Старе приміщення школи №14 у Рівному. Фото – Rivne.rayon.in.ua
У Рівному вкотре намагаються вдихнути нове життя в історичні приміщення, передавши їх у користування молодіжній громадській організації. Йдеться про занедбану будівлю колишньої школи №14 в районі Басів кут, яку влітку цього року офіційно передали на баланс Пластового центру міста Рівного.
Як розповіла у коментарі «Суспільне Рівне» директорка комунального закладу «Дитячо-юнацький пластовий центр міста Рівного» Анна Березинська, приміщення колишньої школи №14 нині перебуває у складному технічному стані.
Будівля тривалий час не використовувалася, тому частина конструкцій є зношеною, а окремі приміщення — потенційно небезпечними для перебування людей.
Актуальний зовнішній стан приміщень 08 травня 2025 року. Фото – https://www.instagram.com/plastovaoselia
За її словами, йдеться не про косметичний ремонт, а про комплексні відновлювальні роботи.
Насамперед необхідно провести обстеження споруд, законсервувати аварійні ділянки, відновити або замінити інженерні мережі та впорядкувати територію навколо. Земельна ділянка і двір колишньої школи також потребують очищення й благоустрою, адже багато років залишалися без догляду.
Директорка зазначає, що передача об’єкта відбувається поетапно, і зараз пластуни разом із волонтерами вже розпочали перші практичні кроки — організовують толоки, прибирають сміття та готують простір до подальших робіт. Паралельно команда працює над пошуком ресурсів і партнерів, які допоможуть у реалізації проєкту.
У перспективі на території колишньої школи планують облаштувати повноцінну пластову оселю: з приміщеннями для занять і гурткової роботи, просторами для зустрічей, навчань і таборувань. За задумом, цей центр має стати місцем не лише для пластунів Рівного, а й для молоді з інших громад області.
Водночас у пластовому центрі наголошують, що проєкт розрахований на тривалий час. Його реалізація залежатиме від фінансування, підтримки громади та рішень міської влади. ________
Довідково
Будівля, зведена ще наприкінці XIX — на початку XX століття, вражає своїм історичним контекстом. За польської влади на Волині вона була семикласною школою, а за радянських часів — середньою загальноосвітньою школою №14.
Басів Кут – це село у межах міста Рівного, де збереглися сильні патріотичні традиції. Боївки УПА тут діяли ще у 1950 році, а місцева церква однією з перших у області перейшла в автокефалію. За 50 метрів від цієї оселі пам’ятник воякам УПА, один з перших на Рівненщині. За 300 метрів давньоруське городище, і парк реконструкції «Оствиця».
Рівненський активіст Юрій Шадий
Після переїзду навчального закладу до нового приміщення стара будівля довго стояла пусткою і поступово занепадала. Двічі міська влада намагалася продати її на аукціоні, але безуспішно.
Молоді дерева на Шухевича, що постраждали від посухи та невідповідного догляду. Колаж Владислава Мартинчука на основі фото Марії Бондар
Посаджені вздовж вулиці Шухевича ще у 2019 році дерева цього літа практично «вмерли». Скарги на стан дерев комунальники отримали ще на початку літа, однак ситуацію це не покращило.
Що зробили і не зробили рівненські комунальники, чи лише посуха винна у стані дерев і чи можна було уникнути цього раніше – читайте далі у матеріалі.
«Звертався до Тресту ще на початку літа»
Про стан дерев на вулиці Шухевича рівнянин Віктор (прізвище чоловік просив не називати) написав у місцевій фейсбук-спільноті ще 17 червня. Тоді він опублікував фотографії молодих дерев із побурілим листям і позначив у дописі КП «Рівненський міський трест зеленого господарства» та Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради.
«До осені ще далеко, але вже ось так виглядає з десяток молодих дерев на вулиці Шухевича. Причина проста — вони посохли, бо нема належного догляду і поливу»,
— написав Віктор у фейсбук-спільноті
Стан дерев на Шухевича станом на 17 червня 2026 року. Фото рівнянина Віктора (Mykyta Ant)
За його словами, проблема з деревами не виникла раптово.
Чоловік розповів, що щодня ходить цією вулицею на роботу і пам’ятає її реконструкцію та висадку дерев у 2019-му.
«Про них зовсім не дбали. Просто втикнули і ніяк не доглядали», – переконує рівнянин.
Капітальний ремонт Шухевича за понад 27 мільйонів гривень розпочали у 2017 році. Ділянку від вулиці Богоявленської до Князя Володимира ремонтувала компанія «Будальянс груп», а безпосередньо висадкою дерев займався Трест зеленого господарства.
Рівнянин Віктор розповідає, що неодноразово звертався до Тресту щодо цих дерев.
«Була вже один раз посуха років з чотири тому. Я теж їм писав. Тоді вони зреагували, зробили лунки навколо дерев і декілька разів полили», – розповідає чоловік.
Цього літа, за його словами, дерева почали сохнути приблизно на початку літа.
«Але замість того, щоб полити їх ще в спеку, там покосили траву. Тобто зробили там пустелю, і це ще посилило посуху»,
– обурюється Віктор.
«Роботи виконані», але дерева продовжили сохнути
У серпні Віктор ще раз звернувся до комунальників — вже через міську гарячу лінію. У зверненні йшлося про насадження поблизу магазину «Траш» та потребу їхнього поливу.
У відповідь, за словами автора звернення, він отримав лише два слова: «Роботи виконано».
Чоловік стверджує, що жодних робіт, які могли б врятувати дерева, він не побачив.
Що каже Трест
У відповіді на наш запит Рівненський міський трест зеленого господарства вказав, що після висаджування за деревами доглядали: їх поливали, розпушували ґрунт і мульчували. Санітарно-формувальну обрізку проводили за потреби.
Окремо зазначив, що догляд за деревами здійснювали відповідно до технологічних карт. А саджанці, які не прижилися або постраждали через аномальні температури, пошкодження чи інші чинники, після обстеження працівники підприємства замінювали на інші — за наявності фінансування.
У відповіді Трест не уточнив, скільки саме дерев на цій ділянці не прижилося, скільки з них замінили та чи передбачали кошти на такі роботи окремо. Також підприємство не навело конкретних сум, витрачених на догляд за насадженнями.
«Місто для людей» також неодноразово звертались до керівника Тресту Юрія Козака — і у телефонному режимі, і в месенджерах — за коментарем щодо цих дерев. Однак попри численні обіцянки дати відповідь, він нічого так і не пояснив.
Журналістка «Міста» зафіксувала, якими були дерева станом на третє вересня 2026 року.
Дерева на вулиці Романа Шухевича станом на 03 вересня 2026 року. Фото Марії Бондар
Проблема могла початися ще під час висадки
Співзасновниця та волонтерка «Саду історій» Вікторія Юрієва (Власюк) вважає, що проблема з деревами на Шухевича могла виникнути ще під час їхньої висадки.
Вікторія Юрієва (Власюк) у 2021 році ініціювала проєкт «Жива огорожа» на Шухевича, однак його реалізацію призупинили через повномасштабне вторгнення. Фото з особистої сторінки Вікторії в Instagram
«Ми займаємося міським озелененням, висадками. І насправді у нас з самим Трестом зеленого господарства дуже довга історія стосунків з 2015 року. І ми садимо, але наші дерева живі, порівняно з їхніми. Тому це приклад просто неякісної висадки та неякісних саджанців», – каже Вікторія.
Вона пояснює, що для міського середовища, на її думку, саджанець має бути достатньо сформованим:
«Дерево — вісім років, щоб висота була 3-4 метри, щоб стовбур міцний був. Тобто щоб це було вже сформоване молоде деревце, яке відразу ви посадили. І 90% того, що воно приживеться. А не патичок, який ще буде боротися за життя п’ять років в оцю посуху і в цьому агресивному міському середовищі».
Висадка Рівненським міським трестом зеленого господарства колоновидних дерев на вулиці Романа Шухевича. Фото: rivne.media, 2019 рік
Вікторія також припускає, що однією з проблем могла бути недостатня кількість води:
«Якщо я не помиляюся, то це історія ще з реконструкції. Немає дренажної, мабуть, системи. І навіть якщо дерева поливають, то в умовах такої посухи навіть ті рослини, за якими доглядають, не виживають. А що вже казати про ті, за якими не доглядають».
На фотографіях, які побачила Вікторія, частина дерев має повністю сухе листя.
За її словами, якщо дерева вже повністю засохли, варіант із їхнім відновленням малоймовірний:
«Там лише заміна. Відповідно, якісні саджанці, якісний полив та догляд. Можливо, підібрати якусь іншу породу дерев, щоб вони були більш стійкі до умов трафіку вулиці».
На Шухевича вже планували більше озеленення
Ідея комплексного озеленення цієї вулиці з’являлася ще кілька років тому.
У 2021 році Вікторія Юрієва (Власюк) була ініціаторкою проєкту «Жива огорожа вздовж вулиці Шухевича» у межах першого Громадського бюджету озеленення Рівного. Проєкт отримав 272 голоси і був включений до переліку переможців. На реалізацію зелених проєктів тоді загалом передбачили 3 мільйони гривень.
Вікторія пояснює, що задум був не просто у висадці ще одного ряду дерев:
«Я подавала проєкт «Жива огорожа», щоб створити лінію з кущів та дерев. Щоб відділити велосипедну доріжку від проїжджої частини, пішохідну — від велодоріжки. Тобто щоб було озеленення, яке не врахували під час реконструкції в 2017-2019 роках».
За її словами, проєкт переміг, однак через початок повномасштабної війни реалізацію зелених проєктів призупинили.
Вікторія Власюк вважає, що вулиці Шухевича загалом потрібен інший підхід до озеленення — не лише окремі дерева:
«Вулиця точно потребує якісного озеленення: не одного ряду дерев і неякісних саджанців, а ярусного озеленення. Трави можуть бути, потім кущі та дерева, оскільки ця вулиця є дуже активною і транспортно навантаженою».
Заміна дерев чи зміна підходу
Історія дерев на Шухевича показує, що міське озеленення не закінчується в день, коли саджанець опинився в землі.
Якщо частину дерев справді доведеться замінювати, питання буде не лише в тому, скільки нових саджанців посадять, а й у тому, чи матимуть вони достатньо води, правильні умови для росту та регулярний догляд у перші роки.
Вікторія вважає, що почати цю роботу потрібно фактично заново:
«Можливо, вони просто зроблять якісну заміну, бо вже там, мабуть, немає що рятувати, і все почнуть від початку правильно робити та доглядати».
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
