388 церков «з російським слідом» досі функціонують на Рівненщині

Корецький монастир в канонічному плані підпорядковується напряму московському патріарху Кирилу та не є частиною УПЦ (МП). Суспільне Рівне

Загалом по Україні продовжують працювати майже 8 тисяч російських церков. 

Нагадаємо, у 2024-му в Україні набув чинності закон, який заборонив роботу релігійних установ зі зв’язками із росією. Однак наразі наявно лише 2 судові процеси по таких релігійним установам — й ті далекі від розв’язки.

Про це йдеться у аналізі від аналітичної системи Opendatabot.

8 тисяч 782 церкви Московського патріархату діяли в Україні на початок повномасштабної. 

За майже чотири роки війни 934 релігійні громади офіційно перейшли до Православної церкви України. Тож наразі церков зі зв’язками з країною-агресором залишилось 7 тисяч 826. 

Водночас у ПЦУ зазначають, що наразі в їх підпорядкуванні знаходиться близько 9 тисяч релігійних громад.

Слідкувати за змінами можна на сторінці про церкви російського патріархату. Там можна подивитись перелік релігійних громад у своєму регіоні, їх митрополію та знайти церкву, яка відповідає вашим релігійним та громадянським переконанням. 

Найбільше церков із російським слідом зосереджено на Дніпропетровщині (522), Вінниччині (495) та Закарпатті (487).

Наразі лише 18 релігійних установ з майже 8 тисяч відкрито показують свої зв’язки. Торік таких громад було більше, втім 3 з них приєдналися до ПЦУ, а одна, за даними з реєстрів, припинила свою діяльність.

Православна Церква України зростає поступово та динамічно. Хоча процес доєднання громад відбувається хвилеподібно, але він упродовж всього часу від отримання Томосу – не зупиняється. З початку повномасштабної війни Православна Церква Московського патріархату суттєво втратила свої позиції в Україні. Понад 5000 релігійних громад вийшли з-під її контролю. За цей час близько 2000 громад добровільно доєдналися до Православної Церкви України.
Представник пресслужби ПЦУ – протоієрей Михайло Омельян

23 вересня 2024 року набув чинності Закон України “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”. Він забороняє на території України діяльність релігійних організацій, які належать або мають ознаки зв’язку з Московським патріархатом. У законодавстві чітко визначено, за якими ознаками можна встановити таку приналежність, а також прописано процедуру її виявлення. Спеціальна комісія отримала право звертатися до суду, щоб припинити діяльність організацій, щодо яких ці зв’язки доведені.

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) уже запустила перші юридичні процедури за новим Законом.

Розпочався суд про припинення діяльності Київської митрополії УПЦ та передачу її майна й активів. Наразі справа знаходиться у суді.

Також оприлюднили припис щодо Корецького жіночого монастиря на Рівненщині, який має ознаки належності до МП.

«Шановні, вилетіли “Кинджали”»: як у Рівному намагалися провести акцію проти нового Цивільного кодексу

Акція протесту проти законопроєкту №15150 у Рівному так і не відбулася. Фото – Анастасії Савлюк

13 травня на Театральній площі у Рівному планували провести акцію протесту проти законопроєкту №15150, яким хочуть затвердити новий Цивільний кодекс України.  Документ уже став скандальним через низку його положень.

Резонанс у суспільстві викликали і норми про те, що чоловіки зможуть вимагати повернення дівочого прізвища дружини через нібито її «аморальні вчинки», а батько дитини — не платити аліменти, якщо матір заробляє більше за нього. Узаконити хочуть і так зване «право на забуття». Відповідно до нього, особа зможе вимагати видалити інформацію про себе з пошукових систем та баз даних не лише якщо вона недостовірна, а й якщо вона просто «втратила суспільний інтерес». Це створює ідеальний інструмент для зловживань, — стверджують експерти.  

Через це в різних містах України почали проходити масштабні акції протесту. Наприклад, у Луцьку такий захід нещодавно зібрав близько сотні людей. 

Подібний мітинг вчора намагалися провести й у Рівному. Але все пішло не так… 

День проведення акції, 13 травня, припав на масштабну атаку по містах України. У Рівному в цей день постійно лунала тривога. Тривала вона й близько 18:30 — це час, на який призначили мітинг. Попри це, того вечора на Театральній площі все ж таки чергувала поліція. Помітили ми і кількох сторонніх чоловіків у цивільному.

Незважаючи на все, до площі прийшли з плакатом хлопець та дівчина. Правоохоронці одразу їх «зустріли» та стали доводити: проводити акцію під час тривоги не можна, а сам цей захід — неузгоджений.

— На території Рівненської області діє порядок проведення масових заходів в умовах воєнного стану. Будь-які акції протесту мають погоджуватися з органами місцевого самоврядування. Організатор має подати повідомлення не пізніше ніж за п’ять днів, — казала жінка у формі.  

Це начальниця сектору публічного порядку відділу взаємодії з громадами Рівненського районного управління поліції Надія Юрчук.

— Теоретично, якби у нас не було воєнного стану, ви могли б вийти з плакатом і постояти. Але зараз діє окремий порядок, — наполягала поліцейська.

Згодом на площі з’явилася й організаторка акції. Розповідати про заборони Надія Юрчук почала і їй.

Організаторка ж стала пояснювати: лист з проханням погодити протест відправили до міської ради ще у четвер увечері (7 травня. – Авт.). У п’ятницю їй повідомили про отримання звернення. І лише у понеділок міськрада пояснила, що заяву потрібно подавати не пізніше ніж за п’ять робочих днів до акції.

— Але прямої заборони там немає, — казала жінка та показувала поліцейським відповідь міської ради.

Зрештою охочі взяти участь у протесті залишилися на площі.

Хто прийшов на акцію — взяв із собою «картонку». На цих саморобних «табличках» організаторка маркерами писала гасла проти законопроєкту. Мітингувальники ж почали обговорювати найбільш вражаючі «ініціативи» народних депутатів. 

— Право має бути чітко визначене, інакше його неможливо застосовувати, —  казав один з учасників, говорячи про норму «boni mores». Тобто про так звану доброзвичайність, яку народні депутати хочуть бачити у Цивільному кодексі.

Проте згодом розмова звелася до самої акції. Люди почали жартувати, що чекали на «Майдан» номер два і поліцію з щитами. А вийшло, що після її початку на площі стоять лише кілька людей із плакатами. Решта — це поліція.

Через пів години від початку акції з’явилося повідомлення про загрозу ракетних ударів. Поліцейські почали прохати мітингувальників пройти в укриття.

— Шановні, зараз вилетіли «Кинджали». Ідемо в укриття, — закликала людей Надія Юрчук.

Але згодом тривога завершилася, і люди почали повертатися на Театральну площу.

Цього разу, на додачу до плакатів, учасники акції вирішили дістали ЛГБТ-прапор. Проте стояли з ним уже мовчки, не вигукуючи гасел і не організовуючи ходу.

Підбадьорити мітингувальників, вочевидь, хотіли музикою та промовами. 

Для цього організаторка заходу дістала різну апаратуру. Проте близько 19:42 знову почалася тривога, і жінці довелося згортати все назад.

На цьому акція фактично й завершилася. Тепер організатори планують провести нову — орієнтовно 20-го травня.

Нагадаємо: проєкт нового Цивільного кодексу України, проти якого наразі мітингують, уже пройшов перше читання у Верховній Раді. Зокрема, його зареєстрували лише 9 квітня 2026 року, а вже 28-го парламент розглянув документ та прийняв за основу.