13 травня на Театральній площі у Рівному планували провести акцію протесту проти законопроєкту №15150, яким хочуть затвердити новий Цивільний кодекс України. Документ уже став скандальним через низку його положень.
Резонанс у суспільстві викликали і норми про те, що чоловіки зможуть вимагати повернення дівочого прізвища дружини через нібито її «аморальні вчинки», а батько дитини — не платити аліменти, якщо матір заробляє більше за нього. Узаконити хочуть і так зване «право на забуття». Відповідно до нього, особа зможе вимагати видалити інформацію про себе з пошукових систем та баз даних не лише якщо вона недостовірна, а й якщо вона просто «втратила суспільний інтерес». Це створює ідеальний інструмент для зловживань, — стверджують експерти.
Через це в різних містах України почали проходити масштабні акції протесту. Наприклад, у Луцьку такий захід нещодавно зібрав близько сотні людей.
Подібний мітинг вчора намагалися провести й у Рівному. Але все пішло не так…
День проведення акції, 13 травня, припав на масштабну атаку по містах України. У Рівному в цей день постійно лунала тривога. Тривала вона й близько 18:30 — це час, на який призначили мітинг. Попри це, того вечора на Театральній площі все ж таки чергувала поліція. Помітили ми і кількох сторонніх чоловіків у цивільному.
Незважаючи на все, до площі прийшли з плакатом хлопець та дівчина. Правоохоронці одразу їх «зустріли» та стали доводити: проводити акцію під час тривоги не можна, а сам цей захід — неузгоджений.
— На території Рівненської області діє порядок проведення масових заходів в умовах воєнного стану. Будь-які акції протесту мають погоджуватися з органами місцевого самоврядування. Організатор має подати повідомлення не пізніше ніж за п’ять днів, — казала жінка у формі.
Це начальниця сектору публічного порядку відділу взаємодії з громадами Рівненського районного управління поліції Надія Юрчук.
— Теоретично, якби у нас не було воєнного стану, ви могли б вийти з плакатом і постояти. Але зараз діє окремий порядок, — наполягала поліцейська.
Згодом на площі з’явилася й організаторка акції. Розповідати про заборони Надія Юрчук почала і їй.
Організаторка ж стала пояснювати: лист з проханням погодити протест відправили до міської ради ще у четвер увечері (7 травня. – Авт.). У п’ятницю їй повідомили про отримання звернення. І лише у понеділок міськрада пояснила, що заяву потрібно подавати не пізніше ніж за п’ять робочих днів до акції.
— Але прямої заборони там немає, — казала жінка та показувала поліцейським відповідь міської ради.
Зрештою охочі взяти участь у протесті залишилися на площі.
Хто прийшов на акцію — взяв із собою «картонку». На цих саморобних «табличках» організаторка маркерами писала гасла проти законопроєкту. Мітингувальники ж почали обговорювати найбільш вражаючі «ініціативи» народних депутатів.
— Право має бути чітко визначене, інакше його неможливо застосовувати, — казав один з учасників, говорячи про норму «boni mores». Тобто про так звану доброзвичайність, яку народні депутати хочуть бачити у Цивільному кодексі.
Проте згодом розмова звелася до самої акції. Люди почали жартувати, що чекали на «Майдан» номер два і поліцію з щитами. А вийшло, що після її початку на площі стоять лише кілька людей із плакатами. Решта — це поліція.
Через пів години від початку акції з’явилося повідомлення про загрозу ракетних ударів. Поліцейські почали прохати мітингувальників пройти в укриття.
— Шановні, зараз вилетіли «Кинджали». Ідемо в укриття, — закликала людей Надія Юрчук.
Але згодом тривога завершилася, і люди почали повертатися на Театральну площу.
Цього разу, на додачу до плакатів, учасники акції вирішили дістали ЛГБТ-прапор. Проте стояли з ним уже мовчки, не вигукуючи гасел і не організовуючи ходу.
Підбадьорити мітингувальників, вочевидь, хотіли музикою та промовами.
Для цього організаторка заходу дістала різну апаратуру. Проте близько 19:42 знову почалася тривога, і жінці довелося згортати все назад.
На цьому акція фактично й завершилася. Тепер організатори планують провести нову — орієнтовно 20-го травня.
Нагадаємо: проєкт нового Цивільного кодексу України, проти якого наразі мітингують, уже пройшов перше читання у Верховній Раді. Зокрема, його зареєстрували лише 9 квітня 2026 року, а вже 28-го парламент розглянув документ та прийняв за основу.
