15–16 грудня на кладовищі проводили роботи із зрізки аварійних дерев у зимовий період. Фото – Галина Данильчук
У Рівному знову проводять планову зрізку дерев. Цього разу роботи торкнулися вікового ясена на території кладовища Грабник. Екоактивісти забили на сполох: у міста є чинні документи, які говорять про необхідність збереження зелених насаджень.
Ситуація з ясеном викликала занепокоєння серед містян та громадських активістів. Подібні історії в Рівному трапляються не вперше під час «планових» робіт: мешканці неодноразово звертали увагу на втручання у здорові та вікові дерева, щоразу ставлячи під сумнів доцільність таких дій.
Як йдеться у повідомленні громадської організації «Екоклуб», у Плані дій сталого енергетичного розвитку та клімату, затвердженому Рівненською міською радою у 2023 році, зазначили, що на території кладовищ слід зберігати дерева і високі кущі. Їх розглядають як важливий елемент зменшення спеки та адаптації міста до змін клімату.
Екологи також вказують, що ясен росте на території кладовища Грабник — найстарішого кладовища Рівного, закладеного ще у 20-х роках ХІХ століття. Ця територія внесена до переліку нововиявлених об’єктів культурної спадщини та врахована в історико-архітектурному плані міста.
Посадовці КП «Спецкомбінат — ритуальна служба» відреагували на скарги рівнян дописом у соцмережах.
У підприємстві пояснили, що «15–16 грудня на кладовищі проводять планові роботи із зрізки аварійних дерев у зимовий період».
Там кажуть, що це роблять для безпеки відвідувачів і щоб не пошкодити надмогильні споруди і що подібні роботи регулярно проводять на всіх кладовищах громади.
Але саме цей ясен, за словами екофахівців, не є аварійним.
Згідно з науковим обґрунтуванням, підготовленим фахівцями Національного університету водного господарства та природокористування спільно з Екологічним центром Рівненського міського Палацу дітей та молоді, дерево перебуває у задовільному стані та не потребує агресивного втручання.
Висота ясена становить близько 20 метрів, обхват стовбура — майже 3 метри, а орієнтовний вік — близько 140 років.
Ще у 2021 році для цього дерева підготували окреме наукове обґрунтування щодо створення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення під назвою «Ясен на старовинному цвинтарі».
У цьому документі чітко зазначено: формувальну обрізку крони заборонено, допускається лише видалення сухих гілок. Також наголошується на необхідності зберігати кореневу систему та ґрунт навколо дерева.
_________
«Місто» направило запит на КП «Спецкомбінат — ритуальна служба» та Департамент інфраструктури та благоустрою Рівнеради запит стосовно підстав, за якими було ухвалене рішення про втручання в стан цього дерева, та чи враховувався під час планування робіт науковий висновок 2021 року щодо створення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Ясен на старовинному цвинтарі».
Молоді дерева на Шухевича, що постраждали від посухи та невідповідного догляду. Колаж Владислава Мартинчука на основі фото Марії Бондар
Посаджені вздовж вулиці Шухевича ще у 2019 році дерева цього літа практично «вмерли». Скарги на стан дерев комунальники отримали ще на початку літа, однак ситуацію це не покращило.
Що зробили і не зробили рівненські комунальники, чи лише посуха винна у стані дерев і чи можна було уникнути цього раніше – читайте далі у матеріалі.
«Звертався до Тресту ще на початку літа»
Про стан дерев на вулиці Шухевича рівнянин Віктор (прізвище чоловік просив не називати) написав у місцевій фейсбук-спільноті ще 17 червня. Тоді він опублікував фотографії молодих дерев із побурілим листям і позначив у дописі КП «Рівненський міський трест зеленого господарства» та Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради.
«До осені ще далеко, але вже ось так виглядає з десяток молодих дерев на вулиці Шухевича. Причина проста — вони посохли, бо нема належного догляду і поливу»,
— написав Віктор у фейсбук-спільноті
Стан дерев на Шухевича станом на 17 червня 2026 року. Фото рівнянина Віктора (Mykyta Ant)
За його словами, проблема з деревами не виникла раптово.
Чоловік розповів, що щодня ходить цією вулицею на роботу і пам’ятає її реконструкцію та висадку дерев у 2019-му.
«Про них зовсім не дбали. Просто втикнули і ніяк не доглядали», – переконує рівнянин.
Капітальний ремонт Шухевича за понад 27 мільйонів гривень розпочали у 2017 році. Ділянку від вулиці Богоявленської до Князя Володимира ремонтувала компанія «Будальянс груп», а безпосередньо висадкою дерев займався Трест зеленого господарства.
Рівнянин Віктор розповідає, що неодноразово звертався до Тресту щодо цих дерев.
«Була вже один раз посуха років з чотири тому. Я теж їм писав. Тоді вони зреагували, зробили лунки навколо дерев і декілька разів полили», – розповідає чоловік.
Цього літа, за його словами, дерева почали сохнути приблизно на початку літа.
«Але замість того, щоб полити їх ще в спеку, там покосили траву. Тобто зробили там пустелю, і це ще посилило посуху»,
– обурюється Віктор.
«Роботи виконані», але дерева продовжили сохнути
У серпні Віктор ще раз звернувся до комунальників — вже через міську гарячу лінію. У зверненні йшлося про насадження поблизу магазину «Траш» та потребу їхнього поливу.
У відповідь, за словами автора звернення, він отримав лише два слова: «Роботи виконано».
Чоловік стверджує, що жодних робіт, які могли б врятувати дерева, він не побачив.
Що каже Трест
У відповіді на наш запит Рівненський міський трест зеленого господарства вказав, що після висаджування за деревами доглядали: їх поливали, розпушували ґрунт і мульчували. Санітарно-формувальну обрізку проводили за потреби.
Окремо зазначив, що догляд за деревами здійснювали відповідно до технологічних карт. А саджанці, які не прижилися або постраждали через аномальні температури, пошкодження чи інші чинники, після обстеження працівники підприємства замінювали на інші — за наявності фінансування.
У відповіді Трест не уточнив, скільки саме дерев на цій ділянці не прижилося, скільки з них замінили та чи передбачали кошти на такі роботи окремо. Також підприємство не навело конкретних сум, витрачених на догляд за насадженнями.
«Місто для людей» також неодноразово звертались до керівника Тресту Юрія Козака — і у телефонному режимі, і в месенджерах — за коментарем щодо цих дерев. Однак попри численні обіцянки дати відповідь, він нічого так і не пояснив.
Журналістка «Міста» зафіксувала, якими були дерева станом на третє вересня 2026 року.
Дерева на вулиці Романа Шухевича станом на 03 вересня 2026 року. Фото Марії Бондар
Проблема могла початися ще під час висадки
Співзасновниця та волонтерка «Саду історій» Вікторія Юрієва (Власюк) вважає, що проблема з деревами на Шухевича могла виникнути ще під час їхньої висадки.
Вікторія Юрієва (Власюк) у 2021 році ініціювала проєкт «Жива огорожа» на Шухевича, однак його реалізацію призупинили через повномасштабне вторгнення. Фото з особистої сторінки Вікторії в Instagram
«Ми займаємося міським озелененням, висадками. І насправді у нас з самим Трестом зеленого господарства дуже довга історія стосунків з 2015 року. І ми садимо, але наші дерева живі, порівняно з їхніми. Тому це приклад просто неякісної висадки та неякісних саджанців», – каже Вікторія.
Вона пояснює, що для міського середовища, на її думку, саджанець має бути достатньо сформованим:
«Дерево — вісім років, щоб висота була 3-4 метри, щоб стовбур міцний був. Тобто щоб це було вже сформоване молоде деревце, яке відразу ви посадили. І 90% того, що воно приживеться. А не патичок, який ще буде боротися за життя п’ять років в оцю посуху і в цьому агресивному міському середовищі».
Висадка Рівненським міським трестом зеленого господарства колоновидних дерев на вулиці Романа Шухевича. Фото: rivne.media, 2019 рік
Вікторія також припускає, що однією з проблем могла бути недостатня кількість води:
«Якщо я не помиляюся, то це історія ще з реконструкції. Немає дренажної, мабуть, системи. І навіть якщо дерева поливають, то в умовах такої посухи навіть ті рослини, за якими доглядають, не виживають. А що вже казати про ті, за якими не доглядають».
На фотографіях, які побачила Вікторія, частина дерев має повністю сухе листя.
За її словами, якщо дерева вже повністю засохли, варіант із їхнім відновленням малоймовірний:
«Там лише заміна. Відповідно, якісні саджанці, якісний полив та догляд. Можливо, підібрати якусь іншу породу дерев, щоб вони були більш стійкі до умов трафіку вулиці».
На Шухевича вже планували більше озеленення
Ідея комплексного озеленення цієї вулиці з’являлася ще кілька років тому.
У 2021 році Вікторія Юрієва (Власюк) була ініціаторкою проєкту «Жива огорожа вздовж вулиці Шухевича» у межах першого Громадського бюджету озеленення Рівного. Проєкт отримав 272 голоси і був включений до переліку переможців. На реалізацію зелених проєктів тоді загалом передбачили 3 мільйони гривень.
Вікторія пояснює, що задум був не просто у висадці ще одного ряду дерев:
«Я подавала проєкт «Жива огорожа», щоб створити лінію з кущів та дерев. Щоб відділити велосипедну доріжку від проїжджої частини, пішохідну — від велодоріжки. Тобто щоб було озеленення, яке не врахували під час реконструкції в 2017-2019 роках».
За її словами, проєкт переміг, однак через початок повномасштабної війни реалізацію зелених проєктів призупинили.
Вікторія Власюк вважає, що вулиці Шухевича загалом потрібен інший підхід до озеленення — не лише окремі дерева:
«Вулиця точно потребує якісного озеленення: не одного ряду дерев і неякісних саджанців, а ярусного озеленення. Трави можуть бути, потім кущі та дерева, оскільки ця вулиця є дуже активною і транспортно навантаженою».
Заміна дерев чи зміна підходу
Історія дерев на Шухевича показує, що міське озеленення не закінчується в день, коли саджанець опинився в землі.
Якщо частину дерев справді доведеться замінювати, питання буде не лише в тому, скільки нових саджанців посадять, а й у тому, чи матимуть вони достатньо води, правильні умови для росту та регулярний догляд у перші роки.
Вікторія вважає, що почати цю роботу потрібно фактично заново:
«Можливо, вони просто зроблять якісну заміну, бо вже там, мабуть, немає що рятувати, і все почнуть від початку правильно робити та доглядати».
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
