Привиди вуличних поштових скриньок у Рівному: хто відповідальний за порушення благоустрою

Розвалені понівечені вуличні абонентські скриньки і шафи захаращують вулиці міста. На вулиці Дубенській. Фото – «Четверта влада»

Републікація матеріалу «Четвертої влади» за 01 червня 2023 року.

На узбіччях вулиць у приватних секторах міст стоять, ще з минулого століття, багатосекційні абонентські поштові скриньки (шафи). Ледь стоять. Більшість занедбані: облізла фарба, іржа, виламані замки, зігнуті ніжки і дверцята, подекуди в середині сміття.

Чому колись доглянуті сині поштові скриньки перетворилися у іржавих привидів вулиць і хто за це відповідальний – у матеріалі.

Муніципальна варта готова штрафувати

Побачивши на вулицях Рівного такі поштові скриньки, ми запитали у Департаменту муніципальної варти чи порушують ці конструкції правила благоустрою та кого за це мали б оштрафувати та зобов’язати привести скриньки до ладу.

На вулиці Дубенській
На колишній вулиці Жукова (нині – Тараса Козлишина, багатодітного захисника України, який загинув у 2022 році на війні), що на Боярці

В муніципальній варті підтвердили, що такий стан скриньок, як на фото вище, порушує правила благоустрою. А от кого штрафувати – не відомо.

«Коли інспектори виявлять у неналежному стані вуличні поштові скриньки, то будуть встановлювати балансоутримувача», – відповіли на наш запит.

Далі тому балансоутримувачу мають надати припис, щоби привів скриньку в порядок. Коли припис не виконають, відповідальну особу обіцяють притягнути до адміністративної відповідальності за статтею 152 Кодексу України про адмінправопорушення за «порушення правил благоустрою територій населених пунктів».

За цією статтею громадянину загрожує штраф від 340 гривень до 1 тисячі 360 гривень. Для посадових осіб та підприємців – штраф від 850 гривень до 1 тисячі 700 гривень.

Лишилося лише встановити хто власник цих скриньок і в кого вони на балансі. І ми спробували це зробити.

Десь на Боярці

Раніше доглядала «Укрпошта»

В 1990-х роках листоноші з рівненських відділень «Укрпошти» стежили за станом вуличних поштових скриньок.

Про це нам розповіла поштарка на пенсії Віра Володимирівна, яка 20 років працювала листоношею на Боярці:

– Ми всього двічі фарбували ці скриньки. В 90-х. Потім приходив художник і писав номери білою фарбою, бо ми ж не мали навиків щоб гарненько написати. На пошті нам давали фарбу, давали пензлики і ми фарбували. Це було десь в 95-му, потім в 98-му, а далі ми вже не фарбували.

– Якщо ламався замок, то ми записували в список для завідуючої відділення пошти і потім викликали майстра, який ходив і по списку їх ремонтував. Пізніше, на початку 2000-х років, вже за цю послугу почали брати гроші.

Тепер «Укрпошта» відмовляється

Ми поставили запитання прес-службі «Укрпошти» і отримали відповіді.

Що за поштові скриньки в багатоквартирних будинках відповідають ОСББ чи управлінські компанії. Це зрозуміло, але ми запитували про поштові скриньки у приватному секторі міст.

Ось такі як на фото. І хто має за ними доглядати?

«За технічним станом і ремонтом скриньок у приватних будинках стежать самі власники», – відповіли на наш запит.

«”Укрпошта” надавала послуги з ремонту абонентських скриньок, заміни замків та іншого на підставі заяви власника та оплачених послуг відповідно до встановлених на той час тарифів. Наразі, це зона відповідальності місцевої влади. “Укрпошта” такі роботи не проводить і вони не входять до переліку послуг, які надаються товариством».

«Стежать самі власники» і «це зона відповідальності місцевої влади»?

Для того, щоб встановити, а хто ж власники цих скриньок, які стоять на землі Рівненської міської територіальної громади, ми звернулися в департамент, який відповідає за житлово-комунальне господарство. Цей департамент, для прикладу, видає дозволи на розміщення білбордів у місті.

А там нас здивували.

Міська влада «нікому не зобов’язана»

У пресслужбі Рівненської міської ради нам повідомили слова начальника Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівнеради Руслана Гудими.

Хоча скриньки і стоять на землі, яка є комунальною власністю, але вони «не мають права їх зачіпати, оскільки це чуже майно». Також нам повідомили, що поштові скриньки не стоять на балансі міської ради.

Виходить, що структура, яка відповідає за розміщення різних конструкцій на землі громади, не знає чиє то майно іржавіє на вулицях міста.

Щоб в цьому переконатися, ми написали запит у Рівнераду на ім’я міського голови Олександра Третяка. Відповідь на цей запит прийшла від Департаменту інфраструктури та благоустрою. Відповіли, що не зобов’язані володіти такою інформацією.

Отже міський голова і Департамент інфраструктури та благоустрою не зобов’язані знати хто і що встановлює на землях міської громади.

«Людей раз, два, три і обчьолся»

В приміщенні на вулиці В’ячеслава Чорновола, де знаходиться рівненська дирекція «Укрпошти», нас скерували до Уляни Денищук. Вона представилася менеджеркою «Укрпошти».

Щоб відповісти на наш запитання, вона зателефонувала до начальника Центру управління нерухомим майном та інфраструктурою Рівненської дирекції «Укрпошти» Геннадія Корольова та сама задала йому наші запитання.

Начальник не захотів, щоб його сфотографували

Геннадій Корольов, очевидно не розуміючи, що ці слова чує журналістка, відповідав відверто.

«Що в мене люди єсть, які спеціально обучені і вміють красіть єто всьо?!» – горлав у слухавку.

«Тут людей раз, два, три і обчьолся. Якщо ти хоч – я тобі покажу які в мене люди. Ілі шо в мене елєктрики і столяр. І що? Вони мають фарбувати ці ящики?» – звертався Геннадій Корольов до менеджерки.

Якщо коротко, то аргументація така: коли «Укрпошта» була об’єднана разом з «Укртелекомом», то був великий штат працівників і вони могли виділити людей для таких робіт. Після 2000-го року почалося скорочення робочих місць, тому й перестали цим займатися.

Вулиця Поповича

Безхазяйний металобрухт

Хто відповідальний за вуличні абонентські скриньки, ми знайшли в новому і старому законах «Про поштовий зв’язок».

Ще у 2002 році законом скриньки закріпили за власниками будинків:

«Придбання, установка і утримання в належному стані абонентських поштових шаф (абонентських поштових скриньок) здійснюються власниками житлових та адміністративних будинків» (зі статті 23).

Таку ж норму закріпили і у новому законі від 3-го листопада 2022 року:

«Користувачі послуг поштового зв’язку, які мешкають в індивідуальних (садибних) житлових будинках, встановлюють абонентські поштові скриньки та підтримують їх у справному стані за рахунок власних коштів» (зі статті 26).

А якщо поштових скриньок немає, або вони несправні, то листоноші можуть не носити абонентам пошту. Але користувачів мають про це попередити.

«Невиконання вимог щодо розміщення абонентських поштових шаф та абонентських поштових скриньок, зокрема їх відсутність або несправний стан, звільняє оператора поштового зв’язку від відповідальності за доставку адресатам поштових відправлень. У такому разі оператор поштового зв’язку зобов’язаний повідомити користувачів про відмову від доставки поштових відправлень».

Підсумуємо

Понівечені вуличні поштові шафи зі скриньками порушують правила благоустрою. Пошті вони не належать. Місту вони не належать, хоча стоять на міській землі. Нікому вони не належать, бо на них немає оформленого права власності. Вони безхазяйні. Нікого не зобов’яжеш відремонтувати і не оштрафуєш.

Місто не має жодних правил розміщення цих скриньок і того, як би вони мали виглядати, наприклад як зробили і затвердили правила для вивісок. Але оскільки ці скриньки стоять на міській землі – вирішити цю проблему мала би міська влада.

А поки що, якщо зустрінете безхатченка, якому не вистачає грошей, можете показати йому цю публікацію, і він знатиме що робити з цим металобрухтом.

Ця публікація створена в рамках проекту «Інституту висвітлення війни та миру» за фінансової підтримки МЗС Королівства Норвегії. Її зміст – виключна відповідальність редакції онлайн-медіа «Четверта влада» i не відображає погляди МЗС Королівства Норвегії чи «Інституту висвітлення війни та миру».

Чому у Рівному зникатимуть вуличні водопровідні колонки

Водопровідна колонка по вулиці Дубенській. Фото – «Четверта влада»

Републікація матеріалу «Четвертої влади» за 22 грудня 2022 року.

Через російські обстріли енергетичних об’єктів України люди залишаються не лише без світла, а й без води у кранах. В таких випадках потребу у воді можуть забезпечити водопровідні колонки. Адже в них може бути вода при низькому тиску в трубах, якого буває не вистачає, щоб доправляти воду на поверхи в багатоквартирні будинки.

Однак кількість водопровідних колонок ще з перших пострадянських часів постійно зменшується, і з часом у Рівному буде зведена до мінімуму. Щоб пояснити чому так, журналісти поспілкувалися з виконуючим обов’язки керівника «Рівнеоблводоканалу» Андрієм Грухалем.

Як водопровідні колонки з’явилися у Рівному

– Водопровідна колонка – це пристрій, який використовували мешканці, які не були приєднані до мереж централізованого водопостачання, – пояснює Андрій Грухаль.

Їхня поява в місті зумовлена історично. Бо прокладати розподільні водопровідні мережі в Рівному почали ще на початку 20 століття (орієнтовно після 1928 року). Тоді опікувалося їхньою роботою «водопровідне підприємство, яке надавало послуги в той період часу».

Це [відбувалося] за прикладом інших населених пунктів і так само європейських міст. Колись будувався магістральний водопровід, тоді і влаштовувались колонки. Від кількості тих колонок визначалася кількість споживачів на цій водопровідній лінії. Зараз технології пішли вперед: кожен індивідуально почав підключатися до мереж, тому потреба у колонках зникла.

Чому колонки збиткові для «Рівнеоблводоканалу»

Зараз у Рівному у справному стані – 23 колонки. Ще у 2018-2019 роках їх було 30. Їхнє зменшення пов’язане із тим, що все більше людей почали під’єднувати свої будинки до централізованого водопостачання.

– Жила бабуся – вона не могла дозволити собі провести трубу. Хтось викупив будинок  і захотів мати блага всередині будинку. Тобто зазвичай це пов’язано зі зміною власника будинку або тому, що люди втомилися ходити до колонки.

За цими 23 колонками загалом закріплені 146 абонентів.

Вони й платять за те, що користуються цією водою. Лічильника, який би вирахував, скільки води взяв той чи той абонент, немає. Тому при нарахуванні плати користуються нормою, що одна людина за день може спожити 55 літрів води.

Якщо помножити це на 30 днів, вийде, що споживач використовує 1,65 куба води. І платить за це 27 гривень у місяць (1,65 куба води помножити на 16,68 грн плати за один куб). Однак перевірити, скільки саме води взяв той чи той абонент – неможливо.

– Водопровідна колонка – завжди пов’язана з несанкціонованим та необлікованим водозбором. Крім споживачів, які не мають централізованого водопостачання, нею користуються й інші. Чи то машину помити, чи то набрати воду.

Це все приносить збитки підприємству. Тому практика водопровідних каналізаційних підприємств – максимально під’єднати людей до централізованого водопостачання. І як наслідок – ліквідувати максимальну кількість колонок.

Чому, коли зникає електрика, в колонках вода є, а в будинках немає

Без електрики водопровідні колонки працювати не зможуть: для їхньої праці в трубах має бути тиск, який створюють насосні станції. Проте, якщо кілька насосних станцій запустити за допомогою генераторів, вони зможуть подати воду з пониженим тиском.

– Колонка працює тоді, коли в мережах водопостачання є певний тиск. Якщо тиску недостатньо, щоб забезпечити водою, умовно, третій поверх, то для роботи колонки його цілком вистачить.

Натомість, щоб вода потрапляла до будинків, потрібно, щоб до генераторів були підключені усі насосні станції.

Система водопостачання не є простою. Щоб система працювала стало, мають працювати свердловини. Свердловини качають воду в резервуари. А вже насосні станції з резервуарів воду качають на споживачів. Система має працювати в комплексі – і тоді всі [будуть] з водою.

Де в разі блекауту можна набрати воду з колонок

Адреси 23-х діючих водопровідних колонок Рівного (станом на грудень 2022 року): 

  • вул. Біла, 61;
  • вул. В. Котика, 26;
  • вул. Гарна, 12;
  • вул. Дворецька, 71;
  • вул. Золотіївська, 7;
  • вул. Кам’янець-Подільська, 6;
  • вул. Олега Тарасюка, 9 (колишня вул. Кутузова);
  • вул. Федора Сумневича, 30 (колишня вул. Ломоносова);
  • вул. М. Лисенка, 8;
  • вул. Малорівненська, 21;
  • вул. Малорівненська, 55;
  • вул. Якова Бичківського, 7 (колишня вул Маяковського);
  • вул. Сердечна, 16 (колишня вул. Менделєєва);
  • вул. Міцкевича, 9;
  • вул. Новодвірська, 10;
  • вул. О. Олеся, 9;
  • пров. Шкільний, 11;
  • вул. Слави, 9;
  • вул. Соборна, 410;
  • вул. С Ковалевської кут вул. Яворницького;
  • вул. Тютюнника, 4;
  • вул. Шевченка, 48; 
  • вул. Шекспіра кут вул. Прохідна. 

Також «Водоканал» ремонтує ті колонки, де вже немає абонентів без централізованого водопостачання. Так, уже відновили колонку по вулиці Дубенській та до кінця року поремонтують по вулиці Залізничній.

Також – у справному стані колонка по вулиці Княжни Гальшки (стара назва Осипова). Однак зараз взяти воду з них не можна: їх підключать в час можливого блекауту.