У Рівному біля академічного театру відбулася акція протесту проти проєкту нового Цивільного кодексу України. Учасники мітингу критикували окремі норми документа, вигукували «Ганьба!» та «Ні корупції!». А після виступів вийшли з плакатами до дороги й закликали водіїв сигналити на підтримку протесту.

Друга спроба

Нагадаємо, 13 травня у Рівному вже намагалися провести акцію проти нового Цивільного кодексу України (законопроєкт №15150). Тоді організаторка Юлія Земляна повідомила міську владу про проведення заходу, однак отримала відмову. Попри це, люди все ж зібралися на Театральній площі. Проте через повітряну тривогу значну частину часу провели в укриттях.

Після невдалої спроби провести акцію протесту рівняни знову зібралися біля академічного театру. Новий мітинг провели у п’ятницю, 22 травня.

«Нас не залякати»

Цього дня близько 19:00 на площі вже стояли перші учасники — орієнтовно 10–15 людей. Хтось тримав плакати, хтось обговорював нові норми законопроєкту. За кілька хвилин на площу прийшла організаторка акції Юлія Земляна та почала готувати апаратуру.

Першою до мікрофона вийшла одна з учасниць мітингу. 

— Я хочу сказати, що ви круті, що тут стоїте. Давайте зробимо цю країну кращою. І давайте тут жити всі щасливо. Дякую! — коротко звернулася дівчина до присутніх.

Після цього на площі заграла музика. Частина учасників почала танцювати просто посеред майдану.

Згодом слово взяла сама організаторка Юлія Земляна. Це голова громадської організації «Зростай, Україно!» та ветеранського проєкту «Компас ветерана». Жінка приїхала до Рівного з Києва. На початку виступу Земляна подякувала присутнім та закликала дотримуватися порядку під час акції.

— Я дуже щаслива, що вас сьогодні більше, ніж тієї середи (13 травня – авт.), коли ми тут проводили протест. І глибока шана вам за те, що ви не стоїте осторонь і не робите вигляд, ніби війни не існує, — звернулася до присутніх організаторка.

Перед її основною промовою учасники вшанували пам’ять загиблих військових. Під пісню «Пливе кача» люди стали на коліно.

Після цього Земляна продовжила промову з різкою критикою норм нового Цивільного кодексу, називаючи їх «рабськими» та такими, що можуть посилити корупцію й обмежити права громадян.

— Сьогодні ми зібрались, щоб захистити наших захисників, які прямо зараз тримають фронт ціною власного життя та здоров’я. Задати відсіч іншому ворогу — внутрішньому, — заявила вона з підвищення біля колон драмтеатру.

Однією з тем промови стала так звана «доброзвичайність», яку, за словами організаторки, хочуть закріпити у новому кодексі.

— Простими словами це означає: «що хочу, те й ворочу». Це коли суддя ухвалює рішення не за законом, а за власним відчуттям. Доброзвичайність — це корупція, — сказала Земляна.

Після цих слів натовп почав вигукувати: «Ні корупції!» та «Ганьба!».

Окремо організаторка згадала норми про «право на забуття», заявляючи, що влада хоче зачистити інтернет від згадок про свої оборудки.

— Вони хочуть стерти свою ганьбу з пам’яті українців, щоб уникнути народного гніву та міжнародних трибуналів, — сказала вона.

Ще однією темою виступу стали можливі обмеження для військових у цифровому просторі.

— Це спроба заткнути рота тим, хто має найбільший протестний потенціал в Україні. Коли у військового заберуть доступ до мережі, ніхто не зможе винести проблеми в публічне поле, — заявила Земляна.

Критикувала також і роботу ТЦК, і систему підтримки військових.

— Забирати — забирають, а після поранення викидають як відпрацьований матеріал. Сьогодні ТЦК перетворилися на закриті годівниці, а поранені Герої — на нікому не потрібних прохачів, — заявила вона.

Частину промови присутні слухали мовчки, інколи підтримували вигуками та оплесками. Найемоційніше люди реагували на заклики «Нас не залякати!», «Ні капітуляції!» та «Ганьба!».

Після завершення виступу на площі організатори увімкнули державний гімн України.

Згодом учасники перейшли ближче до дороги. Люди вишикувалися вздовж вулиці з плакатами та жестами просили водіїв сигналити на підтримку акції.

У відповідь частина водіїв почала сигналити.

«Якщо не я, то ніхто»: що говорили організаторка та учасники

У коментарі «Місту для людей»  Юлія Земляна розповіла, що вирішила організувати акцію в Рівному після протесту в Києві.

— Якось так вийшло, що під час протесту в Києві спитали, хто є повнолітній, хто міг би її зареєструвати. Ніхто не визвався. Ну я і вирішила: якщо не я, то ніхто, — каже вона.

За словами організаторки, Рівне вона обрала через високий рівень патріотичності регіону.

— Я дивилась статистику. Рівненська та Львівська області — це найпатріотичніші області в Україні. Тут потужна патріотична спільнота, — зазначила Земляна.

Водночас вона зізнається: очікувала, що людей буде більше.

— Ні, очікування не виправдалися. Але я не засмучуюсь. Я звикла до боротьби, — сказала організаторка.

Серед учасників був і Роман зі спільноти «Жабки-панки», який нещодавно повернувся з Польщі. У коментарі «Місту для людей» він розповів, чому вийшов на протест.

— Ми не маємо жодного права дозволяти свавілля. Ніхто не повернеться (в Україну – авт.), якщо ми будемо таке дозволяти, — заявив він.

Чоловік також різко висловився про українську владу та те, як суспільство реагує на нові законодавчі ініціативи.

— Зараз рух реакційний. Вони вчинили — ми відповіли. Так бути не має. До відставки, на**й, Стефанчука і Зеленського. Ми маємо нав’язувати свою волю проактивно, — сказав Роман.

Акція протесту завершилася близько 21-ї години вечора.

Чому люди протестують

Сам законопроєкт №15150 останніми тижнями активно обговорюють у соцмережах та професійному середовищі. Документ пропонує нову редакцію Цивільного кодексу України, а окремі його положення вже викликали хвилю критики серед юристів, правозахисників, громадських активістів.

Резонанс у суспільстві викликали норми про те, що чоловіки зможуть вимагати повернення дівочого прізвища дружини через нібито її «аморальні вчинки», а батько дитини — не платити аліменти, якщо матір заробляє більше за нього.

Узаконити хочуть і так зване «право на забуття». Відповідно до нього, особа зможе вимагати видалити інформацію про себе з пошукових систем та баз даних не лише якщо вона недостовірна, а й якщо вона просто «втратила суспільний інтерес». Це, як стверджують експерти, може створити інструмент для зловживань та приховування інформації про публічних осіб.

Наразі проєкт нового Цивільного кодексу України уже пройшов перше читання у Верховній Раді, його прийняли за основу.