовірне декларування на 12 з половиною мільйонів гривень на депутата Олександра Іванова, поліція відкрила кримінальне провадження.
У вересні 2025 року матеріали справи Офіс Генерального прокурора скерував у Головне управління Національної поліції Хмельницької області. Про це ми дізналися із відповіді на запит від Рівненської обласної прокуратури. Речниця поліції Хмельниччини Інна Глега, на час виходу матеріалу, відмовилася надати інформацію у вотсапі щодо цієї справи, попросила надіслати інформаційний запит.
«Публікацію підготовлено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми».
