Кіоски біля «Сільпо» – це 10 тимчасових споруд, які поставили в сквері, у незаконний спосіб перетворилися на 14 об’єктів нерухомості загальною площею 249,7 квадратів. Колаж – «Четверта влада»
РЕпублікація матеріалу «Четвертої влади» від 24 березня 2023 року
Кіоски на вулиці Київській у Рівному, навпроти «Сільпо», які мали бути тимчасовими спорудами, зареєстрували як нерухомість, яка належить підприємцю Олександру Сачевчичу. Сталося це у вересні 2022 року. Згідно з витягом з реєстру прав на нерухоме майно, нині у власності підприємця – 14 торгово-офісних приміщень загальною площею 249,7 квадратів.
Раніше Сачевчич запевняв, що його споруди – тимчасові. Адже саме на встановлення тимчасових споруд він отримав дозвіл від на той час заступника начальника управління містобудування та архітектури Андрія Юркова.
Згідно із законодавством, тимчасові споруди не можуть бути нерухомістю. Однак з підтримкою державної реєстраторки з Корнина підприємець зробив крок до подальшої схеми захоплення землі громади: отримав документ про те, що кіоски – це буцімто нерухомість.
Розповідаємо, що можна ще зробити, щоб міська громада отримала шанс повернути землю у своє управління.
Чи можна кіоски реєструвати як нерухомість
Про те, що кіоски зареєстрували як нерухомість, «Четвертій владі» розповів депутат Рівнеради Святослав Клічук, який давно відстежує цю тему і намагався зупинити спробу захоплення комунальної землі. Перетворення кіосків на нерухоме майно він побачив у витягу, який взяв щодо майна підприємця Сачевчича.
Ось як виглядає у витягу реєстрація одного з кіосків:
На Київській, поблизу «Сільпо», зареєстрували 14 подібних «об’єктів нерухомості»
Решта схожих споруд зареєстровані за схожими адресами:
14 схожих адрес на кіоски як на нерухомість
Звідки взялися ці адреси – поки що невідомо. Адже, за інформацією керівника відділу генплану Управління архітектури та містобудування Рівного Андрія Шевчука, управління не присвоювало цих адрес. Хоч саме це управління має такі повноваження.
Тож хоча чіткої локації цих адрес на карті немає, однак Київська 77 знаходиться біля «Сільпо», тож робимо висновок що ці адреси якимось чином зареєстрували саме за згаданими кіосками.
10 тимчасових споруд, які поставили в сквері, у незаконний спосіб перетворилися на 14 об’єктів нерухомості
Ця реєстрація є незаконною, робить висновок фахівець, до якого «Четверта влада» звернулася за консультацією.
– Тимчасові споруди за визначенням не є нерухомістю і реєстрація прав власності в державному реєстрі за законодавством неможлива теоретично, бо це [відбувається] лише для нерухомого майна – каже експерт із земельного законодавства Георгій Могильний.
Додає: для того, щоб «законно зареєструвати подібні об’єкти, потрібні документи про введення їх в експлуатацію».
– Є пряма норма закону, що право може набуватись для об’єктів, що мають бути введені в експлуатацію лише після отримання документу про готовність до експлуатації. Тобто мали бути документи на землю (в оренді, власності) під забудову, [внесені] документи в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва про готовність до експлуатації об’єктів. Технічний паспорт вже вторинний, він подається в процесі при реєстрації, – пояснює експерт.
Депутат Рівнеради Святослав Клічук каже, що Олександру Сачевчичу землю під будівництво не виділяли.
– Такого документа в Сачевчича немає, бути не може, тому що це земля – міста і він не отримував ніяких на неї прав користування чи оренди, чи будь-чого. Він або підробив це, або не знаю, які документи він подав, – зазначає депутат.
Поговорити з підприємцем, як та основі яких документів кіоски зареєстрували нерухомістю, «Четвертій владі» не вдалося. Почувши наше питання, він пообіцяв зателефонувати «в кінці дня», не зателефонував. А наступного дня слухавки від журналістки вже не взяв.
Не поговорили ми і з реєстраторкою у Корнинській сільській раді Анастасією Левандовською, яка зареєструвала це право: номер, що ми знайшли, виявився недісним.
Натомість Георгій Могильний каже, що дії державного реєстратора має досліджувати антирейдерська комісія при Мін’юсті. І «місцева влада має туди звернутися з вимогою скасувати незаконну реєстрацію прав на нерухомість».
– Ця комісія досить швидко розглядає питання. Проблема в чому? Якщо почнеться судовий спір: чи то прокуратура, чи то місцева захоче подати в суд, вони вже не зможуть звернутися в антирейдерську комісію і швидко вирішити питання, – пояснює експерт.
Бізнес підприємця Сачевчича на захопленій землі міста, без сплати за оренду землі, процвітає завдяки сприянню у місцевій владі
Як влада сприяла або бездіяла у питані захоплення скверу
Будівництво кіосків напроти «Сільпо» одразу почалося зі скандалів. Адже замість тимчасових споруд, які мали бути без фундаменту, підприємець фактично почав зводити капітальні. Сам Сачевчич наявність фундаменту заперечував і запевняв, що споруди – тимчасові.
Так само зробили офіційний висновок, що споруди тимчасові, і посадовці Управління державного архітектурного-будівельного контролю Рівненської міської ради, опираючись на висновок експертизи, яку самі й замовили.
Міська влада могла перешкодити Сачевчичу будуватися: підприємець почав зводити кіоски пізніше, ніж мав це зробити. Та й почав влаштувати не 10 «тимчасових споруд», на які отримав дозвіл, а 14.
Однак головний архітектор Рівного Дмитро Котляров не поспішав скасовувати дозвільну документацію підприємцю. А коли це зробив – на вимогу рішення Рівнеради – суд відновив дозвіл. Один з аргументів – його скасували неправильно.
Ще один метод захисту землі від майбутньої забудови пропонували депутати від «Голосу». Вони наполягали, що ділянку міг би також захистити статус скверу. Проте Рівненський міський трест зеленого господарства не поспішав звертатися у Рівнераду з відповідною заявою.
А згодом ми знайшли давні політичні зв’язки підприємця з керівником тресту Ігорем Романчуком. Захищав це захоплення землі і телеканал місцевого забудовника Романа Куриса.
Молоді дерева на Шухевича, що постраждали від посухи та невідповідного догляду. Колаж Владислава Мартинчука на основі фото Марії Бондар
Посаджені вздовж вулиці Шухевича ще у 2019 році дерева цього літа практично «вмерли». Скарги на стан дерев комунальники отримали ще на початку літа, однак ситуацію це не покращило.
Що зробили і не зробили рівненські комунальники, чи лише посуха винна у стані дерев і чи можна було уникнути цього раніше – читайте далі у матеріалі.
«Звертався до Тресту ще на початку літа»
Про стан дерев на вулиці Шухевича рівнянин Віктор (прізвище чоловік просив не називати) написав у місцевій фейсбук-спільноті ще 17 червня. Тоді він опублікував фотографії молодих дерев із побурілим листям і позначив у дописі КП «Рівненський міський трест зеленого господарства» та Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради.
«До осені ще далеко, але вже ось так виглядає з десяток молодих дерев на вулиці Шухевича. Причина проста — вони посохли, бо нема належного догляду і поливу»,
— написав Віктор у фейсбук-спільноті
Стан дерев на Шухевича станом на 17 червня 2026 року. Фото рівнянина Віктора (Mykyta Ant)
За його словами, проблема з деревами не виникла раптово.
Чоловік розповів, що щодня ходить цією вулицею на роботу і пам’ятає її реконструкцію та висадку дерев у 2019-му.
«Про них зовсім не дбали. Просто втикнули і ніяк не доглядали», – переконує рівнянин.
Капітальний ремонт Шухевича за понад 27 мільйонів гривень розпочали у 2017 році. Ділянку від вулиці Богоявленської до Князя Володимира ремонтувала компанія «Будальянс груп», а безпосередньо висадкою дерев займався Трест зеленого господарства.
Рівнянин Віктор розповідає, що неодноразово звертався до Тресту щодо цих дерев.
«Була вже один раз посуха років з чотири тому. Я теж їм писав. Тоді вони зреагували, зробили лунки навколо дерев і декілька разів полили», – розповідає чоловік.
Цього літа, за його словами, дерева почали сохнути приблизно на початку літа.
«Але замість того, щоб полити їх ще в спеку, там покосили траву. Тобто зробили там пустелю, і це ще посилило посуху»,
– обурюється Віктор.
«Роботи виконані», але дерева продовжили сохнути
У серпні Віктор ще раз звернувся до комунальників — вже через міську гарячу лінію. У зверненні йшлося про насадження поблизу магазину «Траш» та потребу їхнього поливу.
У відповідь, за словами автора звернення, він отримав лише два слова: «Роботи виконано».
Чоловік стверджує, що жодних робіт, які могли б врятувати дерева, він не побачив.
Що каже Трест
У відповіді на наш запит Рівненський міський трест зеленого господарства вказав, що після висаджування за деревами доглядали: їх поливали, розпушували ґрунт і мульчували. Санітарно-формувальну обрізку проводили за потреби.
Окремо зазначив, що догляд за деревами здійснювали відповідно до технологічних карт. А саджанці, які не прижилися або постраждали через аномальні температури, пошкодження чи інші чинники, після обстеження працівники підприємства замінювали на інші — за наявності фінансування.
У відповіді Трест не уточнив, скільки саме дерев на цій ділянці не прижилося, скільки з них замінили та чи передбачали кошти на такі роботи окремо. Також підприємство не навело конкретних сум, витрачених на догляд за насадженнями.
«Місто для людей» також неодноразово звертались до керівника Тресту Юрія Козака — і у телефонному режимі, і в месенджерах — за коментарем щодо цих дерев. Однак попри численні обіцянки дати відповідь, він нічого так і не пояснив.
Журналістка «Міста» зафіксувала, якими були дерева станом на третє вересня 2026 року.
Дерева на вулиці Романа Шухевича станом на 03 вересня 2026 року. Фото Марії Бондар
Проблема могла початися ще під час висадки
Співзасновниця та волонтерка «Саду історій» Вікторія Юрієва (Власюк) вважає, що проблема з деревами на Шухевича могла виникнути ще під час їхньої висадки.
Вікторія Юрієва (Власюк) у 2021 році ініціювала проєкт «Жива огорожа» на Шухевича, однак його реалізацію призупинили через повномасштабне вторгнення. Фото з особистої сторінки Вікторії в Instagram
«Ми займаємося міським озелененням, висадками. І насправді у нас з самим Трестом зеленого господарства дуже довга історія стосунків з 2015 року. І ми садимо, але наші дерева живі, порівняно з їхніми. Тому це приклад просто неякісної висадки та неякісних саджанців», – каже Вікторія.
Вона пояснює, що для міського середовища, на її думку, саджанець має бути достатньо сформованим:
«Дерево — вісім років, щоб висота була 3-4 метри, щоб стовбур міцний був. Тобто щоб це було вже сформоване молоде деревце, яке відразу ви посадили. І 90% того, що воно приживеться. А не патичок, який ще буде боротися за життя п’ять років в оцю посуху і в цьому агресивному міському середовищі».
Висадка Рівненським міським трестом зеленого господарства колоновидних дерев на вулиці Романа Шухевича. Фото: rivne.media, 2019 рік
Вікторія також припускає, що однією з проблем могла бути недостатня кількість води:
«Якщо я не помиляюся, то це історія ще з реконструкції. Немає дренажної, мабуть, системи. І навіть якщо дерева поливають, то в умовах такої посухи навіть ті рослини, за якими доглядають, не виживають. А що вже казати про ті, за якими не доглядають».
На фотографіях, які побачила Вікторія, частина дерев має повністю сухе листя.
За її словами, якщо дерева вже повністю засохли, варіант із їхнім відновленням малоймовірний:
«Там лише заміна. Відповідно, якісні саджанці, якісний полив та догляд. Можливо, підібрати якусь іншу породу дерев, щоб вони були більш стійкі до умов трафіку вулиці».
На Шухевича вже планували більше озеленення
Ідея комплексного озеленення цієї вулиці з’являлася ще кілька років тому.
У 2021 році Вікторія Юрієва (Власюк) була ініціаторкою проєкту «Жива огорожа вздовж вулиці Шухевича» у межах першого Громадського бюджету озеленення Рівного. Проєкт отримав 272 голоси і був включений до переліку переможців. На реалізацію зелених проєктів тоді загалом передбачили 3 мільйони гривень.
Вікторія пояснює, що задум був не просто у висадці ще одного ряду дерев:
«Я подавала проєкт «Жива огорожа», щоб створити лінію з кущів та дерев. Щоб відділити велосипедну доріжку від проїжджої частини, пішохідну — від велодоріжки. Тобто щоб було озеленення, яке не врахували під час реконструкції в 2017-2019 роках».
За її словами, проєкт переміг, однак через початок повномасштабної війни реалізацію зелених проєктів призупинили.
Вікторія Власюк вважає, що вулиці Шухевича загалом потрібен інший підхід до озеленення — не лише окремі дерева:
«Вулиця точно потребує якісного озеленення: не одного ряду дерев і неякісних саджанців, а ярусного озеленення. Трави можуть бути, потім кущі та дерева, оскільки ця вулиця є дуже активною і транспортно навантаженою».
Заміна дерев чи зміна підходу
Історія дерев на Шухевича показує, що міське озеленення не закінчується в день, коли саджанець опинився в землі.
Якщо частину дерев справді доведеться замінювати, питання буде не лише в тому, скільки нових саджанців посадять, а й у тому, чи матимуть вони достатньо води, правильні умови для росту та регулярний догляд у перші роки.
Вікторія вважає, що почати цю роботу потрібно фактично заново:
«Можливо, вони просто зроблять якісну заміну, бо вже там, мабуть, немає що рятувати, і все почнуть від початку правильно робити та доглядати».
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
