На ділянку в районі Бармацьких гір претендує «Академія футболу «Імпульс». Вони ж у 2021 році взяли у оренду на вулиці Данила Галицького, 13 стадіон «Форт». Вперше на відновленому стадіоні зіграли у грудні 2022 року. Фото – Рівненська ОДА
Більше 2 гектарів комунальної землі в районі Бармацьких гір виставили на аукціон під оренду. За попередньою інформацією, приватна футбольна академія планує збудувати там критий майданчик з штучним покриттям, трибунами і навіть хостелом. Адже це землі для будівництва та обслуговування об’єктів фізичної культури і спорту.
Про те, що земельну ділянку 2,29 гана вулиці Захисників Маріуполяв оренду аж на 49 років виставили на аукціон, повідомляли нещодавно «Рівненські гроші».
Згідно з картами, це ділянка в районі так званих Бармацьких гір. Це – землі для будівництва та обслуговування об’єктів фізичної культури і спорту.
Про цю ділянку йшла мова на одній з сесій Рівнеради тогоріч.
Ми плануємо оголосити конкурс на оренду цієї ділянки.
Остання практика Верховного суду говорить, що територіальні громади можуть використовувати статтю 25 Закону Про оренду землі. Це дає право орендодавцю погоджувати будівництво споруд.
Я пропоную додати до умов договору: орендар має отримувати нашу згоду перед початком робіт. Якщо хтось виграє конкурс, він має надати частину проекту, щоб ми могли перевірити, чи зберігається спортивне призначення ділянки.
Депутат від фракції «Голос» Микола Бляшин
Депутат запропонував додати умову розірвання договору у разі порушення умов, наприклад, зміни призначення на житлове або комерційне.
Олександр Петров, який планує орендувати цю ділянку, виступив на сесії та зазначив, що такі запобіжники потрібні, адже це буде конкурс і виграти на ньому може він, а у нього в планах збувати там спортивний простір.
Ми вже маємо ескізний проект, який одностайно підтримала бюджетна комісія.
Побудуємо критий майданчик з штучним покриттям, трибуни, хостел. Це дозволить приймати 300-400 дітей взимку.
На будівництво знадобиться два роки, але почнемо роботи негайно після виграшу конкурсу.
Цитує видання «Четверта влада» голову ГО «Спортивний клуб «Омега Рівне», президента місцевої приватної футбольної академії «Імпульс» Олександра Петрова.
_______
Олександр Петров – це підприємець, який у 2021 році взяв у оренду на вулиці Данила Галицького, 13 стадіон «Форт». Нині там розташована «Академія футболу «Імпульс».
Стадіон «Форт» на Данила Галицького, 13 наприкінці 2022 року. Фото – Рівненська ОДА
Також підприємець восени 2024 року планував взяти у безоплатне користування на 49 років земельну ділянку в парку Шевченка і за свій кошт обіцяв зробити футбольні поля.
_________
Аукціон запланований на 26 лютого 2026 року.
Стартова орендна плата за ту ділянку – 263 тисячі 574 гривні.
У Рівному вдруге організували мітинг проти проєкту нового Цивільного кодексу України. Вперше акцію намагалися провести 13 травня, але тоді захід не відбувся через масштабну атаку по Україні. На фото — акція протесту, яка відбулась 22 травня. Фото Анастасії Савлюк
У Рівному біля академічного театру відбулася акція протесту проти проєкту нового Цивільного кодексу України. Учасники мітингу критикували окремі норми документа, вигукували «Ганьба!» та «Ні корупції!». А після виступів вийшли з плакатами до дороги й закликали водіїв сигналити на підтримку протесту.
Друга спроба
Нагадаємо, 13 травня у Рівному вже намагалися провести акцію проти нового Цивільного кодексу України (законопроєкт №15150). Тоді організаторка Юлія Земляна повідомила міську владу про проведення заходу, однак отримала відмову. Попри це, люди все ж зібралися на Театральній площі. Проте через повітряну тривогу значну частину часу провели в укриттях.
Після невдалої спроби провести акцію протесту рівняни знову зібралися біля академічного театру. Новий мітинг провели у п’ятницю, 22 травня.
«Нас не залякати»
Цього дня близько 19:00 на площі вже стояли перші учасники — орієнтовно 10–15 людей. Хтось тримав плакати, хтось обговорював нові норми законопроєкту. За кілька хвилин на площу прийшла організаторка акції Юлія Земляна та почала готувати апаратуру.
Першою до мікрофона вийшла одна з учасниць мітингу.
— Я хочу сказати, що ви круті, що тут стоїте. Давайте зробимо цю країну кращою. І давайте тут жити всі щасливо. Дякую! — коротко звернулася дівчина до присутніх.
Після цього на площі заграла музика. Частина учасників почала танцювати просто посеред майдану.
Згодом слово взяла сама організаторка Юлія Земляна. Це голова громадської організації «Зростай, Україно!» та ветеранського проєкту «Компас ветерана». Жінка приїхала до Рівного з Києва. На початку виступу Земляна подякувала присутнім та закликала дотримуватися порядку під час акції.
— Я дуже щаслива, що вас сьогодні більше, ніж тієї середи (13 травня – авт.), коли ми тут проводили протест. І глибока шана вам за те, що ви не стоїте осторонь і не робите вигляд, ніби війни не існує, — звернулася до присутніх організаторка.
Перед її основною промовою учасники вшанували пам’ять загиблих військових. Під пісню «Пливе кача» люди стали на коліно.
Після цього Земляна продовжила промову з різкою критикою норм нового Цивільного кодексу, називаючи їх «рабськими» та такими, що можуть посилити корупцію й обмежити права громадян.
— Сьогодні ми зібрались, щоб захистити наших захисників, які прямо зараз тримають фронт ціною власного життя та здоров’я. Задати відсіч іншому ворогу — внутрішньому, — заявила вона з підвищення біля колон драмтеатру.
Однією з тем промови стала так звана «доброзвичайність», яку, за словами організаторки, хочуть закріпити у новому кодексі.
— Простими словами це означає: «що хочу, те й ворочу». Це коли суддя ухвалює рішення не за законом, а за власним відчуттям. Доброзвичайність — це корупція, — сказала Земляна.
Після цих слів натовп почав вигукувати: «Ні корупції!» та «Ганьба!».
Окремо організаторка згадала норми про «право на забуття», заявляючи, що влада хоче зачистити інтернет від згадок про свої оборудки.
— Вони хочуть стерти свою ганьбу з пам’яті українців, щоб уникнути народного гніву та міжнародних трибуналів, — сказала вона.
Ще однією темою виступу стали можливі обмеження для військових у цифровому просторі.
— Це спроба заткнути рота тим, хто має найбільший протестний потенціал в Україні. Коли у військового заберуть доступ до мережі, ніхто не зможе винести проблеми в публічне поле, — заявила Земляна.
Критикувала також і роботу ТЦК, і систему підтримки військових.
— Забирати — забирають, а після поранення викидають як відпрацьований матеріал. Сьогодні ТЦК перетворилися на закриті годівниці, а поранені Герої — на нікому не потрібних прохачів, — заявила вона.
Частину промови присутні слухали мовчки, інколи підтримували вигуками та оплесками. Найемоційніше люди реагували на заклики «Нас не залякати!», «Ні капітуляції!» та «Ганьба!».
Після завершення виступу на площі організатори увімкнули державний гімн України.
Згодом учасники перейшли ближче до дороги. Люди вишикувалися вздовж вулиці з плакатами та жестами просили водіїв сигналити на підтримку акції.
У відповідь частина водіїв почала сигналити.
«Якщо не я, то ніхто»: що говорили організаторка та учасники
У коментарі «Місту для людей» Юлія Земляна розповіла, що вирішила організувати акцію в Рівному після протесту в Києві.
— Якось так вийшло, що під час протесту в Києві спитали, хто є повнолітній, хто міг би її зареєструвати. Ніхто не визвався. Ну я і вирішила: якщо не я, то ніхто, — каже вона.
За словами організаторки, Рівне вона обрала через високий рівень патріотичності регіону.
— Я дивилась статистику. Рівненська та Львівська області — це найпатріотичніші області в Україні. Тут потужна патріотична спільнота, — зазначила Земляна.
Водночас вона зізнається: очікувала, що людей буде більше.
— Ні, очікування не виправдалися. Але я не засмучуюсь. Я звикла до боротьби, — сказала організаторка.
Серед учасників був і Роман зі спільноти «Жабки-панки», який нещодавно повернувся з Польщі. У коментарі «Місту для людей» він розповів, чому вийшов на протест.
— Ми не маємо жодного права дозволяти свавілля. Ніхто не повернеться (в Україну – авт.), якщо ми будемо таке дозволяти, — заявив він.
Чоловік також різко висловився про українську владу та те, як суспільство реагує на нові законодавчі ініціативи.
— Зараз рух реакційний. Вони вчинили — ми відповіли. Так бути не має. До відставки, на**й, Стефанчука і Зеленського. Ми маємо нав’язувати свою волю проактивно, — сказав Роман.
Акція протесту завершилася близько 21-ї години вечора.
Чому люди протестують
Сам законопроєкт №15150 останніми тижнями активно обговорюють у соцмережах та професійному середовищі. Документ пропонує нову редакцію Цивільного кодексу України, а окремі його положення вже викликали хвилю критики серед юристів, правозахисників, громадських активістів.
Резонанс у суспільстві викликали норми про те, що чоловіки зможуть вимагати повернення дівочого прізвища дружини через нібито її «аморальні вчинки», а батько дитини — не платити аліменти, якщо матір заробляє більше за нього.
Узаконити хочуть і так зване «право на забуття». Відповідно до нього, особа зможе вимагати видалити інформацію про себе з пошукових систем та баз даних не лише якщо вона недостовірна, а й якщо вона просто «втратила суспільний інтерес». Це, як стверджують експерти, може створити інструмент для зловживань та приховування інформації про публічних осіб.
Наразі проєкт нового Цивільного кодексу України уже пройшов перше читання у Верховній Раді, його прийняли за основу.