31 липня у під’їзді будинку на вулиці Княгині Ольги у Рівному на 16-річну дівчину напав і травмував чоловік. Мама дівчини розповіла поліції, що напад трапився близько 13-ї. 45-річний чоловік підбіг до її доньки та вдарив її кулаком в обличчя. Поліція кваліфікувала напад як умисне легке тілесне ушкодження.
Інформація про подію з’явилась і на популярному місцевому телеграм-каналі «Рівне 1283». Як йдеться у дописі, чоловік, який напав на підлітку, начебто лікувався у 2025 році у психіатричній лікарні. Після нападу, відповідно до того ж допису, він зачинився у квартирі, а наступного дня вже вільно ходив у дворі.
Чому правоохоронці не затримали чоловіка, чи можна госпіталізувати людину до психіатричного закладу без її згоди, якщо є підозра на загострення психічного захворювання, та що робити потерпілим та сусідам, якщо ті хвилюються за свою безпеку, — ми запитали в експертів.
Двері зачинені, швидку не викликали
За інформацією , оприлюдненою в телеграм-каналі «Рівне 1283», у дівчини діагностували забій ока і повіки, садна та крововилив під кон’юнктиву.
В дописі також йдеться, що патрульна поліція, яка приїхала на виклик, не змогла потрапити до квартири чоловіка. Його мати відмовилася відчиняти двері і говорила з поліцейськими з балкона, швидку для сина також не викликала.
Досудове розслідування розпочали за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу (умисне легке тілесне ушкодження), повідомили на початку серпня на офіційному вебпорталі Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Начальниця відділу комунікації Головного управління Національної поліції в Рівненській області Марія Юстицька зазначає, що розслідування у справі ще триває, станом на 17 жовтня підозру нікому не оголошували.
Затримати без рішення суду можна лише «по гарячих слідах»
Конституція гарантує недоторканність житла. Увійти до нього без згоди власника можна лише за ухвалою слідчого судді.
Виняток — невідкладні випадки, коли треба рятувати життя людей чи майно або коли поліція безпосередньо переслідує підозрюваного (стаття 233 КПК). Тоді слідчий чи прокурор мусять одразу після цього звернутися до слідчого судді.
Речниця Управління патрульної поліції в Рівненській області Іванна Лойко каже, що самі лише ознаки психічного розладу не є підставою для затримання. Будь-яке обмеження свободи має спиратися на конкретні законні підстави, а оцінювати медичний стан людини мають лікарі, а не патрульні.

Юристка проєкту «Свої люди» від Bihus.Info Єлизавета Середіна пояснює, що можливість затримання залежить насамперед від того, як кваліфікують напад.
Якщо за злочин можуть позбавити волі, поліція без ухвали суду має право затримати людину лише тоді, коли її застали на місці або коли одразу після події свідки, потерпілі чи очевидні сліди вказують саме на неї (стаття 208 Кримінального процесуального кодексу).
Під час злочину чи одразу після нього затримати людину може будь-хто, але мусить негайно передати її поліції або повідомити, де вона.
На думку юристки, коли цей момент минув, затримати особу без рішення суду вже не можна. Пізніше затримання без ухвали закон дозволяє лише для вузького кола злочинів, наприклад корупційних.
А за умисні легкі тілесні ушкодження (стаття 125 Кримінального кодексу) позбавлення волі не передбачене.
Тож обмежити свободу підозрюваного може тільки слідчий суддя, коли обирає запобіжний захід на клопотання слідчого чи прокурора. Для цього потрібні обґрунтована підозра і ризики, наприклад, що людина вчинить нове правопорушення (статті 176 і 177 КПК).
Єлизавета Середіна зазначає, що психічний розлад може свідчити про такий ризик.
Госпіталізація без згоди: спершу лікарі, потім суд
Як пояснює речниця Управління патрульної поліції в Рівненській області Іванна Лойко, якщо людина своїми діями загрожує собі чи іншим, поліцейські можуть застосувати кайданки та інші спецзасоби (стаття 45 закону «Про Національну поліцію»).
Якщо загроза виникає під час огляду чи перевезення пацієнта, патрульні супроводжують бригаду швидкої.
Ухвалити ж рішення про примусову госпіталізацію поліцейський не може.
Лікар-психіатр Євген Скрипник пояснює, що лікувати людину без її згоди можна, якщо через психічний розлад вона становить безпосередню загрозу собі чи іншим або не здатна сама забезпечити свої базові потреби.

У такому разі рішення ухвалює не поліція і не родичі, а лікарі, яких потім перевіряє суд. Порядок такий (статті 340–342 Цивільного процесуального кодексу):
- Лікар-психіатр вирішує госпіталізувати людину, а комісія лікарів-психіатрів підтримує це рішення.
- Протягом 24 годин заклад, в який госпіталізували пацієнта, подає заяву до суду про примусову госпіталізацію.
- Суд розглядає заяву протягом 24 годин. На засіданні мають бути прокурор, лікар-психіатр і адвокат чи законний представник людини.
- Рішення суду виконують негайно, навіть якщо його оскаржують.
Викликати лікаря-психіатра можуть родичі, лікар будь-якої спеціальності та навіть сусіди.
Інший шлях — через кримінальну справу
Якщо людина вчинила суспільно небезпечне діяння, суд може призначити їй примусові заходи медичного характеру: від примусової амбулаторної допомоги до госпіталізації із суворим наглядом (статті 92 і 94 Кримінального кодексу). Це можливо, якщо суд визнає її неосудною або обмежено осудною, тобто такою, що не могла повною мірою усвідомлювати свої дії чи керувати ними.
Юристка Єлизавета Середіна наголошує, що на етапі досудового розслідування говорити про такі заходи ще зарано: їх може призначити лише суд, коли розглядатиме справу.
Лікар-психіатр: більшість людей із психічними розладами не є агресивними
Окремого протоколу для таких випадків, як подія на Княгині Ольги, немає, каже лікар-психіатр Євген Скрипник. Агресія може бути проявом загострення різних станів — від шизофренії до біполярного розладу, і більшість людей із психічними розладами не є агресивними.
— Диспансерного обліку лікаря-психіатра немає ще з 2019 року. Якщо раніше ми ходили по квартирах та відвідували пацієнтів, то зараз такого немає, — каже Євген Скрипник.
За його словами, людина з психічним розладом має такі самі цивільні права, як інші, і може жити вдома. Після виписки зі стаціонару вона не зобов’язана відвідувати лікаря — це її добровільне рішення. Якщо вдома людина перестає приймати ліки, хвороба часто загострюється.
Лікар відповідає за бездіяльність лише тоді, коли до нього офіційно звернулися із заявою про погіршення стану пацієнта, а він нічого не зробив.
Юристка підтверджує: повнолітня людина, яка усвідомлює свої дії й може ними керувати, має право відмовитися від лікування (стаття 43 закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я»).
Родичі не зобов’язані лікувати дорослого, опікун — так
Юристка Єлизавета Середіна пояснює, що закон не покладає на родичів обов’язку лікувати повнолітню дієздатну людину чи наглядати за нею. Є лише обов’язок утримувати матеріально: батьки мають утримувати повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують допомоги, якщо можуть її надати (стаття 198 Сімейного кодексу).
Інша ситуація — коли суд визнав людину недієздатною. Тоді над нею встановлюють опіку. Опікун зобов’язаний дбати про побутові умови, догляд і лікування підопічного та відповідає за шкоду, яку той завдав (статті 41, 67 і 1184 Цивільного кодексу).
Звернутися до суду, щоб обмежити дієздатність людини, можуть члени її сім’ї, орган опіки та піклування або психіатричний заклад (стаття 296 Цивільного процесуального кодексу).
У поліції також радять звертатися до органів опіки та піклування в ситуаціях, коли родичі або опікуни не виконують своїх обов’язків. За словами Іванни Лойко, саме ці органи, а не поліція, вирішують питання догляду за людиною та відповідальності опікунів і родичів. Якщо ж у діях родичів є ознаки правопорушення, поліція реагує в межах своїх повноважень.
Що можуть зробити потерпілі та сусіди
Юристка радить такі кроки тим, хто боїться, що напад повториться.
Якщо загроза є зараз — телефонувати 102 і 103. Поліція зафіксує обставини, складе протокол огляду місця події, а ці документи знадобляться згодом.
Подати заяву до лікаря-психіатра про огляд без згоди. Звернутися можуть не лише родичі, а й лікар будь-якої спеціальності та інші люди, зокрема сусіди (стаття 11 закону «Про психіатричну допомогу»). Заяву подають письмово: описують, що саме людина робить і що вона відмовляється йти до лікаря. Якщо небезпека безпосередня, заява може бути усною, тоді психіатр вирішує сам і оглядає людину негайно. В інших випадках психіатр звертається до суду, який розглядає заяву протягом трьох днів. За свідомо неправдиві відомості в заяві передбачена відповідальність.
У Рівному письмову заяву подають до амбулаторно-поліклінічного відділення КП «Рівненський обласний центр психічного здоров’я» (м. Рівне, вул. Дубенська, 64; телефон реєстратури: +38 (0362) 63-45-82). У разі безпосередньої небезпеки усну заяву приймає черговий лікар-психіатр цілодобового приймального відділення за цією ж адресою або через службу екстреної медичної допомоги (103).
Брати активну участь у кримінальному провадженні. Потерпіла сторона може ознайомлюватися з матеріалами, подавати докази й клопотання про слідчі дії.
Подати цивільний позов про відшкодування шкоди — окремо або в межах кримінального провадження.
Звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання. Можна попросити обстежити умови, у яких живе людина, з’ясувати, чи потрібні їй соціальні послуги, або ініціювати звернення до суду щодо її дієздатності.
Підписуйтесь на канали «Міста для людей» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693



