«Госпаді памілуй» в центрі міста: рівняни вимагають вимкнути колонки «московської церкви»

Сотні мешканців Рівного виступають проти того, щоб у місті лунали звуки церковних служб УПЦ (МП). Фото літургії парафіян УПЦ (МП) у нижньому храмі Свято-Воскресенського собору. Джерело: фото із сайту rivne.church.ua

«Я от не розумію, чому я змушена чути як правиться у московській церкві? Чому мене катують цими звуками з колонок без моєї згоди в центрі міста на заході України?». Написала в своєму дописі у фейсбуці рівненська журналістка Інна Білецька.

Пост стосується того, що в центрі міста, біля Свято-Воскресенського собору, з колонок лунають звуки служби парафіян УПЦ (МП). Їхня церква знаходиться у нижньому храмі собору.

Через декілька днів журналіст «Рівне онлайн» Максим Коломис створив петицію щодо заборони УПЦ (МП) використовувати звукопідсилювальну апаратуру під час служінь у Рівненській громаді.

Менш ніж за добу петиція набрала потрібну кількість голосів. Рівненська міська рада має відповісти на петицію не пізніше пʼятого квітня.

«Слухати як моляться московському богу»

15 березня шефредакторка редакції розслідувань Суспільного мовника, рівнянка Інна Білецька у своєму фейсбуці опублікувала відео з центру Рівного. На відео – Свято-Воскресенський собор, біля якого стояла колонка, з якої лунали звуки служби парафіян УПЦ (МП).

«Мало того, що я змушена миритися з присутністю московських попів і прихожан поряд з собою, то мене ще й змушують слухати як вони моляться своєму московському богу», – написала Інна Білецька.

Вона додала, що її травмують та лякають ці звуки.

Чоловік Інни Білецької – ветеран російсько-української війни. Фото надала Інна Білецька

Пост набрав понад 55 тисяч переглядів і створив дискусію як за так і проти звуків з УПЦ (МП).

Заборона на використання колонок

19 березня журналіст Максим Коломис створив петицію щодо заборони УПЦ (МП) використовувати звукопідсилювальну апаратуру під час служінь у Рівненський громаді.

«Неодноразово траплялися випадки, коли російськомовний спів доводиться слухати під час загальнонаціональної хвилини мовчання. Він долинає навіть до Майдану Незалежності, де розташовані портрети Героїв, полеглих у російсько-українській війні, підтримуваній державою-агресором, з якою УПЦ (МП) і досі не розірвала канонічної єдності», – звертає увагу в петиції Максим Коломис.

Журналіст також послався на Закон України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», який забороняє діяльність церковних організацій, афілійованих з російською православною церквою.

Додав, що 10 квітня 2023 року Рівненська обласна рада одностайно проголосувала за заборону діяльності УПЦ (МП) на території області, а Рівненська міська рада припинила право користування земельними ділянками, які використовує УПЦ (МП).

«Рівненські військові захищають наш спокій на передовій російсько-української війни. Наш обов’язок захистити їх душевний спокій під час відпусток та реабілітації. Наші Герої мають право не псувати собі нерви у час, який проводять з родинами», – такими словами Максим Коломис завершив свою петицію.

Менш ніж за добу ця пропозиція набрала потрібних 250 голосів. 

Станом на 23 березня понад 320 голосів підтримало ініціативу. Скриншот з сайту petition.e-dem.ua

Рівненська міська рада тепер має оприлюднити свою відповідь до пʼятого квітня.


388 церков «з російським слідом» досі функціонують на Рівненщині

Корецький монастир в канонічному плані підпорядковується напряму московському патріарху Кирилу та не є частиною УПЦ (МП). Суспільне Рівне

Загалом по Україні продовжують працювати майже 8 тисяч російських церков. 

Нагадаємо, у 2024-му в Україні набув чинності закон, який заборонив роботу релігійних установ зі зв’язками із росією. Однак наразі наявно лише 2 судові процеси по таких релігійним установам — й ті далекі від розв’язки.

Про це йдеться у аналізі від аналітичної системи Opendatabot.

8 тисяч 782 церкви Московського патріархату діяли в Україні на початок повномасштабної. 

За майже чотири роки війни 934 релігійні громади офіційно перейшли до Православної церкви України. Тож наразі церков зі зв’язками з країною-агресором залишилось 7 тисяч 826. 

Водночас у ПЦУ зазначають, що наразі в їх підпорядкуванні знаходиться близько 9 тисяч релігійних громад.

Слідкувати за змінами можна на сторінці про церкви російського патріархату. Там можна подивитись перелік релігійних громад у своєму регіоні, їх митрополію та знайти церкву, яка відповідає вашим релігійним та громадянським переконанням. 

Найбільше церков із російським слідом зосереджено на Дніпропетровщині (522), Вінниччині (495) та Закарпатті (487).

Наразі лише 18 релігійних установ з майже 8 тисяч відкрито показують свої зв’язки. Торік таких громад було більше, втім 3 з них приєдналися до ПЦУ, а одна, за даними з реєстрів, припинила свою діяльність.

Православна Церква України зростає поступово та динамічно. Хоча процес доєднання громад відбувається хвилеподібно, але він упродовж всього часу від отримання Томосу – не зупиняється. З початку повномасштабної війни Православна Церква Московського патріархату суттєво втратила свої позиції в Україні. Понад 5000 релігійних громад вийшли з-під її контролю. За цей час близько 2000 громад добровільно доєдналися до Православної Церкви України.
Представник пресслужби ПЦУ – протоієрей Михайло Омельян

23 вересня 2024 року набув чинності Закон України “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”. Він забороняє на території України діяльність релігійних організацій, які належать або мають ознаки зв’язку з Московським патріархатом. У законодавстві чітко визначено, за якими ознаками можна встановити таку приналежність, а також прописано процедуру її виявлення. Спеціальна комісія отримала право звертатися до суду, щоб припинити діяльність організацій, щодо яких ці зв’язки доведені.

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) уже запустила перші юридичні процедури за новим Законом.

Розпочався суд про припинення діяльності Київської митрополії УПЦ та передачу її майна й активів. Наразі справа знаходиться у суді.

Також оприлюднили припис щодо Корецького жіночого монастиря на Рівненщині, який має ознаки належності до МП.