Попри наявність власної атомної станції та відносну стабільність зі знеструмленнями, Рівненщина залишається вразливою ланкою єдиної енергосистеми України.
Експерт з енергоефективності та відновлювальних джерел енергії Дмитро Сакалюк пояснює, чому «прильоти» за сотні кілометрів від області б’ють по рівнянах і дає конкретні інструкції: як економити з розумом, навіщо прати о другій ночі та до яких температур у квартирах варто готуватися вже зараз.
Дмитро Сакалюк — експерт з енергоефективності та відновлюваних джерел енергії з 15-річним стажем.Координував проєкти з енергоавтономності критичної інфраструктури у 50+ громадах, консультував 100 українських муніципалітетів у співпраці з міжнародними організаціями.
Спеціаліст із впровадження сонячної генерації та створення систем енергоменеджменту на місцевому рівні.
Матеріал подаємо прямою мовою Дмитра Сакалюка.
Яка ситуація з енергетикою на Рівненщині
Сьогодні українська енергосистема перебуває під безпрецедентним тиском, і ситуація на Рівненщині, попри її відносну стабільність, є лише частиною великої та тривожної картини.
Ворог системно атакує два ключові стовпи нашої енергетичної безпеки: об’єкти генерації (від атомних і теплових станцій до сонячних та вітрових парків) та складну систему транспортування електрики.
Саме в останній криється головна вразливість нашого регіону. Навіть маючи потужну атомну станцію, яка частково закриває потреби нашої області, ми стикаємося з проблемою доставки цієї енергії до кінцевого споживача.
Кожен удар по вузлових підстанціях – це не просто пошкодження дроту, це як закриття пересадочного вузла в метро: зупиняється рух цілих гілок, і світло зникає навіть там, де воно виробляється у надлишку.
Цьогорічні обстріли, на мою суб’єктивну думку, перейшли «червоні лінії». Під час однієї з атак ракета впала за 700 метрів від атомної станції. Це вже питання не війни України з Росією, це питання глобальної безпеки.
Важливо розуміти, що наша енергосистема – це єдиний живий організм.
Ми не живемо у «бульбашці»: аварія в одній частині країни або навіть навантаження в українській мережі може спричинити вимкнення світла в сусідній Молдові.
Тому відключення на Рівненщині часто є наслідком критичного стану системи в цілому, а не лише місцевих прильотів.
Попри те, що Рівненщина зараз перебуває у дещо вигіднішому становищі завдяки географії та атомній енергетиці, ми маємо бути готовими до найгірших сценаріїв.
Мій прогноз на майбутнє невтішний: якщо обстріли триватимуть, українцям доведеться вчитися жити не лише за графіками знеструмлень, а й бути готовими до перебоїв з газопостачанням.
Минулого року мої песимістичні прогнози щодо виживання у квартирах при температурі +5 градусів справдилися для багатьох міст, і сьогодні цей виклик стає ще актуальнішим. Це реальність, до якої потрібно готуватися вже зараз, не покладаючись на тимчасове затишшя.
«Розбомблений міст до бабусі»: чому потрібно економити електроенергію
Енергосистема працює за принципом сполучених посудин: енергія нізвідки не береться і нікуди не зникає, вона може лише перерозподілятися. Тому, коли ми на Рівненщині свідомо економимо, цей ресурс стає доступним для інших регіонів, де ситуація критичніша.
Однак важливо розуміти, що економія – не стовідсоткова гарантія допомоги сусідам, а лише суттєве підвищення ймовірності того, що це станеться. Головна перешкода сьогодні – пошкоджені мережі.
Це можна порівняти з допомогою бабусі в село: ви зекономили продукти і готові ними поділитися, але якщо міст до села розбомблено, то ви фізично не зможете їх передати.
Зменшуючи навантаження, ми не даємо системі «лягти» остаточно і бережемо те, що окупанти ще не встигли зруйнувати.
Як варто економити
Уявіть, що ви щойно прокинулися. Якщо вам у першу ж секунду кинути на плечі 50-кілограмовий мішок, ви, швидше за все, впадете.
Енергосистема після включення світла почувається так само. Що робимо ми? Тільки-но дали напругу – миттєво вмикаємо чайник, мікрохвильовку, бойлер і пралку.
Насправді системі треба «роздуплитися» та набрати обертів, як автомобілю. Дайте їй 15-20 хвилин стабілізуватися. Спочатку лише освітлення та Wi-Fi. Через 10 хвилин – чайник. Не поспішайте, дайте мережі окріпнути, інакше один ваш чайник може стати тією останньою краплею, що «вирубить» увесь район.
Сьогодні майже кожен прилад від духовки до робота-пилососа має функцію відкладеного старту. Якщо її немає, то купіть «розумну розетку». Вона коштує символічні 200-300 гривень. Така «прослойка» сама знає, коли вимкнути бойлер у пікові години або захистити техніку від перенапруги.
Система максимально розвантажена вночі. Привчіть себе прати після другої години ночі. Це просто: поставив таймер, а зранку встав і розвісив білизну.
Це знімає колосальне навантаження з мережі в найкритичніші години: з 6:30 до 9:30 ранку та з 19:00 до 22:00 вечора. Саме в ці проміжки кожна вимкнена зайва лампочка чи невикористана праска – реальна допомога енергетикам.
Бережне ставлення до електрики – це не про бідність, це про розум і солідарність. Вміння користуватися ресурсом тоді, коли це безпечно для системи – це теж зброя в цій енергетичній війні.
Пів року на «дірки» та вісім років на реконструкцію
Для виходу на стабільні графіки на Рівненщині, за умови відсутності нових обстрілів, знадобиться кілька тижнів. Попри те, що область постраждала менше за інші регіони, проблеми залишаються.
Щоб повністю відновити систему до ідеального стану з усіма необхідними резервами – знадобиться близько пів року. Це той термін, за який можна «закрити дірки» так, щоб звичайні споживачі взагалі не помічали жодних проблем у мережі.
Проте ситуація в масштабах країни значно складніша. На повну реконструкцію енергосистеми України піде щонайменше сім-вісім років.
Це потребуватиме колосальних фінансових ресурсів, які можна порівняти з кількома річними бюджетами країни.
Без потужної зовнішньої допомоги самотужки цей шлях буде надто довгим, болісним і навряд чи завершиться якісним результатом. Варто розуміти, що це лише експертні припущення на основі відкритих даних, а точні цифри та стан пошкоджень знають лише енергетики зі спеціальним доступом до службової інформації.