Кіоски біля «Сільпо» – це 10 тимчасових споруд, які поставили в сквері, у незаконний спосіб перетворилися на 14 об’єктів нерухомості загальною площею 249,7 квадратів. Колаж – «Четверта влада»
РЕпублікація матеріалу «Четвертої влади» від 24 березня 2023 року
Кіоски на вулиці Київській у Рівному, навпроти «Сільпо», які мали бути тимчасовими спорудами, зареєстрували як нерухомість, яка належить підприємцю Олександру Сачевчичу. Сталося це у вересні 2022 року. Згідно з витягом з реєстру прав на нерухоме майно, нині у власності підприємця – 14 торгово-офісних приміщень загальною площею 249,7 квадратів.
Раніше Сачевчич запевняв, що його споруди – тимчасові. Адже саме на встановлення тимчасових споруд він отримав дозвіл від на той час заступника начальника управління містобудування та архітектури Андрія Юркова.
Згідно із законодавством, тимчасові споруди не можуть бути нерухомістю. Однак з підтримкою державної реєстраторки з Корнина підприємець зробив крок до подальшої схеми захоплення землі громади: отримав документ про те, що кіоски – це буцімто нерухомість.
Розповідаємо, що можна ще зробити, щоб міська громада отримала шанс повернути землю у своє управління.
Чи можна кіоски реєструвати як нерухомість
Про те, що кіоски зареєстрували як нерухомість, «Четвертій владі» розповів депутат Рівнеради Святослав Клічук, який давно відстежує цю тему і намагався зупинити спробу захоплення комунальної землі. Перетворення кіосків на нерухоме майно він побачив у витягу, який взяв щодо майна підприємця Сачевчича.
Ось як виглядає у витягу реєстрація одного з кіосків:
На Київській, поблизу «Сільпо», зареєстрували 14 подібних «об’єктів нерухомості»
Решта схожих споруд зареєстровані за схожими адресами:
14 схожих адрес на кіоски як на нерухомість
Звідки взялися ці адреси – поки що невідомо. Адже, за інформацією керівника відділу генплану Управління архітектури та містобудування Рівного Андрія Шевчука, управління не присвоювало цих адрес. Хоч саме це управління має такі повноваження.
Тож хоча чіткої локації цих адрес на карті немає, однак Київська 77 знаходиться біля «Сільпо», тож робимо висновок що ці адреси якимось чином зареєстрували саме за згаданими кіосками.
10 тимчасових споруд, які поставили в сквері, у незаконний спосіб перетворилися на 14 об’єктів нерухомості
Ця реєстрація є незаконною, робить висновок фахівець, до якого «Четверта влада» звернулася за консультацією.
– Тимчасові споруди за визначенням не є нерухомістю і реєстрація прав власності в державному реєстрі за законодавством неможлива теоретично, бо це [відбувається] лише для нерухомого майна – каже експерт із земельного законодавства Георгій Могильний.
Додає: для того, щоб «законно зареєструвати подібні об’єкти, потрібні документи про введення їх в експлуатацію».
– Є пряма норма закону, що право може набуватись для об’єктів, що мають бути введені в експлуатацію лише після отримання документу про готовність до експлуатації. Тобто мали бути документи на землю (в оренді, власності) під забудову, [внесені] документи в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва про готовність до експлуатації об’єктів. Технічний паспорт вже вторинний, він подається в процесі при реєстрації, – пояснює експерт.
Депутат Рівнеради Святослав Клічук каже, що Олександру Сачевчичу землю під будівництво не виділяли.
– Такого документа в Сачевчича немає, бути не може, тому що це земля – міста і він не отримував ніяких на неї прав користування чи оренди, чи будь-чого. Він або підробив це, або не знаю, які документи він подав, – зазначає депутат.
Поговорити з підприємцем, як та основі яких документів кіоски зареєстрували нерухомістю, «Четвертій владі» не вдалося. Почувши наше питання, він пообіцяв зателефонувати «в кінці дня», не зателефонував. А наступного дня слухавки від журналістки вже не взяв.
Не поговорили ми і з реєстраторкою у Корнинській сільській раді Анастасією Левандовською, яка зареєструвала це право: номер, що ми знайшли, виявився недісним.
Натомість Георгій Могильний каже, що дії державного реєстратора має досліджувати антирейдерська комісія при Мін’юсті. І «місцева влада має туди звернутися з вимогою скасувати незаконну реєстрацію прав на нерухомість».
– Ця комісія досить швидко розглядає питання. Проблема в чому? Якщо почнеться судовий спір: чи то прокуратура, чи то місцева захоче подати в суд, вони вже не зможуть звернутися в антирейдерську комісію і швидко вирішити питання, – пояснює експерт.
Бізнес підприємця Сачевчича на захопленій землі міста, без сплати за оренду землі, процвітає завдяки сприянню у місцевій владі
Як влада сприяла або бездіяла у питані захоплення скверу
Будівництво кіосків напроти «Сільпо» одразу почалося зі скандалів. Адже замість тимчасових споруд, які мали бути без фундаменту, підприємець фактично почав зводити капітальні. Сам Сачевчич наявність фундаменту заперечував і запевняв, що споруди – тимчасові.
Так само зробили офіційний висновок, що споруди тимчасові, і посадовці Управління державного архітектурного-будівельного контролю Рівненської міської ради, опираючись на висновок експертизи, яку самі й замовили.
Міська влада могла перешкодити Сачевчичу будуватися: підприємець почав зводити кіоски пізніше, ніж мав це зробити. Та й почав влаштувати не 10 «тимчасових споруд», на які отримав дозвіл, а 14.
Однак головний архітектор Рівного Дмитро Котляров не поспішав скасовувати дозвільну документацію підприємцю. А коли це зробив – на вимогу рішення Рівнеради – суд відновив дозвіл. Один з аргументів – його скасували неправильно.
Ще один метод захисту землі від майбутньої забудови пропонували депутати від «Голосу». Вони наполягали, що ділянку міг би також захистити статус скверу. Проте Рівненський міський трест зеленого господарства не поспішав звертатися у Рівнераду з відповідною заявою.
А згодом ми знайшли давні політичні зв’язки підприємця з керівником тресту Ігорем Романчуком. Захищав це захоплення землі і телеканал місцевого забудовника Романа Куриса.
Новина про закриття зупинки «Дворецька» сколихнула чимало рівнян, які відверто обурюються у соцмережах таким рішенням Укрзалізниці. Офіційних цифр щодо кількості квитків, які продають пасажирам по цій зупинці, скільки доходу вони приносять – Укрзалізниця поки що нам не надала. Скрин з сюжету Суспільне. Рівне
З 10 вересня 2026 року приміські потяги не зупинятимуться на залізничній зупинці «Дворецькій» у Рівному. Це «Місту» підтвердили в довідковому бюро залізничного вокзалу.
Рішення про це Укрзалізниця пояснює випадками травмування та загибелі людей на цій ділянці залізниці. Перед цим до компанії звернулася Рівненська міська рада — після того, як місцевапетиціяпро огородження колій та ліквідацію зупинки набрала потрібну кількість голосів.
Автор петиції каже, що ініціатива нібито була не його. Частина депутатів міськради публічно виступила проти припинення роботи «Дворецької». Іншапетиція, зареєстрована вже після оголошення про закриття, просить зупинку зберегти.
Ми зібрали документи, поговорили з автором першої петиції, депутатами та керівницею ринку Дикого і запитали Укрзалізницю про пасажиропотік, доходи та підстави для рішення.
Петиція, у якій попросили ліквідувати «Дворецьку»
15 червня у Рівному зареєстрували електронну петицію Сергія Атаяна. Її назва — «Про встановлення огородження вздовж залізничних колій між вулицями Пересопницькою та Степана Бандери для запобігання травмуванню і загибелі людей та покращення транспортної ситуації у місті Рівному».
Основна частина петиції стосується безпеки. Автор пише, що через відсутність належного огородження люди переходять колії у невстановлених місцях. Поряд, за його словами, розташовані Центральний продовольчий ринок, ринок Дикого, стадіон «Авангард», житлові райони та навчальні заклади.
У тексті також йдеться про випадки травмування та загибелі людей на цій ділянці.
Окремо автор петиції пише про «Дворецьку». На його думку, зупинка має «незначний» пасажиропотік і «втратила минулу актуальність».
А ще, як зазначено в петиції, зупинка приміських потягів нібито призводить до довшого перекриття залізничного переїзду на вулиці Пересопницькій, що спричиняє затори, затримки громадського транспорту та ускладнює рух автомобілів, зокрема екстрених служб.
У підсумку автор просив міську владу ініціювати перед Укрзалізницею ліквідацію зупинки потягів на «Дворецькій» та встановити огородження вздовж колій.
Петиція набрала потрібну кількість голосів і потрапила на розгляд міської влади.
Що відповів Віктор Шакирзян
На петицію відповів виконувач обов’язків міського голови Рівного Віктор Шакирзян.
У відповіді він пояснив, що утримання та облаштування залізничної інфраструктури, зокрема захисних огороджень та зупинок, належить до компетенції Укрзалізниці. Та зазначив, що міська рада підготувала та направила офіційні звернення до керівництва Укрзалізниці та Львівської залізниці.
Шакирзян запропонував провести спільне обстеження ділянки та розглянути можливість встановлення огородження.
Щодо зупинки «Дворецька», то Віктор Шакирзян запропонував «опрацювати питання щодо доцільності припинення функціонування зупинкового пункту шляхом скасування зупинки приміських потягів».
Ми повторно запитали про доцільність закриття залізничної зупинки «Дворецька» Віктора Шакирзяна вже 1 вересня після його звітування за роботу у першому півріччі 2026 року.
Спочатку Віктор Шакирзян просто відхрестився від проблеми:
— Я не керую залізницею, на жаль чи на щастя.
Лише після повторного, уточнювального запитання про долю відповідної петиції, яку опрацювали без розгляду депутатами, посадовець відповів (даємо дослівно):
— Я написав звернення, те, що попросили мене. Якщо, наприклад, петиція набирає там певну кількість голосів, передбачено повністю положенням, як можна розглядати її далі.Тому, будь ласка, я нічого… Я не маю, дивіться, можна розглядати на сесії виконкому, можна його одноосібно – ухвалювати рішення. Якщо не стосується це міської ради, тим більше це не наша залізниця, ми просто петицію сформували і відправили її на залізницю. І ви знаєте, що не на вдачу, на жаль, трапилась така, ну, критична ситуація, загинули люди. Це особливо там в Квасилові на переїзді, це халатність людини, але, в свою чергу, там ідуть, як-то кажуть, правоохоронні органи займаються тим слідством. Я думаю, що це теж, знову ж таки, був летальний випадок, і він не один, на жаль, трапляється саме на тих коліях, де-от була комісія, виїжджала туди, залізниці, вони побачили, що є якісь там нарікання, також гинуть люди, тому, в свою чергу, я думаю, безпекова складова для нас — це дуже важливо.
Що міська рада написала Укрзалізниці
Редакція у відповіді на інформаційний запит отримала документи, які показують подальшу комунікацію міської влади із залізницею.
У зверненні Рівненської міської ради до Укрзалізниці йдеться про потребу спільно обстежити ділянку залізничних колій між вулицями Пересопницькою та Степана Бандери, встановити захисне огородження та вирішити питання з «Дворецькою».
Місто прямо просило розглянути «припинення функціонування зупинкового пункту».
У відповідь філія «Приміська пасажирська компанія» повідомила міську раду, що готова скасувати зупинки приміських поїздів на «Дворецькій» за умови, що пасажирам забезпечать автобусне сполучення до найближчих станцій або зупинок.
У цьому ж документі залізниця надала міській владі дані про фактичне користування зупинкою.
За інформацією «Приміської пасажирської компанії», через «Дворецьку» проходить 14 приміських потягів. Середньодобово на зупинці сідають 192 пасажири, а виходять 314.
Після цього міська рада повідомила «Приміську пасажирську компанію», що підтримує припинення функціонування «Дворецької».
Місто запропонувало організувати автобусне сполучення від району зупинки — поблизу ринку — до найближчої зручної зупинки міського транспорту в центральній частині Рівного, у районі Органного залу, та у зворотному напрямку.
При цьому міська рада попросила синхронізувати припинення роботи залізничної зупинки з початком автобусного сполучення.
У якому стані зупинка станом на вересень 2026 року. Фото Анастасії Савлюк
«Це не моя ініціатива», — автор петиції
Ми звернулися до рівнянина Сергія Атаяна, щоб запитати, чому він вирішив ініціювати таку петицію.
Однак чоловік, чиє ім’я зазначене в електронній петиції, заявив, що ця ініціатива не була його:
— Це, скажімо так, не моя ініціатива. Я вам нічого не можу додати, крім того, що я підписав уже.
—Але ваше ім’я стоїть на сайті як автора петиції, – журналіст.
— Моє стоїть на сайті ім’я, так. Але є у нас Рівненська державна адміністрація (яка саме — обласна чи районна — Сергій Атаян не уточнив. – Ред.), яка не хоче свою морду світить.
Чому не погодили з депутатами
Після того, як стало відомо про припинення роботи «Дворецької», депутати міськради почали публічно коментувати ситуацію.
Депутат Рівнеради Тарас Обоїста в коментарі «Місту для людей» сказав, що негативно ставиться до закриття зупинки. За його словами, «Дворецька» була важливою для людей, які їздять приміськими поїздами на роботу та у справах.
«Пам’ятаю, з чим пов’язано було відкриття. Бо там був базар, відповідно, до ринку Дикого було прив’язано дуже багато жителів, які їздили на приміські напрямки, сідаючи на електричку. От, зокрема, мій батько постійно туди приїжджав, сідав, коли їхав до себе в село», — сказав Обоїста.
Він також вважає, що закриття зупинки позбавляє місто однієї з альтернатив у транспортному сполученні:
«Негативно я ставлюсь до закриття цієї зупинки з однієї простої причини: у нас завжди має бути альтернатива. Альтернатива транспортного колапсу. І залізниця — одна із них».
Тарас Обоїста. Фото з архіву «Четвертої влади» за червень 2025 року
Директорка ринку Дикого та депутатка Рівненської міської ради Олена Нездюр також негативно оцінює рішення. У коментарі «Місту для людей» вона сказала, що не знає справжньої причини закриття «Дворецької», однак вважає зупинку потрібною для великої кількості людей.
«Істинну причину закриття цієї зупинки ми, напевно, ніколи не дізнаємося, можемо тільки здогадуватися, що спонукало міську раду ухвалити рішення звернутися до Укрзалізниці», — сказала Нездюр.
За її словами, проблему безпеки можна було б вирішувати не ліквідацією зупинки, а облаштуванням огорожі.
«Як я ставлюся до цього? Негативно. Бо я просто читаю дописи, я бачу, скільки людей реально користуються цією платформою. Тобто людям вона зручна і просто життєво потрібна для того, щоб люди з району могли дістатися до роботи і в зворотньому напрямку», – каже Нездюр.
Водночас, на думку депутатки, закриття «Дворецької» навряд чи суттєво вплине на роботу самого ринку.
«А те, що це негативно вплине на життя людей, то це однозначно», — сказала Олена Нездюр.
Олена Нездюр — директорка ринку Дикого та депутатка Рівненської міської ради. Фото з архіву «Четвертої влади» за серпень 2025 року
Свою позицію щодо ліквідації «Дворецької» у фейсбуці також опублікували депутати Рівненської міської ради Галина Кульчинська та Святослав Клічук.
Галина Кульчинська написала, що Рівненська міська рада не ухвалювала на пленарному засіданні рішення про звернення до Укрзалізниці щодо ліквідації зупинки:
«Рівненська міська рада не розглядала на пленарному засіданні петиції (а треба було б!) і, відповідно, не зверталась ні з яким зверненням до Укрзалізниці! І я як депутатка цієї ради про це нічого не чула і за це не голосувала!»
Вона назвала ліквідацію платформи поспішним рішенням:
«Ліквідувати платформу “Дворецька” — поспішне і неправильне рішення, яке не враховує думку великої кількості нужденних людей Рівного і Рівненщини».
Галина Кульчинська. Фото з архіву «Четвертої влади» за червень 2025 року
Святослав Клічук у Facebook повідомив, що направив депутатські звернення секретарю Рівнеради та керівнику філії «Львівська залізниця» з проханням «призупинити рішення про ліквідацію зупинки, створити робочу групу для всебічного розгляду питання та пошуку рішення, яке не буде шкодити рівнянам та міській мобільності».
Святослав Клічук. Фото з архіву «Четвертої влади» за червень 2025 року
Після рішення про закриття з’явилася інша петиція
31 серпня у Рівному зареєстрували ще одну петицію — цього разу із протилежним проханням: залишити «Дворецьку».
Її автор — Олег Кучер.
У тексті він зазначає, що після скасування зупинки пасажирам доведеться користуватися іншими станціями, зокрема залізничним вокзалом у Рівному або станцією у Квасилові.
Автор звертає увагу на те, що зупинкою користуються жителі Рівного та навколишніх населених пунктів, які їздять на роботу або у справах.
У петиції також перелічені підприємства та установи поблизу «Дворецької»: Рівненська кондитерська фабрика, підприємства будівельної галузі, МПП-фірма «Ямуна», «Млинок», «Торговий центр – Д», торговий центр «Партизан», «EVA», онкологічний диспансер та міська лікарня №2.
Автор вважає, що після закриття зупинки шлях до цих місць стане довшим, а для частини людей залізниця є чи не єдиним зручним способом дістатися до роботи без кількох пересадок.
Тому він просить міську владу звернутися до «Приміської пасажирської компанії» та домогтися скасування рішення про припинення зупинки поїздів на «Дворецькій».
Петиція про збереження залізничної зупинки «Дворецька» вже набрала 250 голосів, а це означає, що міська рада буде змушена її розглянути.
«Влада вирішує замість громади»: що каже «ОПОРА» про закриття «Дворецької»
Громадянська мережа «ОПОРА» також звернула увагу на ситуацію із «Дворецькою». Організація пише, що міська влада у цьому випадку формально виконала процедуру, але не провела повноцінного обговорення питання з громадою.
«Таким чином склалась ситуація, коли влада ухвалює рішення, спираючись лише на одну позицію, навіть не намагаючись почути іншу сторону. Тобто це виглядає не як рішення ДЛЯ громади, а рішення ЗАМІСТЬ громади та на користь інтересів потрібних людей», — зазначає «ОПОРА».
Організації каже, що перед зверненням до Укрзалізниці міській владі варто було провести консультації із зацікавленими сторонами та фахівцями і представити громаді можливі варіанти вирішення проблеми.
«Тільки так може народитись рішення, яке справді враховує інтереси громади, а не лише тих, хто встиг заявити про них першим», — йдеться у дописі.
«ОПОРА» також застерігає, що за такого підходу петиції можуть перетворитися з інструменту участі жителів на формальну підставу для рішень влади.
«Це ознака незрілої влади. Бо зріла влада не ховається за формальну процедуру й не перекладає відповідальність — вона веде діалог із громадою ДО ухвалення рішення, а не виправдовується після», — пише організація.
Що залишається нез’ясованим
Залишається кілька питань.
Скільки квитків продають пасажирам на цій зупинці, скільки доходу вони приносять залізниці та скільки коштує утримання «Дворецької».
І головне — які саме документи та розрахунки стали підставою для остаточного рішення. Та скільки випадків травмування тут було.
Саме це ми запитали в Укрзалізниці.
Регіональна філія «Львівська залізниця» повідомила, що ці питання не належать до її компетенції, та переслала запит до філії «Приміська пасажирська компанія». Відповіді на ці питання редакція ще очікує.
Також ми стежимо за діями міської влади щодо обіцяного автобусного сполучення.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184