У серпні цього року стадіону «Авангард» у Рівному виповнилося 56 років. За цей час він пережив не одну реконструкцію, зміну проєктів та суперечки загалом навколо того, скільки ще місто має витратити на нього.
Після реконструкції, яку розпочали у 2019 році, «Авангард» фактично працює лише як футбольне поле. Про повноцінне повернення до багатофункціонального спортивного комплексу наразі не йдеться, хоча в планах – «після здачі об’єкту» – таки йдеться також про розвиток легкої та важкої атлетик, регбі, софтболу, бейсболу.
Що вже зробили за роки реконструкції, скільки це коштувало місту, скільки потрібно ще та чи зможе стадіон сам себе утримувати після завершення робіт – про це «Місто для людей» поговорило з директором стадіону Олександром Алембітою.
Від стадіону на 25 тисяч глядачів — до нової реконструкції
Рівненський стадіон відкрили 9 серпня 1970 року. Його проєкт розробив рівненський філіал інституту «Діпромісто» під керівництвом архітектора Бориса Андреєва. Арена могла вмістити близько 25 тисяч глядачів.
Під трибунами тоді працювали зал важкої атлетики та легкоатлетичний манеж, була їдальня, а в північній трибуні – навіть кондитерський цех.
Перший офіційний матч на новому стадіоні зіграли того ж дня: рівненська «Горинь» перемогла севастопольський Спортивний клуб Чорноморського флоту з рахунком 1:0.
Після відкриття «Авангард» багато років залишався майже таким, яким його знали рівняни з 1970-х. Тут проводили футбольні матчі та легкоатлетичні змагання. Лише у 2000-х стадіон почали частково оновлювати: на десяти секторах встановили близько 4 з половиною тисяч пластикових сидінь.
15 березня 2019 року почалася більш масштабна реконструкція. За словами керівника стадіону, у 2019–2021 роках у нього вклали близько 250–260 мільйонів гривень, з яких приблизно 150–160 мільйонів надійшли з міського бюджету, а ще близько 100 мільйонів — з державного. Ще близько 300 мільйонів гривень державного фінансування очікували у 2022 році, однак через початок повномасштабного вторгнення ці кошти не надійшли.
Замовником реконструкції є Управління капітального будівництва Рівненської міської ради, генеральним підрядником — компанія «Фіалка».
Ну, ви пам’ятаєте старий стадіон був, по суті, руїною, свого роду рівненським Колізеєм. Без опалення, все затікало, страшна була історія,
Спочатку реконструкцію планували завершити значно швидше, а її вартість була суттєво меншою. У 2019 році компанія «Фіалка» перемогла на торгах із пропозицією близько 200 мільйонів гривень, а завершити роботи планували до травня 2021 року.
Але вже під час робіт виявили проблеми із конструкціями та проєктною документацією. У грудні 2019 року повідомлялося про додаткові роботи на понад 82 мільйони гривень.
До 2020 року скоригована кошторисна вартість реконструкції сягнула близько 550 мільйонів гривень. Тоді ж журналісти писали, що початковий проєкт не враховував частину інженерних мереж, а також виникла потреба фактично заново робити окремі конструкції.
Директор стадіону Олександр Алембіта пояснює це так:
Реконструкція передбачала покращення тих умов, що були, але коли копали глибше, вийшла не просто реконструкція, а будівництво нового.

Олександр Алембіта очолив стадіон 17 січня 2019 року — фактично напередодні початку будівельних робіт. До цього він був заступником директора дитячо-юнацької спортивної школи з футболу «Верес».

Я на цьому стадіоні, можна сказати, виріс. Мій батько тут 50 років пропрацював тренером, він і досі працює,
За його словами, спочатку реконструкцію планували завершити у 2021 році, а згодом — улітку 2022-го. Однак через неповне фінансування та початок повномасштабної війни роботи зупинилися.
Що вже є
Західна футбольна трибуна готова приблизно на 95%. Тут облаштовані приміщення, потрібні для проведення матчів: кімната допінг-контролю, медпункт, роздягальні для команд та арбітрів, душові, кімнати делегатів і спостерігачів матчів, зали для розминки та конференц-зал. Та навіть невелика імпровізована капличка для гравців.
Директор показує, що стадіон має розминкові зали, потрібні для виконання вимог Прем’єр-ліги. Ними можуть користуватися команди перед матчем, якщо погодні умови не дозволяють проводити розминку на полі.
Східна трибуна готова приблизно на 65–70%. Тут передбачений легкоатлетичний манеж довжиною близько 145 метрів, яма для стрибків, зал фізичної підготовки та зал зі штангами.
Також на стадіоні передбачені вісім легкоатлетичних доріжок.
Однак повноцінно використовувати інфраструктуру для легкої атлетики поки не можуть, оскільки реконструкція не завершена.
Трибуна багатофункціональна, вона передбачає ще два основні види спорту, які мають розвиватися тут, — футбол і легку атлетику. У східній трибуні ще планується манеж. Ну, він наче є, але не закінчений до кінця,

Стадіон також має шість VIP-лож для перегляду матчів, а ще сектор для журналістів із робочими місцями, електроживленням та інтернетом.
Для проведення матчів тут функціонують диспетчерська поліції, системи відеоспостереження, управління освітленням, звуком та інформаційним табло.
Відгуки про наш стадіон хороші, всі сюди люблять їздити, це я вам точно кажу. У Харкові не грають, на новому стадіоні у Дніпрі не грають, на НСК “Олімпійському” не грають, то після Львова у нас найкращий стадіон,
Що буде далі
Друга черга реконструкції передбачає знесення старих бокових трибун – північної та південної, будівництво нових «віражних» трибун та накриття над східною трибуною. Поки цей етап відкладений.

Натомість директор стадіону вважає пріоритетом завершити дві вже збудовані трибуни та благоустрій навколо них. А також створити простір для реабілітації та ветеранського спорту.
Як облаштували укриття
У східній трибуні облаштоване найпростіше укриття. Воно має монолітні перекриття та несучі стіни.

За словами директора стадіону, укриття розраховане на 280 людей – на команди, суддів та обслуговувальний персонал.
Для глядачів це укриття не передбачене.
Під час повітряної тривоги відвідувачі стадіону мають залишити арену та пройти до найближчих цивільних укриттів. Орієнтири для них зазначені на квитках та при входах на стадіон. Серед найближчих укриттів – другий ліцей, органний зал, ліцей «Колегіум» та ЦНТІ.
За словами керівника стадіону, перед кожним футбольним сезоном поновлюють потрібні документи та дозволи. У січні 2026 року також проводили технічне обслуговування систем освітлення, генераторів та трансформаторної підстанції.
Хто доглядає за стадіоном
У штаті комунального закладу «Стадіон “Авангард”» працюють 14 людей. Четверо з них безпосередньо доглядають за футбольним полем.
Після матчів вони ремонтують пошкоджені ділянки газону, косять його, наносять розмітку, вносять добрива, проводять аерацію та скарифікацію.
Саме футбольне поле має складну багатошарову конструкцію. Під час реконструкції спочатку вирили котлован, облаштували дренажну систему, шари піску, підігрів і систему поливу. Зверху облаштували гібридне покриття – поєднання штучної основи та натуральної трави.

За словами Олександра Алембіти, поле добре витримує значні опади та отримувало позитивні оцінки за якість покриття.
«Були такі матчі, що просто стіна з дощу стояла – і поле витримувало будь-яке навантаження», – каже Алембіта.
За словами Алембіти, на балансі стадіону перебуває майже 5 з половиною гектарів землі, включаючи скейт-парк.
«Якщо не обслуговуєш, значить, воно помирає, не живе. Ну, я вважаю, що фінансування стадіону повинно бути однозначно», – каже Алембіта.
Директор розповідає, що високий попит на квитки підтверджує доцільність фінансування стадіону. Наприклад, на останніх матчах київського «Динамо» зібралося понад 5 тисяч уболівальників, а квитки розпродали повністю.
Скільки отримує директор
Олександр Алембіта очолює стадіон із 17 січня 2019 року. Він розповідає, що його посадовий оклад визначають за десятим тарифним розрядом.
Під час першої розмови конкретну суму окладу директор не назвав.
«Вся заробітна плата бюджетної сфери іде від посадового окладу. Посадовий оклад прирівнюється до тарифного розряду. У мене десятий тарифний розряд, і надбавки йдуть уже від посадового окладу», – каже Алембіта, однак точну цифру сам не називає.
За даними про оплату праці за Єдиною тарифною сіткою, 10-му тарифному розряду у 2026 році відповідає посадовий оклад 6 тисяч 315 гривень.
Як пояснює Олександр Алембіта, окрім посадового окладу, він отримує 50% надбавки та щомісячну премію у розмірі 100% посадового окладу, а іноді – до 150%.
Отже, якщо порахувати, то його зарплата становить 15 тисяч 787 гривень на місяць до оподаткування, якщо премія 100%. Якщо ж премія сягає 150%, загальна сума становить 18 тисяч 945 гривень.
Згодом ми перепитали в Алембіти, чи відповідає ця цифра дійсності. На що він відповів: «По зарплаті, на жаль, так і є».
Чи заробляє «Авангард» сам на себе
За словами представника стадіону, поки об’єкт перебуває в процесі реконструкції, юридично його не можна повноцінно здавати в оренду та генерувати власні доходи.
Хоча у західній трибуні є комерційні приміщення площею близько 50 квадратних метрів. За словами Алембіти, потенційні орендарі вже цікавляться ними.
Поки ж основним користувачем стадіону залишається «Верес». Він, за словами Олександра Алембіти, зокрема, утримує все, що потрібно для проведення футбольних матчів, футбольне поле та сплачує частину комунальних послуг.
Стадіон – лише під футбол
Попри незавершену реконструкцію, «Авангард» уже приймає домашні матчі ФК «Верес», зокрема Української Прем’єр-ліги.
У 2022 році, коли східна трибуна ще перебувала фактично на етапі будівництва, західну трибуну за короткий час підготували для проведення матчів.
Стадіон отримав акредитацію Української асоціації футболу для проведення матчів Прем’єр-ліги, які проводять тут ще з 2022 року.
Окрім матчів «Вереса», також з 2022 року на стадіоні проводять фінали Кубка та Суперкубка Рівненської області.
Водночас для звичайних жителів міста стадіон поки не став повноцінним відкритим спортивним простором. Зокрема, не зробили і бігові доріжки навколо футбольного поля.
Директор стадіону каже, що користуватись рівнянам для подібних потреб «поки ще немає чим».
Підписуйтесь на канали «Міста для людей» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693


