Напад на підлітку в Рівному: які важелі впливу у поліції, лікарів і сусідів, якщо людина може бути небезпечною

Що можуть зробити потерпілі та сусіди, коли йдеться про ймовірне загострення психічної хвороби, – пояснюють правоохоронці та психіатр. Колаж Владислава Мартинчука на основі скрину відео «Рівне 1283», фото з особистих сторінок Іванни Лойко та Євгена Скрипника

31 липня у під’їзді будинку на вулиці Княгині Ольги у Рівному на 16-річну дівчину напав і травмував чоловік. Мама дівчини розповіла поліції, що напад трапився близько 13-ї.  45-річний чоловік підбіг до її доньки та вдарив її кулаком в обличчя. Поліція кваліфікувала напад як умисне легке тілесне ушкодження. 

Інформація про подію з’явилась і на популярному місцевому телеграм-каналі «Рівне 1283». Як йдеться у дописі, чоловік, який напав на підлітку, начебто лікувався у 2025 році у психіатричній лікарні. Після нападу, відповідно до того ж допису, він зачинився у квартирі, а наступного дня вже вільно ходив у дворі. 

Чому правоохоронці не затримали чоловіка, чи можна госпіталізувати людину до психіатричного закладу без її згоди, якщо є підозра на загострення психічного захворювання, та що робити потерпілим та сусідам, якщо ті хвилюються за свою безпеку,  — ми запитали в експертів. 

Двері зачинені, швидку не викликали

За інформацією , оприлюдненою в телеграм-каналі «Рівне 1283», у дівчини діагностували забій ока і повіки, садна та крововилив під кон’юнктиву. 

В дописі також йдеться, що патрульна поліція, яка приїхала на виклик, не змогла потрапити до квартири чоловіка. Його мати відмовилася відчиняти двері і говорила з поліцейськими з балкона, швидку для сина також не викликала.

Досудове розслідування розпочали за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу (умисне легке тілесне ушкодження), повідомили на початку серпня на офіційному вебпорталі Головного управління Національної поліції в Рівненській області. 

Начальниця відділу комунікації Головного управління Національної поліції в Рівненській області Марія Юстицька зазначає, що розслідування у справі ще триває, станом на 17 жовтня підозру нікому не оголошували. 

Затримати без рішення суду можна лише «по гарячих слідах»

Конституція гарантує недоторканність житла. Увійти до нього без згоди власника можна лише за ухвалою слідчого судді. 

Виняток — невідкладні випадки, коли треба рятувати життя людей чи майно або коли поліція безпосередньо переслідує підозрюваного (стаття 233 КПК). Тоді слідчий чи прокурор мусять одразу після цього звернутися до слідчого судді. 

Речниця Управління патрульної поліції в Рівненській області Іванна Лойко каже, що самі лише ознаки психічного розладу не є підставою для затримання. Будь-яке обмеження свободи має спиратися на конкретні законні підстави, а оцінювати медичний стан людини мають лікарі, а не патрульні.

Речниця Управління патрульної поліції в Рівненській області Іванна Лойко наголошує: будь-яке обмеження свободи має спиратися на законні підстави, і підозра на психічний розлад до них не належить. Фото з особистої інстаграм-сторінки Іванни Лойко

Юристка проєкту «Свої люди» від Bihus.Info Єлизавета Середіна пояснює, що можливість затримання залежить насамперед від того, як кваліфікують напад. 

Якщо за злочин можуть позбавити волі, поліція без ухвали суду має право затримати людину лише тоді, коли її застали на місці або коли одразу після події свідки, потерпілі чи очевидні сліди вказують саме на неї (стаття 208 Кримінального процесуального кодексу). 

Під час злочину чи одразу після нього затримати людину може будь-хто, але мусить негайно передати її поліції або повідомити, де вона.

На думку юристки, коли цей момент минув, затримати особу без рішення суду вже не можна. Пізніше затримання без ухвали закон дозволяє лише для вузького кола злочинів, наприклад корупційних.

А за умисні легкі тілесні ушкодження (стаття 125 Кримінального кодексу) позбавлення волі не передбачене. 

Тож обмежити свободу підозрюваного може тільки слідчий суддя, коли обирає запобіжний захід на клопотання слідчого чи прокурора. Для цього потрібні обґрунтована підозра і ризики, наприклад, що людина вчинить нове правопорушення (статті 176 і 177 КПК). 

Єлизавета Середіна зазначає, що психічний розлад може свідчити про такий ризик.

Госпіталізація без згоди: спершу лікарі, потім суд

Як пояснює речниця Управління патрульної поліції в Рівненській області Іванна Лойко, якщо людина своїми діями загрожує собі чи іншим, поліцейські можуть застосувати кайданки та інші спецзасоби (стаття 45 закону «Про Національну поліцію»). 

Якщо загроза виникає під час огляду чи перевезення пацієнта, патрульні супроводжують бригаду швидкої. 

Ухвалити ж рішення про примусову госпіталізацію поліцейський не може.

Лікар-психіатр Євген Скрипник пояснює, що лікувати людину без її згоди можна, якщо через психічний розлад вона становить безпосередню загрозу собі чи іншим або не здатна сама забезпечити свої базові потреби.

За словами лікаря-психіатра Євгена Скрипника, лікувати людину без її згоди можна лише тоді, коли через психічний розлад вона становить безпосередню загрозу собі чи іншим. Фото з особистої фейсбук-сторінки Євгена Скрипника

У такому разі рішення ухвалює не поліція і не родичі, а лікарі, яких потім перевіряє суд. Порядок такий (статті 340–342 Цивільного процесуального кодексу):

  • Лікар-психіатр вирішує госпіталізувати людину, а комісія лікарів-психіатрів підтримує це рішення.
  • Протягом 24 годин заклад, в який госпіталізували пацієнта, подає заяву до суду про примусову госпіталізацію.
  • Суд розглядає заяву протягом 24 годин. На засіданні мають бути прокурор, лікар-психіатр і адвокат чи законний представник людини.
  • Рішення суду виконують негайно, навіть якщо його оскаржують.

Викликати лікаря-психіатра можуть родичі, лікар будь-якої спеціальності та навіть сусіди. 

Інший шлях — через кримінальну справу

Якщо людина вчинила суспільно небезпечне діяння, суд може призначити їй примусові заходи медичного характеру: від примусової амбулаторної допомоги до госпіталізації із суворим наглядом (статті 92 і 94 Кримінального кодексу). Це можливо, якщо суд визнає її неосудною або обмежено осудною, тобто такою, що не могла повною мірою усвідомлювати свої дії чи керувати ними.

Юристка Єлизавета Середіна наголошує, що на етапі досудового розслідування говорити про такі заходи ще зарано: їх може призначити лише суд, коли розглядатиме справу.

Лікар-психіатр: більшість людей із психічними розладами не є агресивними

Окремого протоколу для таких випадків, як подія на Княгині Ольги, немає, каже лікар-психіатр Євген Скрипник. Агресія може бути проявом загострення різних станів — від шизофренії до біполярного розладу, і більшість людей із психічними розладами не є агресивними.

— Диспансерного обліку лікаря-психіатра немає ще з 2019 року. Якщо раніше ми ходили по квартирах та відвідували пацієнтів, то зараз такого немає, — каже Євген Скрипник.

За його словами, людина з психічним розладом має такі самі цивільні права, як інші, і може жити вдома. Після виписки зі стаціонару вона не зобов’язана відвідувати лікаря — це її добровільне рішення. Якщо вдома людина перестає приймати ліки, хвороба часто загострюється.

Лікар відповідає за бездіяльність лише тоді, коли до нього офіційно звернулися із заявою про погіршення стану пацієнта, а він нічого не зробив.

Юристка підтверджує: повнолітня людина, яка усвідомлює свої дії й може ними керувати, має право відмовитися від лікування (стаття 43 закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я»).

Родичі не зобов’язані лікувати дорослого, опікун — так

Юристка Єлизавета Середіна пояснює, що закон не покладає на родичів обов’язку лікувати повнолітню дієздатну людину чи наглядати за нею. Є лише обов’язок утримувати матеріально: батьки мають утримувати повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують допомоги, якщо можуть її надати (стаття 198 Сімейного кодексу).

Інша ситуація — коли суд визнав людину недієздатною. Тоді над нею встановлюють опіку. Опікун зобов’язаний дбати про побутові умови, догляд і лікування підопічного та відповідає за шкоду, яку той завдав (статті 41, 67 і 1184 Цивільного кодексу).

Звернутися до суду, щоб обмежити дієздатність людини, можуть члени її сім’ї, орган опіки та піклування або психіатричний заклад (стаття 296 Цивільного процесуального кодексу).

У поліції також радять звертатися до органів опіки та піклування в ситуаціях, коли родичі або опікуни не виконують своїх обов’язків. За словами Іванни Лойко, саме ці органи, а не поліція, вирішують питання догляду за людиною та відповідальності опікунів і родичів. Якщо ж у діях родичів є ознаки правопорушення, поліція реагує в межах своїх повноважень.

Що можуть зробити потерпілі та сусіди

Юристка радить такі кроки тим, хто боїться, що напад повториться.

Якщо загроза є зараз — телефонувати 102 і 103. Поліція зафіксує обставини, складе протокол огляду місця події, а ці документи знадобляться згодом.

Подати заяву до лікаря-психіатра про огляд без згоди. Звернутися можуть не лише родичі, а й лікар будь-якої спеціальності та інші люди, зокрема сусіди (стаття 11 закону «Про психіатричну допомогу»). Заяву подають письмово: описують, що саме людина робить і що вона відмовляється йти до лікаря. Якщо небезпека безпосередня, заява може бути усною, тоді психіатр вирішує сам і оглядає людину негайно. В інших випадках психіатр звертається до суду, який розглядає заяву протягом трьох днів. За свідомо неправдиві відомості в заяві передбачена відповідальність.

У Рівному письмову заяву подають до амбулаторно-поліклінічного відділення КП «Рівненський обласний центр психічного здоров’я» (м. Рівне, вул. Дубенська, 64; телефон реєстратури: +38 (0362) 63-45-82). У разі безпосередньої небезпеки усну заяву приймає черговий лікар-психіатр цілодобового приймального відділення за цією ж адресою або через службу екстреної медичної допомоги (103).

Брати активну участь у кримінальному провадженні. Потерпіла сторона може ознайомлюватися з матеріалами, подавати докази й клопотання про слідчі дії.

Подати цивільний позов про відшкодування шкоди — окремо або в межах кримінального провадження.

Звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання. Можна попросити обстежити умови, у яких живе людина, з’ясувати, чи потрібні їй соціальні послуги, або ініціювати звернення до суду щодо її дієздатності.


Підписуйтесь на канали «Міста для людей» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

«Мені нікуди було діватись»: що розповідають рівняни про водіння блогерки Яни після ДТП на Соборній

Здолбунівчанка Яна Чайка (Шишко) стала відомою в соцмережах через власний контент, на якому демонструвала ризиковані маневри під час автомобільної їзди, порушення ПДР та зухвалу поведінку за кермом. Колаж Владислава Мартинчука на основі скринів з відео

Після появи відео з ДТП, яка трапилась на вулиці Соборній у Рівному 13 серпня, коментарі у соцмережах наповнилися скаргами на водійку Яну. Це рівнянка, відома тим, що кермувала автомобілем з номерним знаком «Яна», а також контентом у власних соцмережах, в якому неодноразово користувачі виявляли порушення правил дорожнього руху (ПДР).

Для багатьох ця ДТП стала лише черговим приводом згадати те, що обговорюють давно: у соцмережах люди описують небезпечні обгони та різкі маневри Яни, які вони бачили на дорогах міста. 

«Місто для людей» намагалось з’ясувати, хто ж така «Яна», звідки така бурхлива реакція на неї серед місцевих жителів та чи контролює таку поведінку на дорогах рівненська поліція.

 «О, знову Яна»

13 серпня на Соборній сталася ДТП за участю кількох автомобілів. Серед них — «Volkswagen Passat», яким керувала Яна.

Один з учасників ДТП, водій ауді Микола, який не назвав своє прізвище, каже, що їхав своєю смугою вгору Соборною. Попереду рухався «Лексус». За словами чоловіка, автомобіль почав різко змінювати напрямок і гальмувати:

«Я їхав у своїй смузі, під гору, як тут на зустрічну смугу вискакує «Лексус». Не повністю виїхав, але різко звернув».

Після цього, за його словами, пасат Яни врізався у задню праву частину «Лексуса», а потім виїхав на зустрічну смугу — просто назустріч «Ауді».

«Все відбулось дуже швидко», — розповідає чоловік і додає, що після зіткнення його оглядали медики.

«Яні було не до мене, вона була дуже зайнята зйомками з іншим учасником ДТП», — каже Микола.

Наслідки ДТП 13 серпня по Соборній. Скрин з відео користувача Atovikup_rivne

Інший учасник аварії, водій «Лексуса» Юрій (теж не назвав своє прізвище), описує ситуацію для «Міста для людей» дещо інакше.

За його словами, він їхав у напрямку пивзаводу, коли «Мітсубісі» почав зміщуватися в його бік. Він загальмував. У цей момент, каже чоловік, «Ауді» частково виїхала на зустрічну смугу. Після гальмування в його автомобіль позаду врізався «Пасат» Яни:

«Для того, щоб уникнути зіткнення, я почав гальмувати, і ззаду мене доганяє уже водійка «Пасата», бʼється мені в задній бампер і вилітає на зустрічку — лоб у лоб з “Ауді”».

Водій лексуса Юрій не вважає, що ДТП має лише одного винуватця:

«Саме в цій ситуації не скажу, що це повністю чиясь вина. Саме тут це сукупність факторів, які повпливали на подальший розвиток подій».

Водночас він говорить, що якби «Пасат» дотримувався дистанції, це могло б запобігти зіткненню.

Юрій також зазначає, що до ДТП з водійкою «Пасата» знайомий не був, дізнався більше про Яну лише після того, як опублікував відео з нею.

Відео: спільнота «Твоє Рівне», користувач Atovikup_rivne

За його словами, у коментарях люди почали писати, що впізнали водійку, та згадувати інші випадки:

«Побачити, що вона витворяла на дорозі, то це, звісно, жахливо. Тут питань немає, тобто вона реально створює багато аварійних ситуацій», — каже Юрій.

«Мені довелося на узбіччя зіскочити»

Після автопригоди та нової хвилі хейту у свою сторону Яна видалила зі своїх соцмереж відео, на яких були порушення ПДР. Проте побачити їх ще можна у скаргах на жінку у Treads. 

Оформлення європротоколу після ДТП 13 серпня по Соборній. Скрин з відео користувача Atovikup_rivne

Після ДТП у Threads та Instagram почали з’являтися коментарі не лише про саме зіткнення. Користувачі пригадували інші ситуації з Яною на дорозі та називали її манеру водіння небезпечною.

Одні писали про обгони та виїзди на зустрічну смугу. Ще хтось розповідав, що через її маневри змушений був різко змінювати напрямок руху.

Частина користувачів публікувала відео своїх епізодів, інші описували їх словами.

Водій Артем, який не назвав своє прізвище, «Місту для людей» розповів і про власний досвід з водійкою Яною на дорозі: 

«Рухався по Чорновола у сторону Нового Двору, підіймався на гірку, коли вона вилетіла на зустрічну смугу для обгону, хоча не встигала. І через те, що у мене в авто була дитина, мені довелося на узбіччя зіскочити».

Після цього випадку, каже Артем, він запам’ятав автомобіль та водійку.

Хто така Яна

Водійка Яна, як ми з’ясували, — це здолбунівчанка Яна Чайка (Шишко), яка, судячи з фото та відео з соцмереж, разом із сестрою відкрила перукарню «Яна та Влада» на вулиці Кулика і Гудачека у Рівному. ФОП з відповідним КВЕДом зареєстрований на сестру Владиславу.

Яна Чайка (Шишко). Фото з особистої сторінки у TikTok

Журналістка «Міста» завітала у салон до Яни. Ми запропонували прокоментувати їй критику щодо неї, зокрема розповіді про небезпечні обгони та виїзди на зустрічну. Однак дівчина надавати будь-які коментарі відмовилась.

Перукарня «Яна та Влада». Фото Марії Бондар

На запитання, чи вважає Яна себе хорошою водійкою, відповіді ми також не отримали.

Додамо, що одному з відео з ДТП на Соборній Яна розповідала що якраз їхала продавати свій «Volkswagen Passat». На ще одному зазначала, що нове авто вже чекає на неї у дворі, згодом і це привернуло увагу соцмереж.

Втім, за даними з електронного «Кабінету водія», станом на 11 жовтня у Яни був лише «Volkswagen Passat» 2013 року, зареєстрований на неї у 2025-му.

«Перед законом всі рівні»

У патрульній поліції Рівненщини кажуть, що моніторять відкриті джерела та соціальні мережі. Якщо знаходять відео із можливим порушенням ПДР, намагаються встановити водія та обставини події.

За наявності законних підстав порушника можуть притягнути до відповідальності.

Водночас кожне відео, за словами правоохоронців, потребує окремого опрацювання та перевірки.

— Зауважу, що перед законом усі рівні. Якщо водій порушує ПДР, він має відповідати за своє порушення у встановленому законодавством порядку. Хочемо вкотре нагадати всім водіям: дорога — не місце для демонстрації навичок чи експериментів.

Закликаємо водіїв Рівненщини неухильно дотримуватися ПДР та пам’ятати, що за кермом кожен відповідає не лише за себе, а й за безпеку інших учасників дорожнього руху. Перевищення швидкості, небезпечні маневри, ігнорування сигналів світлофора чи інших вимог ПДР можуть мати серйозні наслідки. Безпека на дорозі — це спільна відповідальність усіх учасників дорожнього руху, — наголошує речниця Управління патрульної поліції в Рівненській області Іванна Лойко.

Водночас Іванна Лойко відмовилася відповідати на наші запитання, чи притягували Яну Чайку за порушення ПДР, які вона показувала, зокрема, на відео на своїх сторінках у соцмережах. Речниця зазначила, що це персональна інформація. 

Про ДТП на Соборній поліція повідомила лише те, що водії дійшли згоди оформити її за європротоколом.

Суди тричі штрафували Яну за порушення ПДР

У реєстрі судових рішень ми знайшли три постанови про притягнення Яни Чайки до адміністративної відповідальності за ДТП. 

У серпні 2024 року Дубенський міськрайонний суд визнав її винною у ДТП на трасі Київ–Чоп. За матеріалами справи, водійка «Volkswagen Passat» не стежила за дорожньою обстановкою, не обрала безпечної швидкості та не дотрималася дистанції. Унаслідок зіткнення пошкоджень зазнали три автомобілі. Суд призначив їй штраф у розмірі 850 гривень.

У січні 2025 року Рівненський міський суд визнав її винною в іншій ДТП — на вулиці Київській у Рівному. Суд встановив, що водійка не дотрималася безпечної дистанції та допустила зіткнення з авто, яке рухалося попереду. За це їй знову призначили 850 гривень штрафу.

У жовтні 2025 року той самий суд розглянув ще одну справу — ДТП на вулиці Степана Бандери в Рівному. За матеріалами постанови, водійка не стежила за дорожньою обстановкою та не дотрималася безпечного бокового інтервалу, через що її авто зіткнулося з іншим. Суд вчергове призначив штраф у розмірі 850 гривень.

У всіх трьох випадках суди кваліфікували порушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення — порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. 

Окрім цього, на аналітичній платформі «YouControl» є згадки про виконавчі провадження щодо Яни Чайки, зокрема щодо стягнення штрафів за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Серед них є провадження, відкриті в жовтні 2024-го, липні 2025-го та січні 2026 року. Їхній статус у сервісі зазначений як «Завершено».

На Рівненщині — майже 10 ДТП щодня

За січень–серпень 2026 року на Рівненщині зареєстрували 2 тисячі 346 ДТП. Це в середньому близько 10 ДТП щодня. Для порівняння, за такий самий період 2025 року їх було 2 тисячі 493, тобто цьогоріч кількість зменшилася на 147 випадків або майже 6%.

За вісім місяців 2026-го у ДТП отримали травми 526 людей. Торік — 594 людини, на 11% більше. Загинула цього року 71 людина — проти 70 за аналогічний період 2025 року.

Окремо поліція фіксує 223 ДТП за участю нетверезих водіїв. У 123 ДТП постраждали діти: 8 загинули, 137 отримали травми. Ще 91 ДТП була з пішоходами — загинули 11 людей, 86 отримали травми.

Серед основних причин ДТП із постраждалими поліція називає перевищення швидкості, недотримання безпечної дистанції та інтервалу, порушення правил перестроювання, проїзду перехресть і руху заднім ходом.

Скандали з українськими блогерами: нічна їзда, ДТП та порушення правил

В Україні вже були випадки, коли поведінка блогерів за кермом або їхній автомобільний контент ставав причиною суспільного резонансу.

Сімбочка — дитина без автокрісла. Українська блогерка Сімбочка опублікувала відео нічної поїздки, на якому її малолітня донька перебувала на задньому сидінні без автокрісла. Після критики блогерка пояснила, що родина їхала з Одеси до Києва близько шести годин, а дитина втомилася від автокрісла.

Вона також зазначила, що намагалася встигнути додому до комендантської години. Раніше того ж року блогерка розповідала, що потрапила у ДТП на квадроциклі.

Анастасія Чуйко («Мамасіта») — 15-річний за кермом. У липні 2025 року в Кам’янському Дніпропетровської області блогерка Анастасія Чуйко дозволила 15-річному хрещенику керувати автомобілем уночі.

За даними поліції, автомобіль зупинили близько 3:30, а поруч із неповнолітнім перебувала сама власниця авто. Поліцейські склали на неї два протоколи — за керування у стані сп’яніння та передачу керування особі, яка не має права керувати транспортом.

Анна Краснова — нічні поїздки Києвом. Ще один приклад — київська блогерка Анна Краснова, яка публікувала відео нічних поїздок столицею під час комендантської години.

В одному з таких випадків вона заявляла, що чоловік, з яким перебувала в автомобілі, мав спеціальну перепустку. Видання «Big Kyiv» зазначало, що це вже не перша її публічна історія з нічними поїздками містом. 

ДТП з Машею Тишиною та її компанією. У 2022 році резонанс отримала ДТП у Києві: автомобіль «Porsche» збив чоловіка, який їхав на моноколесі. За даними ТСН, автомобіль рухався зі швидкістю близько 120 км/год за дозволених 50 км/год. Після ДТП учасники поїхали з місця події. Поліція згодом встановила автомобіль і потерпілого. 

У кожній із цих історій деталі різні, проте спільним є те, що автомобільна поведінка блогерів швидко виходить за межі їхніх сторінок і стає предметом публічного обговорення. 

Наведені історії — про конкретних людей і не свідчать, що небезпечне водіння більш характерне для жінок.

Дослідження показують радше протилежне: за даними американського Страхового інституту безпеки на автошляхах (IIHS), у 2022 році у США чоловіки-водії потрапляли в смертельні ДТП на 48% частіше, ніж жінки, у перерахунку на однаковий пробіг. Також чоловіки частіше перевищують швидкість, кермують напідпитку та не пристібаються.

Речниця Управління патрульної поліції в Рівненській області Іванна Лойко наголошує, що романтизація порушень ПДР не сприяє формуванню відповідальної культури поведінки на дорозі.

Кожен водій має усвідомлювати: його дії за кермом можуть мати реальні наслідки, а не лише збирати реакції в інтернеті,
— зазначає Іванна Лойко.

Вона закликає водіїв не перетворювати порушення ПДР на спосіб привернення уваги в соціальних мережах, а користувачів — критично ставитися до подібних відео та не сприймати небезпечну поведінку за кермом як приклад для наслідування.


«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693